-
Переводы
-
Якубович (укр)
- Сура 3: Аль-Імран (Родина Імрана)
| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Аліф. Лям. Мім. |
| 2. | Аллаг! Немає бога, крім Нього — Живого, Сущого! |
| 3. | Він зіслав тобі Писання в істині, яке підтверджує те, що було раніше; і Він зіслав Таурат і Інджіль |
| 4. | як прямий шлях людям! І зіслав Він Розрізнення! Воістину, на тих, які не вірують у знамення Аллага, чекає жорстока кара! Аллаг — Великий, Володар відплати! |
| 5. | Воістину, від Аллага не приховається жодна річ — ні на землі, ні на небі! |
| 6. | Він — Той, Хто ще в зародку дарує вам образ ваш, такий, який побажає. Немає бога, крім Нього, а Він — Великий, Мудрий! |
| 7. | Він — Той, Хто зіслав тобі Писання. Є в ньому аяти, які викладені зрозуміло, вони — матір Писання. А інші мають багато значень. Тож ті, чиї серця відхилилися убік, йдуть за багатозначним, прагнучи смути і прагнучи тлумачення їхнього. Але тлумачення їхнього не знає ніхто, окрім Аллага. І утверджені у знаннях говорять: «Ми віримо в це. Усе воно – від Господа нашого!» Але ж пам’ятають це лише обдаровані розумом! |
| 8. | «Господи наш! Не відхиляй серця після того, як Ти вказав їм прямий шлях. І даруй нам від Себе милість, воістину, Ти — Даруючий! |
| 9. | Господи наш! Воістину, Ти збереш людей у той День, в якому немає сумніву!» Воістину, Аллаг не порушує обіцянки! |
| 10. | Воістину, ні майно, ні діти нічим не допоможуть перед Аллагом тим, які не увірували, і такі будуть паливом для вогню! |
| 11. | Так вчиняв рід Фірауна і ті, які жили раніше за них. Вони відкинули Наші знамення, і Аллаг скарав їх за їхні гріхи. Аллаг суворий у покаранні! |
| 12. | Скажи ж тим, які не вірують: «Вас подолають і зберуть у геєні!» Мерзотний же це притулок! |
| 13. | Знаменням для вас було зіткнення між двома загонами. Один загін боровся на шляху Аллага, а інший складався з невіруючих. Перші бачили на власні очі, що ті у два рази переважають їх числом. Та Аллаг дарує допомогу Свою, кому побажає! Воістину, в цьому — приклад для тих, хто здатен бачити! [1] |
| 14. | Людям видається прекрасною любов до задоволень, які приносять жінки, сини, накопичені кінтари золота й срібла, добірні коні, худоба та посіви. Такою є тимчасова насолода земного життя, тоді як у Аллага — краще місце для повернення! [2] |
| 15. | Скажи: «Чи розповісти вам про те, що краще від цього? Для тих, які богобоязливі, у Господа їхнього є сади, де течуть ріки, і де вони будуть довіку, а з ними — пречисті дружини і благовоління від Аллага!» А Аллаг бачить рабів, |
| 16. | які говорять: «Господи наш! Воістину, ми увірували! Прости ж нам гріхи наші й врятуй нас від кари вогняної», — |
| 17. | терплячі, правдиві, смиренні, які дають милостиню та просять перед світанком прощення! |
| 18. | Засвідчив Аллаг, що немає бога, крім Нього; [засвідчили] ангели й обдаровані знанням. Він підтримує справедливість, немає бога, крім Нього, і Він — Великий, Мудрий! |
| 19. | Воістину, релігія перед Аллагом — іслам! Ті, кому дано Писання, розійшлися поміж собою через взаємну ненависть лише після того, як до них прийшло знання. А якщо хто не вірує у знамення Аллага, то, воістину, Аллаг — швидкий у відплаті! |
| 20. | Якщо ж вони почнуть сперечатися з тобою, то скажи: «Я підкорив себе Аллагу разом із тими, хто пішов за мною!» І скажи тим, яким дано Писання, а також неписьменним: «Чи не підкоритеся й ви?» І якщо вони підкоряться, то підуть шляхом прямим. А якщо відвернуться, то ти відповідаєш лише за те, щоб передати їм це. Аллаг бачить рабів, [3] |
| 21. | які не вірують у знамення Аллага та вбивають пророків без права на те, і вбивають тих людей, які закликають до справедливості. Тож сповісти їм добру звістку про болісну кару! |
| 22. | Це ті, чиї вчинки будуть марними як у житті нинішньому, так і в житті наступному. І не буде таким помічників! |
| 23. | Невже ти не бачив, як тих, кому була дана частина Писання, закликають до Писання Аллага, щоб судити поміж ними, а дехто з них погордо відвертається? |
| 24. | Це так, адже вони говорять: «Вогонь не торкнеться нас, хіба як на лічені дні!» Їх спокусило у їхній релігії те, що вони вигадували! |
| 25. | А як же буде тоді, коли Ми зберемо їх у День, в якому немає сумніву, і коли віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона? І не вчинять із ними несправедливо! |
| 26. | Скажи: «О Аллаг! Володар царства! Ти даруєш владу, кому побажаєш, і позбавляєш влади, кого побажаєш! Ти звеличуєш, кого побажаєш, і принижуєш, кого побажаєш! У Твоїй руці благо. Воістину, Ти над кожною річчю — Могутній! |
