-
Переводы
-
Якубович (укр)
- Сура 19: Мар’ям
| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Каф. Га. Я. Айн. Сад. |
| 2. | Згадка про милість Господа твого до раба Його Закарії. |
| 3. | Коли він закликав Господа свого таємно, |
| 4. | сказавши: «Господи, кістки мої ослабли, голова виблискує сивиною, а раніше, пам’ятаю, я не був розчарований у своїх молитвах до Тебе. |
| 5. | І, воістину, я боюся [вчинків] моїх родичів після смерті моєї, а дружина моя безплідна. Тож дай мені нащадка від Тебе, |
| 6. | який наслідує мене й рід Якуба. І зроби його, Господи, таким, щоб Ти був ним задоволений!» |
| 7. | О Закаріє! Воістину, Ми тішимо тебе звісткою про хлопчика на ім’я Ях’я. Раніше Ми не створювали нікого з таким іменем. |
| 8. | Той відповів: «Господи! Як може бути в мене хлопчик, коли моя дружина безплідна, і я немічний від старості»? |
| 9. | Сказали йому: «Так сказав Господь твій: «Це легко для Мене, бо Я перед цим уже створив тебе, хоч ти й був нічим». |
| 10. | Він відповів: «Господи, дай мені знамення!» Сказав [Господь]: «Знаменням тобі буде те, що три ночі не розмовлятимеш ти із людьми, хоча й не будеш німим!» |
| 11. | Вийшов Закарія зі святилища й відкрився їм: «Воістину, прославляйте [Аллага] вранці й увечері!» |
| 12. | О Ях’є! Міцно тримайся Писання! І дарували Ми йому мудрість іще в дитинстві, |
| 13. | жертовність від Нас і чистоту. І був він богобоязливим |
| 14. | і добрим до своїх батьків, і не був він гордим чи неслухняним. |
| 15. | Мир йому в день народження, в день смерті та в день воскресіння до життя! |
| 16. | І згадай у Писанні Мар’ям, коли вона віддалилася від своїх рідних у місце східне |
| 17. | і сховалася від них за завісою. І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку. |
| 18. | Вона сказала: «Воістину, шукаю в Милостивого захисту від тебе, хіба що ти богобоязливий!» |
| 19. | Він відповів: «Воістину, я тільки посланець Господа твого й маю дарувати тобі пречистого хлопчика!» |
| 20. | Вона сказала: «Як може бути в мене хлопчик, коли жоден чоловік не торкався мене й не була я блудницею?» |
| 21. | Він сказав: «Так станеться, бо сказав те Господь твій. Це легко для Нього!» І Ми зробимо його знаменням для людей та милістю від Нас. Цю справу вже вирішено! |
| 22. | Тож вона завагітніла й віддалилася в місце далеке. |
| 23. | Підійшла з пологовими муками до стовбура пальми й сказала: «Як би я хотіла вмерти раніше й бути назавжди забутою!» |
| 24. | І вигукнув з-під неї [Іса]: «Не журись, Господь створив біля тебе струмок! |
| 25. | Нахили до себе стовбур пальми й струсони — на тебе посипляться свіжі фініки! |
| 26. | Їж, пий та заспокойся! А якщо побачиш якусь людину, то скажи: «Я дала Милостивому обітницю постити й не стану розмовляти сьогодні ні з ким із людей!» |
| 27. | Вона прийшла до своїх рідних, несучи його. Сказали ті: «О Мар’ям! Ти зробила жахливу річ! |
| 28. | О сестро Гаруна! Батько твій не був поганою людиною і мати твоя не була розпусницею!» |
| 29. | Та вона вказала на [Ісу]. Вони запитали: «Як ми можемо говорити з ним, коли він — немовля?» |
| 30. | Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком. |
| 31. | Він зробив мене благословенним [усюди], де б я не був, зобов’язав мене молитися й давати закят, доки я буду жити, |
| 32. | бути шанобливим до матері моєї й не зробив мене зверхнім, нещасним. |
