Сура 25: Аль-Фуркан (Розрізнення)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Благословенний Той, Хто зіслав Розрізнення своєму рабу, щоб він був застерігачем для світів! [1]
2 Він — Той, Кому належить влада на небесах і на землі. Він не брав Собі дитини й не було Йому рівного у владі! Він створив кожну річ і розмірив її мірою!
3 Замість Нього вони беруть собі богами тих, які нічого не творять, але створені самі; тих, які не мають влади завдати собі шкоди чи принести користь; тих, які не мають влади ні над смертю, ні над життям, ні над воскресінням!
4 Ті, які не вірують, говорять: «Це тільки брехня, яку він вигадав за допомогою інших людей!» Так вони чинять кривду й брешуть!
5 Вони говорять: «Казки давніх народів! Він попросив записати їх і йому читають це зранку та ввечері!» [2]
6 Скажи: «Його зіслав Той, Хто знає таємниці небес і землі. Воістину, Він — Прощаючий та Милосердний!»
7 Вони говорять: «Що це за посланець? Він споживає їжу й ходить по базарах! Чому до нього не зіслано ангела, який би застерігав разом із ним?
8 Чому йому не зіслано скарб? Чому не має він саду, з якого б він споживав їжу?» Нечестивці сказали: «Ви йдете слідом за чоловіком, якого зачаровано!»
9 Поглянь, як вони наводять тобі притчі! Вони заблукали й не можуть знайти шляху!
10 Благословенний Той, Хто, якщо побажає, дарує тобі краще за це все — сади, де течуть ріки. Він також поставить для тебе палаци!
11 Та ж ні! Вони вважають Час за брехню! А для тих, хто вважає Час за брехню, приготували Ми полум’я!
12 Щойно воно побачить їх здалеку, вони почують його шипіння й гуркіт!
13 А коли їх, закутих, кинуть до тісного місця, вони проситимуть там для себе загибелі!
14 Сьогодні не кличте на себе однієї загибелі, кличте їх багато!
15 Скажи: «Що краще — таке [покарання] чи сад вічності, який чекає на богобоязливих і буде їхньою винагородою, й місцем для повернення?»
16 Там вони матимуть усе, що побажають, і будуть вони там довіку! Така обіцянка, взята Твоїм Господом, про яку запитують!
17 Того Дня Він збере їх і тих, кому вони поклонялись замість Аллага. І скаже: «Це ви ввели в оману Моїх рабів, чи вони самі збилися зі шляху?»
18 Ті скажуть: «Преславний Ти! Нам не годиться брати покровителів замість Тебе, але це Ти дозволив їм та їхнім батькам насолоджуватися благами, тож вони забули нагадування й стали людьми, які згинули!»
19 Вони заперечили те, що ви говорите, тож ви не зможете ні відвернути [кару], ні допомогти собі. Тих із вас, які були несправедливі, Ми змусимо скуштувати великої кари!
20 Посланці, яких Ми відсилали раніше, також споживали їжу й ходили по базарах. Одних із вас Ми зробили спокусою для інших — чи будете ви терплячі? А Господь твій — Всевидячий!
21 Ті, які не сподіваються на зустріч із Нами, говорять: «Чому до нас не зіслано ангелів? Чому ми не бачимо нашого Господа?» Вони вивищуються та вперті в своїй зухвалості!
22 Того Дня, коли вони побачать ангелів, для грішників не буде жодної доброї звістки. Їм скажуть: «Це — нездоланна перепона!»
23 Ми займемося вчинками, які вони робили та перетворимо їх на розвіяний пил! [3]
24 Жителі раю того дня матимуть кращий притулок та ліпше місце відпочинку!
25 Того Дня розколеться небо, вкрите хмарами, і буде зіслано ангелів!
26 Істинна влада цього Дня буде належати Милостивому! Важкий буде цей День для невіруючих!
27 Того Дня нечестивий кусатиме свої руки й говоритиме: «Якби ж я пристав на шлях Посланця!
28 Горе мені! Якби ж я не брав собі такого приятеля!
29 Адже саме він відвернув мене від нагадування, коли воно прийшло до мене!» Так шайтан зрікається людини!
30 Посланець сказав: «Господи! Воістину, мій народ відкинув цей Коран!»
31 Саме так Ми поставили кожному пророку ворога з грішників, але достатньо твого Господа як Провідника й Помічника!
32 Ті, які не увірували, говорять: «Чому Коран не зіслано одразу цілком?» Це так, адже Ми прагнемо зміцнити ним твоє серце й прочитати у певному ладі!
33 Які б притчі вони тобі не наводили, Ми приходили до тебе з істиною та найкращим тлумаченням!
34 Тих, яких зберуть у геєні долілиць, чекає найгірше місце, адже вони заблукали найбільше.
35 Ми дарували Мусі Писання та поставили йому помічника — його брата, Гаруна.
36 І Ми сказали: «Йдіть до народу, який визнав Наші знамення брехнею!» А потім Ми геть винищили тих людей.