| 27. | Ти збільшуєш ніч через день, а день — через ніч. І Ти виводиш живе із мертвого, і виводиш мертве із живого. Ти наділяєш, кого побажаєш – без відплати за це!» |
| 28. | Нехай віруючі не беруть собі за наближених невіруючих замість інших віруючих. А хто робить це, той не має ніякого відношення до [релігії] Аллага, хіба як ви справді боїтесь їх. Аллаг застерігає вас від Самого Себе, і до Аллага — повернення! |
| 29. | Скажи: «Чи ви приховаєте те, що у серцях ваших, чи відкриєте — Аллаг все одно знатиме це. Він знає те, що на небесах, і те, що на землі. Адже Аллаг спроможний на кожну річ!» |
| 30. | У той День перед кожною душею постане добро, яке вчинила вона, а також вчинене нею зло, і вона побажає великої відстані між собою й ним. Аллаг застерігає вас від Самого Себе, і Він — Ласкавий до рабів. |
| 31. | Скажи: «Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною, і Аллаг любитиме вас та простить вам гріхи ваші». Аллаг — Прощаючий, Милосердний! |
| 32. | Скажи: «Коріться Аллагу та Посланцю!» Та якщо вони відвернуться, то Аллаг не любить невіруючих! |
| 33. | Воістину, Аллаг обрав Адама, Нуха, рід Ібрагіма та рід Імрана перед жителями світів. |
| 34. | Одні з них були нащадками інших. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий! |
| 35. | І ось сказала жінка з роду Імрана: «Господи! Я дала обітницю присвятити Тобі те, що знаходиться в утробі моїй! Тож прийми від мене, бо, воістину, Ти — Всечуючий, Всезнаючий!» |
| 36. | І коли вона народила, то сказала: «Господи! Я народила дівчинку!» Та Аллаг краще знав, кого вона народила, бо хлопчик — не те, що дівчинка. «Я назву її Мар’ям, і я шукаю у Тебе захисту для неї та її нащадків від каменованого шайтана!» [4] |
| 37. | Аллаг прийняв [дитину] якнайкраще, найкращим чином зростив її та доручив її Закарії. Кожного разу, коли Закарія входив у святилище, де була жінка, знаходив біля неї їжу. А коли він запитав: «О Мар’ям! Звідки це у тебе?» — то вона сказала: «Це — від Аллага! Воістину, Аллаг наділяє, кого побажає — без відплати за це!» |
| 38. | Тоді Закарія закликав до Господа свого: «Господи! Даруй мені від Себе нащадків прекрасних, воістину, Ти слухаєш заклики до Тебе!» |
| 39. | І ось, коли звершував він молитву в святилищі, звернулися до нього ангели: «Аллаг дарує тобі добру звістку про Ях’ю, який підтвердить слово від Аллага, буде попереду інших, буде стриманим та буде пророком з-посеред праведників!» |
| 40. | Сказав той: «Господи! Як же може бути у мене хлопчик, коли я вже досягнув старості, а дружина моя безплідна?» Сказав [ангел]: «Так буде, бо Аллаг вчиняє так, як побажає!» |
| 41. | Закарія сказав: «Господи, даруй мені знамення!» Сказав Господь: «Знаменням буде тобі те, що ти не розмовлятимеш із людьми три дні, окрім як лише знаками! Згадуй же Господа свого часто і прославляй Його вранці та ввечері!» |
| 42. | І сказали ангели: «О Мар’ям! Воістину, Аллаг обрав тебе і зробив пречистою. Він обрав тебе перед жінками усіх світів! |
| 43. | О Мар’ям! Будь смиренною перед Господом своїм, впади до землі та вклоняйся разом із тими, хто кланяється!» |
| 44. | Це — звістки із потаємного, яке Ми відкриваємо тобі. Ти не був серед тих, хто кидав свої тростини для письма — кому б це доручити Мар’ям? І ти не був серед них, коли вони сперечалися! |
| 45. | І сказали ангели: «О Мар’ям! Воістину, Аллаг сповіщає тобі добру звістку про слово від Нього! Ім’я йому — Іса Месія, син Мар’ям. Він буде пошанований у житті нинішньому та в житті наступному і буде він одним із наближених! |
| 46. | Він говоритиме із людьми ще в колисці та в дорослому віці. Буде він одним із праведників!» |
| 47. | Вона сказала: «Господи! Як може бути у мене дитина, якщо жоден чоловік не торкався мене?» Сказав [ангел]: «Так станеться, бо Аллаг вчиняє так, як побажає!» Коли вирішує Він щось, то лише говорить: «Будь!» — і воно постає. |
| 48. | Він навчить його Писання, мудрості, Таурату й Інджілю [5] |
| 49. | і зробить посланцем до синів Ісраїля: «Я прийшов до вас зі знаменням від Господа вашого. Я виліплю вам із глини подобу птаха, дмухну на неї, і вона, з дозволу Аллага, стане птахом. Я зцілю сліпонародженого й прокаженого і я воскрешу померлого — з дозволу Аллага! Я розповім вам про те, що ви їсте, та що відкладаєте про запас у будинках своїх. Воістину, у цьому буде знамення для вас, якщо ви є віруючими! |
| 50. | Я буду підтверджувати те, що було до мене в Таураті. Я дозволю вам частину того, що заборонено вам. Я прийшов до вас зі знаменням від Господа вашого! Тож бійтесь Аллага і коріться мені! |
