Сура 19: Мар’ям


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Каф. Га. Я. Айн. Сад.
2 Згадка про милість Господа твого до раба Його Закарії.
3 Коли він закликав Господа свого таємно,
4 сказавши: «Господи, кістки мої ослабли, голова виблискує сивиною, а раніше, пам’ятаю, я не був розчарований у своїх молитвах до Тебе.
5 І, воістину, я боюся [вчинків] моїх родичів після смерті моєї, а дружина моя безплідна. Тож дай мені нащадка від Тебе,
6 який наслідує мене й рід Якуба. І зроби його, Господи, таким, щоб Ти був ним задоволений!»
7 О Закаріє! Воістину, Ми тішимо тебе звісткою про хлопчика на ім’я Ях’я. Раніше Ми не створювали нікого з таким іменем.
8 Той відповів: «Господи! Як може бути в мене хлопчик, коли моя дружина безплідна, і я немічний від старості»?
9 Сказали йому: «Так сказав Господь твій: «Це легко для Мене, бо Я перед цим уже створив тебе, хоч ти й був нічим».
10 Він відповів: «Господи, дай мені знамення!» Сказав [Господь]: «Знаменням тобі буде те, що три ночі не розмовлятимеш ти із людьми, хоча й не будеш німим!»
11 Вийшов Закарія зі святилища й відкрився їм: «Воістину, прославляйте [Аллага] вранці й увечері!»
12 О Ях’є! Міцно тримайся Писання! І дарували Ми йому мудрість іще в дитинстві,
13 жертовність від Нас і чистоту. І був він богобоязливим
14 і добрим до своїх батьків, і не був він гордим чи неслухняним.
15 Мир йому в день народження, в день смерті та в день воскресіння до життя!
16 І згадай у Писанні Мар’ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східне
17 і сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку.
18 Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!»
19 Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!»
20 Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене й не була я блудницею?»
21 Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій. Це легко для Нього!» І Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено!
22 Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке.
23 Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою!»
24 І вигукнув з-під неї [Іса]: «Не журись, Господь створив біля тебе струмок!
25 Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки!
26 Їж, пий та заспокойся! А якщо побачиш якусь людину, то скажи: «Я дала Милостивому обітницю постити й не стану розмовляти сьогодні ні з ким із людей!»
27 Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар’ям! Ти зробила жахливу річ!
28 О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!»
29 Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?»
30 Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком.
31 Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов’язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити,
32 бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним.
33 Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!»
34 Такий Іса, син Мар’ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються.
35 Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є.
36 І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях!
37 Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День!
38 Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані!
39 Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують.
40 Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас!
41 І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком.
42 Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого?
43 Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом!
44 Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого!
45 Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!»
46 Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб’ю тебе камінням! Залиш мене надовго!»
47 Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене!
48 Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним».
49 Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками.
50 Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово!
51 Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком.
52 Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно.
53 І дарували Ми йому з Нашої милості брата його Гаруна, пророка.
54 І згадай у Писанні Ісмаїля — воістину, він був правдивим в обіцянках, був посланцем і пророком.
55 І наказав він своїм людям молитися й давати закят; і його Господь був задоволений ним.
56 І згадай у Писанні Ідріса — воістину, він був праведником, пророком!
57 Ми піднесли його на високе місце.
58 Це — ті, кого наділив Аллаг благами, вони — пророки, нащадки Адама й тих, кого порятували Ми разом із Нухом; нащадки Ібрагіма та Ісраїля, одні з тих, кого Ми повели прямим шляхом і обрали. Коли читали їм знамення Милостивого, вони низько вклонялися й плакали.
59 Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми ницими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі!
60 Окрім тих, які покаялися, увірували й робили добро — вони ввійдуть до раю й не будуть там нічим ображені!
61 В сади Едену, які Милостивий пообіцяв Своїм рабам. Воістину, обіцянка Його буде виконана!
62 Не почують вони там марних розмов, а лише слова: «Мир!»; їм — наділ їхній вранці та ввечері!
63 Таким є рай. Успадкують його ті з Наших рабів, які богобоязливі.
64 [Сказали ангели]: «Ми сходимо тільки за наказом Господа твого, належить Йому те, що попереду нас, і те, що позаду нас. І Господь твій не забуває нічого!»
65 Господь небес, землі й того, що поміж ними! Поклоняйся Йому та будь твердим у цьому! Чи знаєш ти рівного Йому?
66 І запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?»
67 Хіба людина не пам’ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була раніше нічим?
68 І клянуся Господом твоїм, Ми зберемо і їх, і шайтанів, поставивши потім навколо геєни на коліна.
69 Потім зберемо з кожної групи тих, хто найвпертіше не слухався Милостивого.
70 Нам краще знати, хто з них заслуговує місця у вогні!
71 І, воістину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирішено Господом твоїм остаточно. [1]
72 Потім Ми врятуємо тих, які богобоязливі, а несправедливих залишимо там на колінах.
73 І коли читають їм Наші знамення, невіруючі говорять тим, які увірували: «Яка з двох груп вища й краща за місцем?»
74 О, скільки ж поколінь до них Ми знищили! А вони переважали їх і багатством, і зовнішнім виглядом.
75 Скажи: «Тим, хто заблукав, хай подовжить Милостивий життя, доки не побачать вони обіцяне їм — чи покарання, чи прихід Часу. Тоді вони знатимуть, чиє місце гірше та чиє військо слабше».
76 І зміцнює Аллаг на прямому шляху тих, хто встав на нього; нетлінні добрі вчинки кращі перед Господом твоїм за винагородою і відплатою!
77 Чи бачив ти того, хто не увірував у Наші знамення й сказав: «Я неодмінно стану наділеним багатством і дітьми»?
78 Чи знає він потаємне, чи, може, уклав завіт із Милостивим?
79 Та ж ні! Ми запишемо сказане ним і збільшимо йому покарання.
80 І дійде до Нас сказане ним, і він постане перед Нами одинаком.
81 Вони поклоняються, крім Аллага, іншим богам, щоб отримати від них могутність.
82 Але ж ні! Вони відкинуть їхнє поклоніння й стануть їм ворогами!
83 Хіба ти не знаєш, що Ми відіслали до невіруючих шайтанів, щоб вони підбурювали їх?
84 Тож не поспішай з ними! Ми рахуємо число [вчинків] їхніх.
85 Одного дня Ми покличемо богобоязливих до Милостивого почесним почотом,
86 а грішників поженемо в геєну — спраглими!
87 Ніхто не отримає заступництва, крім тих, хто має завіт із Аллагом.
88 І ще кажуть: «Милостивий узяв сина».
89 Справді, ви стверджуєте жахливу річ!
90 Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори!
91 Від того, що вони приписали Милостивому сина!
92 Не годиться Милостивому мати сина!
93 Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб.
94 Він знає їхнє число й перелічив їх.
95 І кожен із них постане перед Ним у День Воскресіння одинаком.
96 Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Милостивий наділив любов’ю.
97 І полегшили Ми [Коран] твоєю мовою, щоб ти сповістив його богобоязливим та застеріг ним людей, які сперечаються!
98 А скільки поколінь перед ними Ми знищили! Чи ти знайдеш хоч одного з них, чи почуєш їхній шепіт?

[1] У цьому аяті міститься вказівка на ас-Сірат — міст над геєною, по якому пройде кожен.