-
Переводы
-
Якубович (укр)
- Сура 14: Ібрагім
| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Аліф. Лям. Ра. Це Писання зіслано тобі для того, щоб ти вивів людей із темряви до світла з дозволу Господа їхнього, до шляху Великого, Хвалимого |
| 2. | Аллага, Якому належить усе, що на небесах і на землі. Горе невіруючим від суворого покарання, |
| 3. | тим, які віддають перевагу земному життю перед життям наступним і збивають зі шляху Аллага, прагнучи викривити його. Вони опинились у глибокій омані! |
| 4. | Ми відсилали посланцями тільки тих, хто говорив мовою свого народу, щоб вони зрозуміло пояснювали. Аллаг уводить в оману, кого побажає, і веде прямим шляхом, кого побажає. Він — Всемогутній, Мудрий! |
| 5. | І Ми відіслали Мусу зі знаменнями Нашими: «Виведи свій народ із темряви до світла та нагадай їм про Дні Аллага». Воістину, в цьому — знамення для кожного терплячого, вдячного! [1] |
| 6. | Ось Муса сказав народу своєму: «Згадайте милість Аллага до вас, коли вас було врятовано Ним від роду Фірауна. Вони завдавали вам страждань, убивали ваших синів і лишали живими ваших жінок. У цьому для вас — велике випробування від Господа вашого! [2] |
| 7. | Ось ваш Господь сповістив: «Якщо ви будете вдячними, Я дарую вам іще більше! А якщо ви будете невдячними, то Моє покарання суворе!» |
| 8. | Муса сказав: «А якщо невдячними будете ви та всі, хто на землі, то Аллаг — Багатий, Хвалимий!» |
| 9. | Невже до вас не приходили звістки про тих, які жили раніше за вас – народ Нуха, адитів, самудитів, а також про тих, які жили після них, і про яких знає тільки Аллаг? Приходили до них посланці їхні з ясними знаменнями, але ті затуляли руками свої вуста й говорили: «Ми не віруємо в те, з чим послано вас, і перебуваємо у великому сумніві щодо того, до чого ви нас закликаєте!» [3] |
| 10. | Їхні посланці говорили: «Невже ви маєте сумніви щодо Аллага, Творця небес і землі? Він кличе вас, щоб простити вам гріхи ваші й відстрочити до певного часу». Ті відповідали: «Та ви – люди, такі самі, як і ми. Ви прагнете відвернути нас від того, чому поклонялись наші батьки. Тож покажіть нам доказ ясний!» |
| 11. | Їхні посланці говорили їм: «Ми — люди, такі самі, як і ви. Проте Аллаг дарує милість тому з рабів Своїх, кому побажає. Ми не дамо вам доказу без дозволу Аллага. І нехай віруючі покладаються на Аллага! |
| 12. | Чому ж нам не покладатися на Аллага, якщо Він повів нас нашими шляхами? Ми стерпимо те, чим ви ображаєте нас! І нехай ті, хто покладає сподівання, покладаються на Аллага!» |
| 13. | Ті, які не повірили своїм посланцям, сказали: «Ми неодмінно виженемо вас зі своєї землі, якщо ви не повернетеся до нашої релігії». Але Господь їхній відкрив їм: «Ми неодмінно знищимо нечестивців, |
| 14. | а після них Ми заселимо землю вами. Це — для тих, хто боїться постати переді Мною та хто боїться погрози!» |
| 15. | Вони просили про перемогу — і кожен упертий супротивник зазнав втрат! |
| 16. | Попереду на нього чекає геєна, а напуватимуть його напоєм із гною. |
| 17. | Він питиме його ковтками, проте ледь зможе проковтнути. Смерть оточить його з усіх боків, але він не помре. А попереду на нього чекає жорстока кара! |
| 18. | Вчинки тих, які не увірували, подібні до попелу, розвіяного в буремний день вітром. Вони не матимуть ніякої влади над тим, що отримали. Це — глибока омана! |
| 19. | Невже ти не бачиш, що Аллаг створив небеса й землю в істині? Якщо Він побажає, то забере вас і приведе творіння нове! |
| 20. | І це для Аллага зовсім неважко! |
| 21. | Усі постануть перед Аллагом! Слабкі скажуть тим, які вивищувались: «Ми йшли слідом за вами! Чи можете позбавити нас хоча б від частки кари Аллага?» Ті скажуть: «Якби Аллаг повів нас прямим шляхом, то й ми повели б вас прямим шляхом! Все одно нам, будемо ми сумувати чи терпіти — немає порятунку для нас!» |
| 22. | Коли справу буде вирішено, шайтан скаже: «Воістину, обіцянка Аллага — правдива обіцянка, а своєю обіцянкою я обманув вас! Я не мав над вами влади, а тільки кликав вас. Ви мені відповіли, тож не докоряйте мені, а докоряйте собі! Я не помічник вам, а ви не помічники мені. Я непричетний до того, що ви раніше поклонялися мені [нарівні з Аллагом]!» Воістину, невіруючих чекає болісна кара! |
| 23. | Тих, які увірували й робили добрі справи, введуть до садів раю, де течуть ріки. З дозволу Господа їхнього будуть вони там вічно! Вітанням їхнім там буде «Мир!» |
| 24. | Невже ти не бачиш, як Аллаг наводить притчі? Добре слово схоже на добре дерево, корінь якого міцний, а гілки сягають неба. |
| 25. | Воно постійно дає плоди з дозволу Господа його. Аллаг наводить притчі для людей — можливо, вони замисляться! |
| 26. | А погане слово подібне до поганого дерева, вирваного з землі — воно не має основи! |