| 51. | Воістину, Аллаг — мій Господь і ваш Господь. Поклоняйтесь же Йому! Це і є прямий шлях!» |
| 52. | І коли Іса відчув їхнє невір’я, то він запитав: «Хто мої помічники на шляху до Аллага?» Відповіли апостоли: «Ми — помічники Аллага! Ми увірували в Аллага! Засвідчи ж те, що ми — віддані Йому! |
| 53. | Господи наш! Ми увірували в те, що Ти зіслав. Ми йдемо за посланцем, тож запиши нас разом із тими, які свідчать!» |
| 54. | [Невіруючі] хитрували, але й Аллаг хитрував! Аллаг — найкращий із хитрунів! |
| 55. | Ось Аллаг сказав: «О Іса! Я упокою тебе і піднесу тебе до Себе, і Я очищу тебе від тих, які не увірували. І Я дам можливість тим, які пішли за тобою, мати перевагу над тими, які не увірували — аж до Дня Воскресіння. А потім до Мене повернетесь ви! І Я розсуджу між вами те, про що ви сперечаєтесь! |
| 56. | А тих, які не вірували, Я скараю жорстокою карою, як у житті земному, так і в житті наступному. І не буде у них помічників! |
| 57. | А тим, які увірували та чинили добрі справи, відплатять повною винагородою! Аллаг не любить нечестивців!» |
| 58. | Ось так Ми виголошуємо тобі знамення та премудру згадку. |
| 59. | Воістину, Іса перед Аллагом схожий на Адама — Він створив його з праху, а потім сказав тому: «Будь!» — і він є. |
| 60. | Істина — від Господа твого. Тож не будь серед тих, які сумніваються. |
| 61. | А якщо хто почне сперечатися з тобою після того, як до тебе прийшло знання, то скажи: «Покличмо ж наших і ваших синів, наших і ваших дружин, нас самих і вас самих, помолімося та й накличемо прокляття Аллага на брехунів!» |
| 62. | Воістину, ця розповідь є правдивою. І немає бога, крім Аллага і, воістину, Він — Великий, Мудрий! |
| 63. | А якщо вони відвернуться, то, воістину, Аллаг знає тих, які чинять безчестя! |
| 64. | Скажи: «О люди Писання! Прийдімо ж до єдиного слова між нами і між вами — що ми не будемо поклонятися нікому, окрім Аллага, і не будемо нікого додавати Йому як рівного, і не будемо вважати за Господа когось іншого з нас чи з вас, а тільки Аллага!» А якщо вони відвернуться, то скажи: «Засвідчіть же, що ми — віддані Йому!» |
| 65. | О люди Писання! Чому ви сперечаєтесь про Ібрагіма, адже Таурат та Інджіль були зіслані лише після нього? Невже ви не розумієте? |
| 66. | Ви сперечалися про те, що було вам відомо. А чому ж зараз ви не сперечаєтесь про те, що вам не відомо? Аллаг знає, а ви не знаєте! |
| 67. | Ібрагім не був ні юдеєм, ні християнином, але він був ханіфом, відданим! Він не був багатобожником! |
| 68. | Воістину, найближчі з людей до Ібрагіма ті, які пішли за ним, а також цей Пророк і ті, які увірували! Аллаг — Покровитель віруючих! |
| 69. | Частина з людей Писання хоче, щоб вас ввели в оману. Але ж блукають лише вони самі, хоча й не відчувають цього! |
| 70. | О люди Писання! Чому ви не віруєте у знамення Аллага? І ви ж самі є свідками цьому! |
| 71. | О люди Писання! Чому ви одягаєте істину в неправду та приховуєте істину? Адже ви знаєте її! |
| 72. | І сказала частина людей Писання: «Віруйте на початку дня в те, що зіслано віруючим, а наприкінці дня не віруйте в це; можливо, повернуться вони! |
| 73. | Не вірте нікому, окрім того, хто йде за вашою релігією!» Скажи: «Воістину, прямий шлях — це прямий шлях від Аллага!» [Сказали вони]: «І щоб ніхто не отримав того, що отримали ви, і щоб ніхто не сперечався з вами перед Господом вашим!» Скажи: «Воістину, ласка — в руці Аллага! Він дарує її, кому побажає!» І Аллаг — Всеосяжний, Всезнаючий! [6] |
| 74. | Обирає Він для милості Своєї, кого побажає! Аллаг — Володар великої ласки! |
| 75. | Серед людей Писання є такі, які, якщо ти довіриш їм кінтар, повернуть тобі його; але є й такі, які, якщо ти довіриш їм динар, не повернуть тобі й цього — хіба як ти станеш над ними. Це так, адже вони говорять: «Не буде нам гріха через цих неписьменних!» І вони зводять на Аллага наговір і знають вони! |
| 76. | Та ж ні! Якщо хто виконує свій завіт із Ним та боїться Аллага, то Аллаг любить богобоязливих! |
| 77. | Воістину, ті, які продають завіт Аллага та свою віру за мізерну ціну, не матимуть частки в наступному житті. У День Воскресіння Аллаг не говоритиме з ними, не погляне на них і не очистить їх. Чекає на них болісна кара! |
| 78. | І серед них є такі, які своїми язиками спотворюють Писання, щоб ви сприйняли за Писання те, чого насправді у Писанні немає. І вони говорять: «Це від Аллага», — а насправді воно не від Аллага! І вони зводять на Аллага наговір і знають вони! |