| 33. | Мир мені в день мого народження, в день моєї смерті та в день, коли я воскресну до життя!» |
| 34. | Такий Іса, син Мар’ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються. |
| 35. | Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є. |
| 36. | І, воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому, це — прямий шлях! |
| 37. | Сперечаються між собою різні групи. Горе невіруючим від того, в чому вони пересвідчаться у Великий День! |
| 38. | Як же ясно вони будуть чути й бачити того Дня, коли постануть перед Нами! Але ж сьогодні нечестивці справді блукають у явній омані! |
| 39. | Тож попередь їх про День Втрат, бо рішення про них уже прийнято, але вони не зважають на це та не вірують. |
| 40. | Воістину, Ми успадкуємо землю й тих, хто на ній, і вони повернуться до Нас! |
| 41. | І згадай у Писанні Ібрагіма. Воістину, він був праведником, пророком. |
| 42. | Коли він сказав своєму батькові: «Батьку мій! Чому ти поклоняєшся тому, що не чує й не бачить і не порятує тебе ні від чого? |
| 43. | Батьку мій! До мене прийшло знання, яке не було відкрито тобі. Іди за мною, я поведу тебе прямим шляхом! |
| 44. | Батьку мій! Не поклоняйся шайтану, бо шайтан не послухався Милостивого! |
| 45. | Батьку мій! Воістину, я боюся, що впаде на тебе кара від Милостивого й ти станеш приятелем шайтана!» |
| 46. | Той відповів: «Невже ти відступишся від моїх богів, Ібрагіме? Якщо ти не вгамуєшся, то я справді поб’ю тебе камінням! Залиш мене надовго!» |
| 47. | Сказав [Ібрагім]: «Мир тобі! Я проситиму прощення для тебе в Господа, воістину, Він — поблажливий до мене! |
| 48. | Але я зрікаюся вас і тих, до кого ви молитесь замість Аллага. І я звертаюсь до Господа мого. Можливо, Він не відмовить мені в цьому, і я не буду нещасним». |
| 49. | Коли полишив він їх і тих, кому вони поклонялися замість Аллага, Ми дарували йому Ісхака та Якуба й зробили їх пророками. |
| 50. | Наділили Ми їх милістю Нашою й лишили про них високе, правдиве слово! |
| 51. | Згадай у Писанні Мусу — він був щирим, був посланцем і пророком. |
| 52. | Покликали Ми його з правого боку гори, наблизивши до Себе, й розмовляли з ним потаємно. |
| 53. | І дарували Ми йому з Нашої милості брата його Гаруна, пророка. |
| 54. | І згадай у Писанні Ісмаїля — воістину, він був правдивим в обіцянках, був посланцем і пророком. |
| 55. | І наказав він своїм людям молитися й давати закят; і його Господь був задоволений ним. |
| 56. | І згадай у Писанні Ідріса — воістину, він був праведником, пророком! |
| 57. | Ми піднесли його на високе місце. |
| 58. | Це — ті, кого наділив Аллаг благами, вони — пророки, нащадки Адама й тих, кого порятували Ми разом із Нухом; нащадки Ібрагіма та Ісраїля, одні з тих, кого Ми повели прямим шляхом і обрали. Коли читали їм знамення Милостивого, вони низько вклонялися й плакали. |
| 59. | Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми ницими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі! |
| 60. | Окрім тих, які покаялися, увірували й робили добро — вони ввійдуть до раю й не будуть там нічим ображені! |
| 61. | В сади Едену, які Милостивий пообіцяв Своїм рабам. Воістину, обіцянка Його буде виконана! |
| 62. | Не почують вони там марних розмов, а лише слова: «Мир!»; їм — наділ їхній вранці та ввечері! |
