Коран: Переклад смислів з арабської мови

Сура 32: Ас-Саджда (Земний уклін)

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1.  Аліф. Лям. Мім.
2.  Писання, зіслане — в чому немає сумніву — від Господа світів!
3.  Чи вони говорять: «Він вигадав його!»? Та ж ні, це — істина від Господа твого, щоб ти застерігав людей, до яких раніше за тебе не приходив застерігач. Можливо, вони підуть прямим шляхом!
4.  Аллаг — Той, Хто створив небеса, землю і те, що між ними, за шість днів, а потім утвердився на троні. Немає у вас, крім Нього, ні покровителя, ні заступника! Невже ви не замислитеся?
5.  Він керує всіма подіями з неба до землі, а потім вони сходять до Нього протягом дня, який триває тисячу років за вашою лічбою.
6.  Такий Той, Хто знає потаємне й відкрите, Всемогутній, Милосердний,
7.  Який створив кожну річ якнайкраще й почав творити людину з глини;
8.  створив її нащадків із краплі жалюгідної рідини,
9.  а потім розмірив [людину] та вдихнув у неї від Нашого Духу. Він дарував вам слух, зір і серця. Мало ж ви дякуєте!
10.  Вони запитують: «Невже, коли ми загубимось у землі, то постанемо в новому творінні?» Та ж ні, не вірують вони в зустріч зі своїм Господом! [1]
11.  Скажи: «Вас забере ангел смерті, який має над вами опіку. А потім вас повернуть до вашого Господа!»
12.  Якби ж ти бачив, як грішники схилять голови перед своїм Господом: «Господи наш! Ми побачили й почули. Поверни нас і ми будемо робити добро! Воістину, тепер ми впевнені!»
13.  Якби Ми побажали, то вказали б кожній душі прямий шлях, але справдиться слово Моє: «Я неодмінно наповню геєну джинами й людьми — усіма!»
14.  Скуштуйте за те, що ви забули про свою зустріч із цим вашим Днем. Воістину, і Ми забули вас! Скуштуйте вічної кари — за те, що робили ви!
15.  Віруючі в Наші знамення — тільки ті, які, коли їм про них згадують, падають ниць, прославляють хвалою свого Господа й не вивищуються!
16.  Вони підводяться зі своїх лож, щоб кликати Господа свого зі страхом і надією, жертвуючи те, чим Ми наділили їх!
17.  Жодна душа не знає, яка насолода очей прихована для них за те, що вони робили!
18.  Невже віруючий такий самий, як і нечестивець? Ні, не рівні вони між собою!
19.  Для тих, які увірували й робили добро, сади раю стануть гостинним притулком — за те, що робили вони!
20.  А притулком для нечестивців буде вогонь. Щоразу, коли вони бажатимуть вийти звідти, їх повертатимуть. Скажуть їм: «Скуштуйте вогняної кари, яку ви вважали брехнею!»
21.  Окрім великої кари, Ми дамо їм спробувати й кару малу — можливо, вони повернуться! [2]
22.  Хто ж несправедливіший за того, кому нагадали про знамення Нашого Господа, а він відвернувся від них? Воістину, Ми помстимося грішникам!
23.  Ми дарували Мусі Писання, тож не май сумніву щодо зустрічі з Ним! І Ми зробили його дороговказом для синів Ісраїля! [3]
24.  Ми поставили серед них провідників, які за наказом Нашим вели інших прямим шляхом — за те, що ті були терплячими та впевненими в Наших знаменнях!
25.  Воістину, в День Воскресіння твій Господь розсудить між ними в тому, про що вони сперечалися.
26.  Невже не вказало їм прямого шляху те, скільки поколінь Ми знищили раніше — а вони ходять по їхніх житлах! Воістину, в цьому — знамення! То невже вони не прислухаються?
27.  Невже вони не бачать, що Ми проливаємо воду на суху землю й виводимо нею посіви, які їсть і ваша худоба, і ви? Невже вони не поглянуть?
28.  Вони скажуть: «Коли ж прийде той Суд, якщо ви правдиві?»
29.  Скажи: «У День Суду невіруючим не принесе користі віра їхня, і не буде їм відстрочки!» [4]
30.  Відвернися від них і чекай, адже чекають і вони!

[1] «Загубимось у землі» — тобто поховані тіла розкладуться й зникнуть (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).

[2] «Мала кара» — лиха, яких люди зазнають у земному житті (ібн Касір з посиланням на ібн Аббаса та інших тлумачів).

[3] «Щодо зустрічі з Ним» — згідно з деякими тлумаченнями, займенник «ним» у цьому аяті стосується Муси (мир йому). Тоді варіант перекладу буде таким: «щодо зустрічі з ним», яка відбулася, згідно з коментарями, під час «нічної подорожі».

[4] «Суд» (« аль-фатх») - досл. «перемога». Згідно з тлумаченням ібн Касіра йдеться про час, коли невіруючі зазнають кари та гніву Аллага як у земному, так і в наступному житті.