| 79. | Не годиться людині, якій Аллаг дав Писання, мудрість та пророцтво, говорити людям: «Будьте рабами мені, а не Аллагу!» Навпаки, будьте провідниками знань, адже ви навчаєте Писання й вивчаєте його. |
| 80. | І не слід цій людині також закликати до того, щоб ангела чи пророка визнавали Господом. Невже вона закликатиме вас до невір’я після того, як ви стали відданими Аллагу? |
| 81. | Аллаг узяв завіт із пророками: «Ось те, що Я дарую вам із Писання та мудрості! Потім прийде до вас посланець, який підтвердить те, що буде у вас. Вам слід увірувати в нього та допомагати йому!» І Він запитав: «Чи погоджуєтесь ви із цим, і чи візьмете це на себе?» Ті відповіли: «Погоджуємось!» Сказав Він: «Будьте ж свідками цьому і Я буду свідком разом із вами! |
| 82. | А якщо хто після цього відвернеться, ті — нечестивці!» |
| 83. | Невже вони прагнуть іншої релігії, а не релігії Аллага? Йому підкорилися усі, хто на небесах і на землі — як добровільно, так і примусово. І до Нього повернуться вони! |
| 84. | Скажи: «Ми увірували в Аллага і в те, що зіслано нам, і що заслано Ібрагіму, Ісмаїлю, Ісхаку, Якубу та колінам; у те, що даровано Мусі, Іcі та пророкам від Господа їхнього. Ми не проводимо межі між ними і ми — віддані Йому!» |
| 85. | Хто шукає іншої релігії замість ісламу, від того не буде прийнято, а в наступному житті він буде серед тих, хто втратив усе! |
| 86. | Як же Аллаг вкаже прямий шлях тим людям, які мали віру, свідчили про те, що Посланець є правдивим, і до яких прийшли ясні знамення — і після всього цього стали невіруючими? Аллаг не веде прямим шляхом людей несправедливих. |
| 87. | Їхня винагорода — прокляття Аллага, ангелів та всіх людей! |
| 88. | Вони будуть там довіку. Не полегшать їм кару їхню і не буде відстрочки їм, |
| 89. | окрім тих, які потім розкаялись і виправили скоєне ними. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний! |
| 90. | Воістину, від тих, які стали невіруючими після того, як мали віру, а потім ще й збільшили своє безвір’я, не буде прийнято їхнє каяття. Саме вони блукають в омані! |
| 91. | Воістину, від тих, які не вірували та померли невіруючими — не буде прийнято від них золота навіть розміром із землю, якщо хтось спробує відкупитися ним! На них чекає болісна кара і не буде для них помічників! |
| 92. | Ви не досягнете благочестя, поки не будете жертвувати те, що дороге вам. І що б ви не пожертвували, воістину, Аллаг знає про це! |
| 93. | Будь-яка їжа була дозволена синам Ісраїля перед зісланням Таурату, окрім тієї, яку Ісраїль заборонив сам собі. Скажи: «Принесіть же Таурат і прочитайте це, якщо ви правдиві!» |
| 94. | А якщо хто після цього зводить наговір на Аллага, то саме вони є несправедливими! |
| 95. | Скажи: «Правдивим є Аллаг! Йдіть же за релігією Ібрагіма-ханіфа, а він не був багатобожником!» |
| 96. | Воістину, перший дім, зведений людьми — це Дім у Бацці, благословення та прямий шлях для світів! [7] |
| 97. | Там містяться ясні знамення. Це — місце Ібрагіма, і хто увійде туди, буде в безпеці. Люди зобов’язані перед Аллагом здійснювати хаджж у Дім — хто буде спроможний на це. А якщо хто не вірує, то Аллаг не потребує жителів світів. |
| 98. | Скажи: «О люди Писання! Чому ви не віруєте в знамення Аллага, тоді як Аллаг є свідком того, що ви робите?» |
| 99. | Скажи: «О люди Писання! Чому ви збиваєте зі шляху Аллага тих, які увірували, намагаючись викривити цей шлях? Ви ж самі є свідками [істини]! Аллаг не омине того, що робите ви!» |
| 100. | О ви, які увірували! Якщо ви підкоритесь декому із людей Писання, то вони перетворять вас на невіруючих — після того, як була у вас віра! |
| 101. | Як же ви можете не вірувати, коли читають вам знамення Аллага, і серед вас — Його Посланець? Хто шукає захисту в Аллага, той вже пристав на прямий шлях! |
| 102. | О ви, які увірували! Бійтесь Аллага гідним Його страхом! І помирайте не інакше як ставши відданими Йому! [8] |
| 103. | Тримайтеся разом біля Аллага і не розділяйтеся! Згадайте милість Аллага до вас, коли ви були ворогами, а Він об’єднав ваші серця, і за милістю Його ви стали братами один для одного. Ви були на краю вогняної прірви, та Аллаг врятував вас від неї. Ось так Аллаг роз’яснює вам Свої знамення — можливо, ви підете прямим шляхом! |
| 104. | Нехай буде серед вас громада, яка закликатиме до блага, буде наказувати добре та забороняти неприйнятне. Саме такі й матимуть успіх! |
| 105. | І не будьте схожими на тих, які розділилися та розійшлися між собою після того, як до них прийшло знання; на таких чекає велика кара, |