37 Народ Нуха, який заперечував посланців, Ми втопили, зробивши знаменням для людей. Ми приготували для нечестивців болісну кару!
38 Так само адитів, самудитів, жителів ар-Рассу та багато інших поколінь, які жили між ними. [4]
39 Усім їм Ми наводили притчі та всіх їх Ми знищили!
40 Вони вже проходили повз селище, на яке випав поганий дощ. Невже вони не бачили цього селища? Не сподіваються вони на воскресіння! [5]
41 Коли вони бачать тебе, то лише глузують: «Невже це його Аллаг зробив посланцем?
42 Він відвернув би нас від наших богів, якби ми не мали терпіння!» Коли вони побачать кару, то швидко дізнаються, хто насправді збився зі шляху!
43 Чи ти бачив того, хто зробив богом своє бажання? Невже ти будеш для такого опікуном?
44 Невже ти вважаєш, що більшість із них здатна щось чути чи розуміти? Вони наче худоба! Та ж ні, ще більше збилися зі шляху!
45 Невже ти не бачиш, як твій Господь подовжує тінь? А якби Він побажав, то зробив би її незмінною. Сонце Ми зробили для неї дороговказом, [6]
46 а потім потроху відтягуємо її до Себе.
47 Він — Той, Хто зробив для вас ніч покровом, а сон — відпочинком. А день Він зробив часом повернення до життя.
48 Він — Той, Хто посилає вітри добрими вісниками Своєї милості. І Ми проливаємо з неба чисту воду, [7]
49 щоб оживити нею мертву землю й напоїти худобу та багатьох людей, яких Ми створили.
50 Ми розподіляємо воду між ними, щоб вони замислилися, але більшість людей відвертається від усього, крім невір’я.
51 Якби Ми побажали, то відіслали б застерігача до кожного селища.
52 Тож не корися невіруючим, а борися проти них за допомогою цього великою боротьбою! [8]
53 Він — Той, Хто змішав дві водойми. Одна з них — приємна на смак, прісна, а друга — солона, гірка. І Він поставив між ними загорожу й нездоланну перепону! [9]
54 Він — Той, Хто створив людину з води й дарував їй родичів та свояків. Твій Господь — Всемогутній!
55 [Багатобожники] поклоняються замість Аллага тим, хто не може ні принести користі, ні завдати шкоди. Невіруючий допомагає тим, хто проти його Господа!
56 Ми відіслали тебе лише як доброго вісника й застерігача.
57 Скажи: «Я не прошу за це ніякої винагороди, крім того, щоб той, хто побажає, пристав на шлях свого Господа!»
58 Покладайся на Живого, Який не помирає, і прославляй Його хвалою! Достатньо того, що Він відає про гріхи Своїх рабів!
59 Він створив небеса, землю й те, що між ними, за шість днів, а потім піднісся на трон. Він — Милостивий! Запитай про це у Відаючого!
60 Коли їм говорять: «Поклоніться Милостивому!» — то вони питають: «А що таке — Милостивий? Невже ми вклонимося тому, до чого ти закликаєш нас?» Це тільки додає їм відрази.
61 Благословенний Той, Хто поставив у небі сузір’я, створив там світило й сяючий місяць!
62 Він — Той, Хто змінює ніч і день для тих, які бажають замислитися й дякувати!
63 Раби Милостивого — ті, які йдуть землею смиренно та відповідають невігласам: «Мир!»;
64 які проводять ночі, падаючи ниць і стоячи перед Господом своїм;
65 які говорять: «Господи наш! Відверни від нас покарання геєни, адже таке покарання нескінченне.
66 Яка мерзотна ця обитель і цей притулок!»
67 [Ті], які, даючи пожертви, не вдаються до марнотратства й не скупляться, тримаючись середини між цим,
68 які не звертаються замість Аллага до іншого бога, які не вбивають живої душі, не маючи на те права, які не чинять перелюбу, — а хто робить так, того спіткає кара!
69 У День Воскресіння його кара примножиться, і він назавжди залишиться принижений.
70 Окрім тих, хто покаявся, увірував і робив добро, Аллаг замінить їхні лихі вчинки на добрі справи. Аллаг — Прощаючий, Милостивий!
71 Хто покається й робитиме добро, той справді щиро звернеться до Аллага!
72 [Ті], які не беруть участі в брехливих розмовах, а коли проходять повз марне, проходять гідно!
73 Коли їм нагадують знамення Господа їхнього, вони не стають до них глухі й сліпі!
74 [Ті], які говорять: «Господи наш! Даруй нам насолоду для очей у дружинах наших і в нащадках наших і зроби нас взірцем для богобоязливих!»
75 Їхньою винагородою буде найвище місце в раю — за те, що вони були терплячі. Там їх зустрінуть вітанням і миром!
76 Там вони будуть вічно. Яка прекрасна ця обитель і цей притулок!
77 Скажи: «Господь не звернув би на вас уваги, якби не ваші прохання». Проте ви вважаєте це брехнею і скоро [покарання] стане невідворотним!