| 63. | Таким є рай. Успадкують його ті з Наших рабів, які богобоязливі. |
| 64. | [Сказали ангели]: «Ми сходимо тільки за наказом Господа твого, належить Йому те, що попереду нас, і те, що позаду нас. І Господь твій не забуває нічого!» |
| 65. | Господь небес, землі й того, що поміж ними! Поклоняйся Йому та будь твердим у цьому! Чи знаєш ти рівного Йому? |
| 66. | І запитує людина: «Коли я помру, невже повернуть мене до життя?» |
| 67. | Хіба людина не пам’ятає, як колись Ми створили її, хоч вона була раніше нічим? |
| 68. | І клянуся Господом твоїм, Ми зберемо і їх, і шайтанів, поставивши потім навколо геєни на коліна. |
| 69. | Потім зберемо з кожної групи тих, хто найвпертіше не слухався Милостивого. |
| 70. | Нам краще знати, хто з них заслуговує місця у вогні! |
| 71. | І, воістину, нема серед вас таких, хто не пройде над геєною! Це вирішено Господом твоїм остаточно. [1] |
| 72. | Потім Ми врятуємо тих, які богобоязливі, а несправедливих залишимо там на колінах. |
| 73. | І коли читають їм Наші знамення, невіруючі говорять тим, які увірували: «Яка з двох груп вища й краща за місцем?» |
| 74. | О, скільки ж поколінь до них Ми знищили! А вони переважали їх і багатством, і зовнішнім виглядом. |
| 75. | Скажи: «Тим, хто заблукав, хай подовжить Милостивий життя, доки не побачать вони обіцяне їм — чи покарання, чи прихід Часу. Тоді вони знатимуть, чиє місце гірше та чиє військо слабше». |
| 76. | І зміцнює Аллаг на прямому шляху тих, хто встав на нього; нетлінні добрі вчинки кращі перед Господом твоїм за винагородою і відплатою! |
| 77. | Чи бачив ти того, хто не увірував у Наші знамення й сказав: «Я неодмінно стану наділеним багатством і дітьми»? |
| 78. | Чи знає він потаємне, чи, може, уклав завіт із Милостивим? |
| 79. | Та ж ні! Ми запишемо сказане ним і збільшимо йому покарання. |
| 80. | І дійде до Нас сказане ним, і він постане перед Нами одинаком. |
| 81. | Вони поклоняються, крім Аллага, іншим богам, щоб отримати від них могутність. |
| 82. | Але ж ні! Вони відкинуть їхнє поклоніння й стануть їм ворогами! |
| 83. | Хіба ти не знаєш, що Ми відіслали до невіруючих шайтанів, щоб вони підбурювали їх? |
| 84. | Тож не поспішай з ними! Ми рахуємо число [вчинків] їхніх. |
| 85. | Одного дня Ми покличемо богобоязливих до Милостивого почесним почотом, |
| 86. | а грішників поженемо в геєну — спраглими! |
| 87. | Ніхто не отримає заступництва, крім тих, хто має завіт із Аллагом. |
| 88. | І ще кажуть: «Милостивий узяв сина». |
| 89. | Справді, ви стверджуєте жахливу річ! |
| 90. | Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори! |
| 91. | Від того, що вони приписали Милостивому сина! |
| 92. | Не годиться Милостивому мати сина! |
| 93. | Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб. |
| 94. | Він знає їхнє число й перелічив їх. |
| 95. | І кожен із них постане перед Ним у День Воскресіння одинаком. |
| 96. | Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Милостивий наділив любов’ю. |
| 97. | І полегшили Ми [Коран] твоєю мовою, щоб ти сповістив його богобоязливим та застеріг ним людей, які сперечаються! |
| 98. | А скільки поколінь перед ними Ми знищили! Чи ти знайдеш хоч одного з них, чи почуєш їхній шепіт? |
[1] У цьому аяті міститься вказівка на ас-Сірат — міст над геєною, по якому пройде кожен.