| 106. | в той День, коли деякі обличчя стануть білими, а деякі стануть чорними. Тим, чиї обличчя стали чорними, [скажуть]: «Невже ви стали невіруючими після того, як у вас була віра? Тож спробуйте на смак те, у що ви не вірили!» |
| 107. | А ті, чиї обличчя стали білими, потраплять у милість Аллага. І будуть вони там довіку! |
| 108. | Такими є знамення Аллага, які Ми виголошуємо тобі в істині. Аллаг не бажає несправедливості для жителів світів! |
| 109. | Аллагу належить все, що на небесах, і все, що на землі. І до Аллага повертаються усі справи! |
| 110. | Ви — найкраща громада, створена серед людей: ви наказуєте добре, забороняєте неприйнятне та віруєте в Аллага! Якби люди Писання теж увірували, то це було б краще для них. Є серед них віруючі, але більшість із них — нечестивці. |
| 111. | Вони не завдадуть вам жодної шкоди, крім образ. Якщо вони почнуть боротися з вами, то повернуться до вас спиною, після чого ніхто їм не допоможе. |
| 112. | Де б ви не знайшли їх, вони всюди будуть принижені — хіба як отримають притулок у Аллага і притулок у людей. Вони накликали на себе гнів Аллага і вразила їх бідність! Це так, бо вони не вірили у знамення Аллага і вбивали пророків без права на те. Це — за непослух їхній та за порушення їхні! |
| 113. | Не всі вони однакові. Є серед людей Писання стійка громада, яка читає знамення Аллага ночами, низько кланяючись. |
| 114. | Вони вірують в Аллага та в Останній День, наказують добре та забороняють неприйнятне, випереджають одне одного у добрих справах. Вони і є одними з праведників! |
| 115. | Що б доброго вони не зробили, воно не приховається. Аллаг знає про богобоязливих! |
| 116. | Воістину, тим, які не увірували, ніяк не допоможе ні майно їхнє, ні діти їхні. Вони є жителями вогню — і будуть вони там довіку! |
| 117. | Те, що вони витрачають у земному житті, схоже на морозний вітер. Він вразив ниву людей, які були несправедливі до самих себе, і він знищив її! Це не Аллаг вчинив несправедливо із ними, це вони самі були несправедливі до себе! |
| 118. | О ви, які увірували! Не оточуйте себе тими, хто не з-посеред вас. Вони не втратять нагоди нашкодити вам та порадіти труднощам вашим. Ненависть видно на вустах їхніх, але ще більша ненависть захована в їхніх серцях! Ми вже пояснили вам знамення, якби ж лише розуміли ви! |
| 119. | Ви любите їх, а вони не люблять вас. Ви вірите в усі Писання, і коли вони зустрічають вас, то говорять: «Увірували ми!» А коли залишаються наодинці, то гризуть нігті від своєї ненависті до вас. Скажи: «Умріть від своєї ненависті!» Аллаг добре знає про те, що в серцях! |
| 120. | Якщо торкнеться вас щось добре, то їх це гнітить. А якщо вас вразить лихо, то радіють вони! Та якщо ви будете терплячими та богобоязливими, то їхні хитрощі ніяк не зможуть зашкодити вам. Воістину, Аллаг осягає те, що роблять вони! |
| 121. | І ось ти вранці залишив свою родину, щоб показати віруючим їхні місця перед битвою. Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий! |
| 122. | І коли два загони ваших вже були здатні зламатися, то Аллаг був Покровителем їхнім. І нехай на Аллага покладають сподівання віруючі! |
| 123. | Аллаг допоміг вам коло Бадру, коли були ви слабкими. Бійтесь Аллага — можливо, ви будете вдячними! |
| 124. | І ти сказав віруючим: «Невже не достатньо вам того, що Аллаг допомагає вам трьома тисячами зісланих ангелів?» |
| 125. | Так! Якщо ви будете терплячими та богобоязливими, і якщо здійснять раптовий напад на вас, то Він допоможе вам п’ятьма тисячами позначених ангелів! |
| 126. | Аллаг зробив це доброю звісткою для вас — для того, щоб заспокоїти нею ваші серця, бо немає допомоги, окрім як від Аллага — Великого, Мудрого, |
| 127. | а також для того, щоб знищити частину невіруючих або принизити їх так, щоб вони повернулися назад пригніченими. |
| 128. | Тобі не повинно бути діла до того, прийме Він їхнє каяття чи скарає їх. Воістину, вони — несправедливі. |
| 129. | Аллагу належать ті, хто на небесах, і ті, хто на землі. Він прощає того, кого побажає, і карає Він того, кого побажає. Аллаг — Прощаючий, Милосердний! |
| 130. | О ви, які увірували! Не пожирайте лихву, збільшену в багато разів! І бійтесь Аллага — можливо, матимете ви успіх! |
| 131. | І бійтесь вогню, який приготували невіруючим! |
| 132. | І коріться Аллагу та Посланцю — можливо, отримаєте ви милість! |
| 133. | Прагніть же до прощення від Господа вашого та до раю, протяжність якого дорівнює небесам та землі. Його приготували для богобоязливих, |
