Сура 74: Аль-Мудассір (Закутаний)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 О закутаний!
2 Вставай та застерігай!
3 Звеличуй Господа свого,
4 очисти свій одяг,
5 уникай мерзоти [1]
6 та не виявляй милості, маючи сподівання отримати ще більше!
7 Заради Господа свого будь терплячим!
8 Коли засурмлять у ріг –
9 той важкий День
10 не буде легким для невіруючих!
11 Залиш Мене з тим, кого Я створив одинаком,
12 кому дарував велике багатство
13 та синів, які знаходяться поряд із ним,
14 для кого розкрив усе!
15 Але він бажає, щоб Я дав йому ще більше!
16 Ні! Він заперечує Наші знамення,
17 тож Я ускладню його шлях!
18 Він усе обдумав та розрахував.
19 Нехай він згине — як він усе розрахував!
20 Нехай він згине ще раз — як він усе розрахував!
21 Потім він замислився,
22 далі нахмурився та насупився,
23 а потім відвернувся та загордився!
24 І сказав: «Це — лише переказане чаклунство!
25 Це лише слово людини!»
26 Ми вкинемо його в пекельне полум’я.
27 А звідки тобі знати, що таке пекельне полум’я?
28 Воно не обминає та не залишає,
29 спалюючи шкіру.
30 Над ним — дев’ятнадцять.
31 Вартовими пекла Ми зробили лише ангелів, а їхню кількість перетворили на випробування для тих, які не увірували — щоб ті, кому дано Писання, були впевненими; щоб додати віри тим, які увірували, і щоб не сумнівались ті, яким дано Писання та віруючі; і щоб запитали ті, в чиїх серцях хвороба та невіруючі: «Що Аллаг прагнув донести цією притчею?» Ось так Аллаг збиває зі шляху, кого побажає та веде, кого побажає, шляхом прямим! Військо Господа твого відоме лише Йому! А це — лише нагадування для людей!
32 Ні! Клянуся місяцем!
33 Клянуся ніччю, коли вона відступає!
34 Клянуся зорею, коли вона займається!
35 Воістину, це — одна із найвеличніших справ,
36 яка застерігає людство,
37 тих серед вас, хто бажає йти вперед чи відступати назад.
38 Кожна душа є заручницею того, що вона собі здобула,
39 окрім людей, які праворуч,
40 які в райських садах розпитують одне одного
41 про грішників:
42 «Що привело вас у пекельне полум’я?»
43 Ті скажуть: «Ми не були серед молільників,
44 не годували бідняка
45 та разом з іншими вдавалися до пустослів’я.
46 Ми вважали Судний День брехнею,
47 доки не прийшла до нас впевненість».
48 Їм не допоможе заступництво заступників.
49 Чому ж вони відвертаються від нагадування,
50 наче перелякані віслюки,
51 які втікають від лева.
52 Але кожен із них прагне отримати розгорнуті сувої.
53 Ні! Вони не мають страху перед наступним життям!
54 Ні! Воістину, це — нагадування!
55 І хто захоче, той згадає його.
56 Але вони не згадають його, якщо цього не побажає Аллаг. Гідний Він богобоязливості та гідний дарувати прощення!

[1] Як свідчить ібн Касір, посилаючись на багатьох тлумачів, маються на увазі ідоли.