| 27. | Тих, які увірували, Аллаг утверджує словом твердим як у земному, так і в наступному житті. Аллаг збиває нечестивців зі шляху; Аллаг робить, що побажає! |
| 28. | Невже ти не бачив тих, які змінили милість Аллага на невір’я та вкинули свій народ у місце загибелі – |
| 29. | геєну, куди ввійдуть вони! Який мерзотний цей притулок! |
| 30. | Вони додавали Аллагу рівних, щоб збивати з Його шляху. Скажи: «Насолоджуйтесь благами, але, воістину, притулком вашим буде вогонь!» |
| 31. | Скажи Моїм рабам, які увірували, щоб вони звершували молитву й жертвували таємно й відкрито те, чим наділили Ми їх, раніше, ніж прийде День, коли не буде ні торгівлі, ні дружби. |
| 32. | Аллаг — Той, Хто створив небеса й землю, пролив із неба воду й виростив нею плоди для вашого прожитку. Він підкорив вам кораблі, які пливуть морем за наказом Його. Він підкорив вам ріки |
| 33. | й підкорив вам сонце й місяць, які невпинно рухаються, підкорив вам ніч і день. |
| 34. | Він дарував вам усе, що ви просили. Якщо ви почнете рахувати милості Аллага, то не перелічите їх. Воістину, людина — несправедлива й невдячна! |
| 35. | Ось сказав Ібрагім: «Господи! Зроби це місто безпечним і врятуй мене й синів моїх від поклоніння ідолам! |
| 36. | Господи! Воістину, вони збили зі шляху багатьох людей! І хто піде за мною, той від мене. А хто не слухатиме мене, то Ти — Прощаючий, Милосердний! |
| 37. | Господи наш! Я поселив частину нащадків своїх у долині, де немає посівів, біля Твого Забороненого Дому. Господи наш! Нехай вони звершують молитву. Сповни людські серця любов’ю до них і наділи їх плодами — можливо, вони будуть вдячні! |
| 38. | Господи наш! Ти знаєш те, що ми приховуємо й що відкриваємо. Ніщо не приховається від Аллага ні на землі, ні у небі! |
| 39. | Хвала Аллагу, який дарував мені на схилі віку Ісмаїля та Ісхака! Воістину, Господь мій чує молитви! |
| 40. | Господи! Зроби мене й моїх нащадків стійкими в молитві! Господи наш! Прийми заклики наші! |
| 41. | Господи наш! Прости гріхи мені, батькам моїм і віруючим у той День, коли буде відплата!» |
| 42. | Не думай, що Аллаг не помічає того, що роблять нечестивці. Він дарував їм відстрочку до того Дня, коли застигнуть погляди, |
| 43. | і вони поспішатимуть, задерши голови. Їхні погляди застигнуть, а серця будуть спустошені. [4] |
| 44. | Застерігай людей від того Дня, коли прийде покарання. Ті, які були несправедливі, скажуть: «Господи наш! Даруй нам відстрочку до близького часу! Ми відповімо на твій заклик і підемо за посланцями!» [Скажуть їм:] «А чи не клялися ви раніше, що ніколи не зникнете? [5] |
| 45. | Ви живете у житлах тих, які були несправедливі самі до себе. Вам зрозуміло, як Ми вчинили з ними, і Ми наводили для вас притчі». [6] |
| 46. | Вони вдавалися до хитрощів, але Аллаг знає їхні хитрощі, й ці хитрощі неспроможні зсунути гори! |
| 47. | Не думай, що Аллаг порушує свою обіцянку. Воістину, Аллаг — Великий, Володар відплати! |
| 48. | Того Дня земля зміниться іншою, так само, як і небеса. Постануть вони перед Аллагом — Єдиним, Всепереможним! |
| 49. | Того Дня ти побачиш грішників, закутих у кайдани. |
| 50. | Одяг їхній буде зі смоли, а обличчя покриватиме вогонь, |
| 51. | щоб Аллаг відплатив кожній душі за те, що робила вона. Воістину, Аллаг швидкий у відплаті! |
| 52. | Це — послання до людей, щоб їх застерігали ним, і щоб знали вони, що Він — Єдиний Бог. І нехай замисляться обдаровані розумом! |
[1] «Дні Аллага» — час милості Господа до народу Муси, коли він вийшов із Єгипту (ібн Касір). Це значення стає зрозумілим із наступного аяту.
[2] Ат-Табарі та ібн Касір вважають, що «балаа-ун мін раббі-кум» («випробування від Господа вашого») може в цьому контексті означати й «милість від Господа вашого», «за яку ви неспроможні дякувати» (ібн Касір). Кінець аяту екзегети поєднують із початком («згадайте милість Аллага»), тому саме ця «милість» — «випробування».
[3] Вислів «затуляли руками свої вуста» тлумачі розуміють по-різному. Це може бути ознакою гніву, брехні чи навіть подиву (аль-Багаві). Наприклад, ібн Касір наводить переказ від ібн Аббаса, де говориться наступне: «Коли вони чули Слово Аллага, то дивувались так, що підносили свої руки до вуст».
[4] Мова йде про жахи Судного Дня. Ат-Табарі пояснює вираз «серця будуть спустошені» (досл. «їхні серця — порожнеча») так: «Там не буде ніякого блага й вони нічого не розумітимуть».
[5] «Ніколи не зникнете» — ібн Касір, посилаючись на Муджагіда та інших тлумачів, вважає, що йдеться про перехід із земного життя в наступне, який заперечувався «несправедливими». Також ібн Касір стверджує, що мається на увазі невір’я у воскресіння й відплату.
[6] Ідеться про попередні народи, знищені за їхню несправедливість (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).