| 134. | які витрачають на милостиню у радості та в біді, які стримують гнів та прощають людей. Аллаг любить тих, які роблять добро! |
| 135. | І ті, як вчинили щось мерзотне або вчинили несправедливо із самими собою, згадують Аллага та благають у Нього прощення гріхів їхніх; а хто ж прощає гріхи, окрім Аллага? Ті, які не повторюють скоєного, знаючи про це – |
| 136. | саме такі матимуть своєю винагородою прощення від Господа їхнього та сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку. Добру ж винагороду мають ті, хто це робить! |
| 137. | Таке траплялося й раніше за вас. Пройдіться ж землею та погляньте, яким був кінець тих, які вважали [істину] за брехню! |
| 138. | Це — роз’яснення для людей, прямий шлях та повчання для богобоязливих! |
| 139. | Не слабшайте та не журіться, адже ви матимете перевагу над іншими — якщо віруєте ви! |
| 140. | Якщо було поранено вас, то так само було поранено й тих людей. Ми змінюємо для людей такі дні почергово, щоб Аллаг знав тих, які увірували, і щоб Він обрав серед вас мучеників. Аллаг не любить несправедливих! |
| 141. | І щоб Аллаг очистив тих, які увірували, і знищив невіруючих! |
| 142. | Невже ви думаєте, що увійдете до раю, і Аллаг не буде знати тих серед вас, які вели боротьбу, і не буде знати тих, які були терплячими? |
| 143. | Ви прагнули смерті перед тим, як зустрілися з нею. І ось тепер ви бачите її на власні очі! |
| 144. | Мухаммад — лише Посланець. Були посланці й до нього. Невже, якщо він помре чи його буде вбито, відступите ви? А хто відступить, той ніяк не зможе зашкодити Аллагу. Аллаг же винагородить вдячних! |
| 145. | Жодна душа не помре, окрім як із дозволу Аллага, у визначений Ним час. Хто бажає винагороди земного життя, того Ми винагородимо нею. А хто бажає винагороди життя наступного, того Ми винагородимо нею. І Ми винагородимо вдячних! |
| 146. | Скільки ж було пророків, поряд з якими боролися так багато сподвижників їхніх! Вони не втратили сили від того, що вразило їх на шляху Аллага, і не стали слабшими вони, і не підкорилися ворогу. Аллаг любить терплячих! |
| 147. | Вони не говорили нічого, окрім: «Господи наш! Прости нам гріхи наші та нестриманість у справі нашій! Ствердь поступ наш і допоможи нам проти невіруючих людей!» |
| 148. | Аллаг дарував їм винагороду їхню у земному житті, а також прекрасну винагороду в житті наступному. Аллаг любить тих, які роблять добро! |
| 149. | О ви, які увірували! Якщо ви підкоритесь тим, які не увірували, то вони змусять вас відступити. І повернетесь ви, втративши все! |
| 150. | Та Аллаг — Захисник ваш і Він — найкращий із помічників! |
| 151. | Ми посіємо в серцях невіруючих жах за те, що вони приписували Аллагу рівних, тоді як Аллаг не відсилав про таких жодного доказу. Притулком їхнім буде вогонь. Гидке ж місце нечестивців! |
| 152. | Аллаг був правдивим із вами в Своїй обіцянці, коли ви знищували їх з Його дозволу, поки ви не занепали духом і не почали сперечатися про наказ. Ви вчинили непослух після того, як Він показав вам дороге для вас. Є серед вас ті, хто прагне земного життя, а є серед вас ті, хто прагне життя наступного. Потім Він примусив вас до втечі — щоб випробувати вас. Але Він уже простив вас, бо Аллаг милостивий до віруючих! |
| 153. | І ось ви почали дертися вгору, не дивлячись одне на одного. Посланець кликав вас, перебуваючи позаду. Аллаг відплатив вам смутком за смуток — щоб ви не сумували ні за тим, що втратили, ні за тим, що вразило вас. Аллаг знає про те, що ви робите! |
| 154. | Після смутку Він зіслав вам заспокійливий сон, який торкнувся частини з вас. Інші ж були засмучені думками про себе, несправедливо думаючи про Аллага так, як думали у часи невігластва. Вони говорили: «Чи можемо ми щось вирішувати в цій справі?» Скажи: «Справа цілком належить Аллагу». Вони ховають у своїх думках те, що не бажають відкрити тобі. Вони говорять: «Якби ми справді щось вирішували, то нас отут не вбивали б!» Скажи: «Навіть якби ви залишилися вдома, то ті, кому призначено загинути, неодмінно рушили б до місця своєї загибелі, і Аллаг випробував би те, що у грудях ваших, щоб очистити те, що у серцях ваших!» Аллаг знає те, що в серцях. |
| 155. | Воістину, тих серед вас, які відвернулися у день зіткнення двох військ, шайтан змусив відхилитись через деякі вчинки їхні. Та Аллаг простив їх. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Жалісливий! |
