Сура 15: Аль-Хіджр


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану!
2 Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами.
3 Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони!
4 Селища, знищені Нами, мали встановлений строк.
5 Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його.
6 Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний!
7 Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?»
8 Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки.
9 Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його!
10 Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів.
11 Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього.
12 Так Ми вкладаємо це в серця грішників. [1]
13 Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів. [2]
14 Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися,
15 то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!»
16 Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться.
17 І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана.
18 А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря.
19 І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ.
20 Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте,
21 і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі.
22 Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти! [3]
23 Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями! [4]
24 Ми знаємо ваших попередників і наступників. [5]
25 Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!
26 Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі.
27 А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню. [6]
28 Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі.
29 І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!»
30 І вклонилися всі ангели,
31 крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися.
32 Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?»
33 Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!»
34 Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований! [7]
35 Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!»
36 Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!»
37 Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку,
38 до того Дня, час якого визначено!»
39 Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх,
40 окрім Твоїх рабів серед них, які обрані».
41 Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене!
42 Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою!
43 Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім!
44 Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину!
45 Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!»
46 Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви!
47 Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного.
48 Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти.
49 Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний!
50 І що кара Моя — кара болісна!
51 І сповісти їх про гостей Ібрагіма!
52 Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!»
53 Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!»
54 Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?»
55 Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!»
56 Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?»
57 І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?»
58 Вони сказали: «Нас послали до людей грішних,
59 окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх,
60 окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться».
61 І коли посланці прийшли до родини Люта,
62 він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!»
63 Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються. [8]
64 Ми принесли тобі істину й ми правдиві.
65 Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!»
66 Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку. [9]
67 І збіглися жителі міста, радіючи.
68 [Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене,
69 бійтесь Аллага й не принижуйте мене!»
70 Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?» [10]
71 Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!»
72 Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні,
73 а на сході сонця уразив їх крик.
74 Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини.
75 Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити!
76 Було воно на помітній дорозі.
77 Воістину, в цьому знамення для віруючих!
78 Жителі аль-Айкі були нечестивцями,
79 тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху.
80 Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів. [11]
81 Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись.
82 У горах вони висікали собі безпечні житла,
83 але зранку вразив їх крик.
84 Не допомогло їм те, що вони собі накопичували!
85 Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення!
86 Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий!
87 Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран! [12]
88 Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих. [13]
89 Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!»
90 Ми зіслали подібне на тих,
91 хто поділив Коран на частини. [14]
92 Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх
93 про те, що вони робили!
94 Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників.
95 Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують,
96 які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони!
97 Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони.
98 Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць!
99 Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [15]

[1] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.

[2] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), а також у Коран».

[3] .Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).

[4] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).

[5] Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».

[6] Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».

[7] Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.

[8] Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).

[9] Тобто народ Люта буде знищено.

[10] Тобто приймати гостей (ібн Касір).

[11] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).

[12] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Ка­тади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).

[13] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».

[14] Пророк (мир йому і благословення Аллага) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).

[15] Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).