[1] «Розрізнення» (аль-Фуркан) — одна із назв Корану. Це слово позначає не лише Коран як критерій добра й зла, а й поступовість його зіслання: «Благословенний Той, Хто зіслав те, що розділяє між істиною та неправдою, розділ за розділом, суру за сурою» (ат-Табарі).

[2] Ідеться про Коран, істинність якого невіруючі заперечували.

[3] Ат-Табарі коментує: «Ідеться про пил, який стає видно, коли у вікно заглядає сонце».

[4] «Жителі ар-Рассу» — один із народів, який жив на теренах Аравійського півострова. Оскільки ар-Расс, як свідчить ат-Табарі, має значення «яма» («щось викопане»), більшість тлумачів уважали, що цей народ заселяв місцину поблизу якихось колодязів чи джерел — можливо, в Мад’яні чи серед самудитів.

[5] «Поганий дощ» («матара с-сау’») – закам’яніла глина, яка знищила Содом і Гомору.

[6] «Даліль» («дороговказ») — у арабській мові також має значення «доказ». Саме тому аль-Багаві коментує цей аят так: «Це означає, що якби не було сонця, то не було б відомо, що таке тінь, і якби не було світла, то не було б відомо, що таке темрява. Речі пізнаються через свої протилежності». Те ж саме відзначає ібн Касір.

[7] Аль-Багаві коментує: «Воду, яка чиста сама по собі та очищає все інше».

[8] «За допомогою цього» — ат-Табарі, посилаючись на ібн Аббаса, відзначає, що йдеться про Коран.

[9] «Бахрайн» («дві водойми») найчастіше перекладають як «два моря», хоча слово «бахр» може означати й велику річку, й частину моря, тобто, взагалі, водний простір, водойму. Деякі з перших тлумачів (наприклад, Муджагід, якого цитує ат-Табарі), вважали, що «змішування водойм» слід розуміти так: «Одна з них вливається в іншу».