| 156. | О ви, які увірували! Не будьте схожими на тих, які не увірували та й сказали про братів своїх, коли ті були в дорозі чи брали участь у боротьбі: «Якби вони були біля нас, то не вмерли б і не були б вбитими!» Адже Аллаг зробив це причиною скорботи в їхніх серцях. Аллаг дарує життя та смерть і Аллаг бачить те, що ви робите! |
| 157. | Клянуся! Якщо вас буде вбито чи помрете ви на шляху Аллага, то прощення від Аллага та милість кращі за те, що вони накопичують! |
| 158. | Клянуся! Якщо ви помрете чи будете вбиті, то неодмінно будете зібрані біля Аллага! |
| 159. | За милістю від Аллага ти був м’який із ними. Якби ти був грубим чи жорстоким, то вони неодмінно залишили б тебе. Вибач їм та благай про прощення для них; радься з ними у справах. А коли щось вирішиш, то покладай сподівання на Аллага! Воістину, Аллаг любить тих, які сподіваються на Нього! |
| 160. | Якщо Аллаг дарує вам допомогу, то ніхто не переможе вас! А якщо Він позбавить вас неї, то хто ж тоді допоможе вам замість Нього? Нехай на Нього покладають сподівання віруючі! |
| 161. | Не годиться Пророку несправедливо ділити здобич. Той, хто привласнив здобич несправедливо, прийде з цією здобиччю у День Воскресіння! Віддадуть кожній душі сповна за те, що отримала вона. І не вчинять із ними несправедливо! |
| 162. | Невже той, хто йшов за благоволінням Аллага, схожий на того, хто накликав на себе гнів Аллага та чиїм притулком буде геєна? Мерзотне ж це місце для повернення! |
| 163. | Вони матимуть різні ступені перед Аллагом. Адже Аллаг бачить те, що роблять вони! |
| 164. | Аллаг уже виявив милість до віруючих, коли відіслав до них посланця з-посеред них самих. Він читає їм знамення Його, очищує їх, вчить їх Писання та мудрості, хоча раніше вони й перебували у справжній омані. |
| 165. | І коли вас вразило лихо — а ще раніше ви когось вразили вдвічі сильніше — то ви запитали: «Звідки це?» Скажи: «Від вас самих!» Воістину, Аллаг спроможний на кожну річ! |
| 166. | Те, що вразило вас у день зіткнення двох військ, трапилося з дозволу Аллага для того, щоб Він знав віруючих, |
| 167. | та знав тих, які лицемірять! Їм сказали: «Прийдіть та станьте до боротьби на шляху Аллага або хоча б захищайтесь!» Вони відповіли: «Якби ж ми знали, що відбудеться бій, то неодмінно пішли б за вами!» Але у цей день вони були ближчі до невір’я, ніж до віри. Вони говорять своїми вустами те, чого немає у їхніх серцях. Аллаг знає про те, що вони приховують! |
| 168. | Це вони, сидячи вдома, говорили своїм братам: «Якби ви послухалися нас, то вас не вбивали б!» Скажи: «Відверніть же смерть від самих себе, якщо ви правдиві!» |
| 169. | Не вважайте мертвими тих, які загинули на шляху Аллага. Ні, вони живі та отримують наділ у Господа свого, |
| 170. | радіючи тому, що дарував їм Аллаг зі Своєї ласки; звеселяючись від того, що тим, які лишилися позаду них, немає чого боятись, і що не будуть засмучені вони! |
| 171. | Радіючи милості Аллага, Його ласці й тому, що Аллаг не загубить винагороди віруючих, |
| 172. | які відповіли Аллагу та Посланцю після того, як було поранено їх. На тих серед них, які творили добро та були богобоязливими, чекає велика винагорода. |
| 173. | Сказали їм: «Воістину, люди зібралися проти вас. Тож бійтесь їх!» Але це лише додало їм віри. Тому вони відповіли: «Достатньо нам Аллага! Прекрасний же Він Опікун!» |
| 174. | Тож вони повернулись із милістю від Аллага та ласкою Його. Зло не торкнулося їх, і вони пішли за благоволінням Аллага. Аллаг — Володар великої ласки! |
| 175. | Це лише шайтан залякує вас своїми помічниками. Але не бійтесь їх, а бійтесь Мене, якщо є ви віруючими! |
| 176. | Нехай же не засмучують тебе ті, які поспішають у своєму невір’ї. Вони ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. Аллаг бажає, щоб вони не мали частки в наступному житті. На них чекає велика кара! |
| 177. | Воістину, ті які купили невір’я за віру, ніяк не зможуть зашкодити Аллагу. На них чекає болісна кара! |
| 178. | Нехай же не думають ті, які не вірують, що Наша відстрочка є благом для них. Ми дали їм відстрочку лише для того, щоб вони збільшили свої гріхи. На них чекає принизлива кара! |
| 179. | Аллаг не залишить віруючих у тому стані, у якому ви перебуваєте, поки не відрізнить Він між поганим та добрим. Аллаг не навчить вас потаємного, але Аллаг обирає серед посланців Своїх того, кого побажає. Тож увіруйте в Аллага та Його посланців! І якщо ви увіруєте і будете богобоязливими, то отримаєте велику винагороду! |
| 180. | Нехай же не думають ті, які виявляють скупість у тому, що Аллаг дарував їм зі Своєї ласки, що це краще для них! Та ж ні, це гірше для них. У День Воскресіння те, на що вони скупилися, повисне навколо їхньої шиї! Аллаг — Спадкоємець небес та землі і Йому відомо те, що робите ви! |
| 181. | Аллаг почув слова тих, які говорили: «Воістину, Аллаг — бідний, а ми – багаті!» Ми запишемо й те, що вони говорили, й те, що вони вбивали пророків без жодного права. І скажемо Ми: «Спробуйте ж на смак вогняну кару |
| 182. | за те, що приготували ви своїми руками! Адже Аллаг не вчиняє із рабами несправедливо!» |
| 183. | І які говорили: «Воістину, Аллаг заповів нам не вірити жодному посланцю, поки він не покаже нам жертву, яку пожере вогонь!» Скажи: «До вас уже приходили посланці з ясними знаменнями і тим, про що ви сказали. Чому ж тоді вбили ви їх, якщо ви говорите правду?» |
| 184. | І якщо вони сприймуть тебе за брехуна, то так само вони сприймали за брехунів і тих, які приходили перед тобою з ясними знаменнями, книгами та Сяючим Писанням! |
| 185. | Кожна душа спробує смерті, але відплатять вам сповна лише у День Воскресіння. І хто буде віддалений від вогню та буде введений до раю, той і матиме успіх. Земне життя — лише оманлива втіха. |
| 186. | Ви неодмінно будете випробувані своїм майном та самими собою. І ви неодмінно почуєте багато образливого від тих, кому було дано Писання раніше за вас, а також від багатобожників. Та якщо ви будете терплячими і богобоязливими, то це і буде справжньою рішучістю! |
| 187. | І ось Аллаг узяв завіт із тими, кому було дано Писання: «Роз’яснюйте ж його людям та не приховуйте його!» Але вони відкинули його та продали за мізерну ціну! Мерзотне ж те, що вторгували вони! |
| 188. | Не думай же, що ті, які радіють зі своїх вчинків та люблять, щоб їх хвалили за те, чого вони насправді не робили — так ось, не думай, що вони врятуються від кари! На них чекає болісна кара! |
| 189. | Аллагу належить влада над небесами та землею. Аллаг спроможний на кожну річ! |
| 190. | Воістину, у творінні небес і землі, у розмежуванні ночі та дня, в усьому цьому — знамення для обдарованих розумом, |
| 191. | які згадують Аллага стоячи, сидячи та лежачи, які роздумують над творінням небес і землі: «Господи наш! Ти не створив усе це марно. Преславний Ти! Врятуй же нас від кари вогнем! |
| 192. | Господи наш! Воістину, того, кого Ти вкинеш у вогонь, буде зганьблено. І у несправедливих не буде помічників! |
| 193. | Господи наш! Воістину, ми почули закличного, який закликав до віри: «Увіруйте в Господа вашого!» Тож ми увірували. Господи наш! Прости нам гріхи наші та відпусти нам злі вчинки наші! І даруй нам спокій разом із праведними! |
| 194. | Господи наш! Даруй нам те, що Ти пообіцяв нам через Своїх посланців! І не ганьби нас у День Воскресіння. Воістину, Ти не порушуєш обіцянки!» |
| 195. | І відповів їм Господь їхній: «Я не зроблю марними ваших вчинків – ні вчинків чоловіків, ні вчинків жінок. Адже одні з вас походять від інших. А тим, які переселилися, були вигнані зі своїх домівок, зазнавали страждань на Моєму шляху, боролися та гинули, тим Я неодмінно відпущу злі вчинки їхні та введу таких у сади, де течуть ріки. Такою є винагорода від Аллага, а у Аллага — найкраща винагорода!» |
| 196. | Нехай не вабить тебе земна суєта тих, які не увірували, |
| 197. | бо незначна ця насолода! А потім домівкою їхньою буде геєна — і мерзотний же це притулок! |
| 198. | Але на тих, які боялися Господа свого, чекають сади, де течуть ріки. Вони будуть там довіку, перебуваючи в гостинності Аллага! Те, що у Аллага, краще для праведників! |
| 199. | Воістину, серед людей Писання неодмінно є ті, які увірували в Аллага і в те, що зіслано вам, а також у те, що зіслано їм. Вони мають страх перед Аллагом і не продають знамення Аллага за мізерну ціну. На них чекає винагорода від Господа їхнього. Воістину, Аллаг — швидкий у відплаті! |
| 200. | О ви, які увірували! Будьте терплячими, змагайтесь у терпінні, будьте стійкими! І бійтесь Аллага — можливо, матимете ви успіх! |
[1] «Зіткнення між двома загонами» — битва біля колодязів Бадр у 624 році, коли загін із трьохсот тринадцяти мусульман переміг майже тисячну армію мекканців.
[2] Кінтар — міра ваги (біля 44 кг).
[3] Неписьменні — «ті, кому не дано Писання», тобто араби-багатобожники.
[4] «Каменований» позначає прокляття та вигнання, яке спіткало шайтана. Див. також коментар до 34 аяту 15 сури («Аль-Хіджр»).
[5] Таурат і Інджіль — коранічна назва Тори і Євангелія.
[6] Переклад — згідно з тлумаченням ібн Касіра.
[7] Бакка — інша назва Мекки.
[8] «ставши відданими Йому» - мусульманами.