Сура 37: Ас-Саффат (Вишикувані)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Клянуся вишикуваними в лави,
2 які наполегливо підганяють
3 і читають нагадування! [1]
4 Воістину, ваш Бог — Єдиний!
5 Господь небес, землі й того, що між ними, Господь сходів! [2]
6 Воістину, Ми прикрасили нижнє небо красою зірок
7 і захищаємо його від усякого бунтівного шайтана.
8 Вони не можуть підслухати найвище зібрання; їх вражають з усіх боків,
9 щоб відігнати звідти. На них чекає вічна кара!
10 А якщо хтось із них щось і вихопить, то за ним поженеться яскрава зоря.
11 Запитай у них, чи це вони створені міцнішими, чи щось інше, створене Нами? Воістину, Ми створили їх із липкої глини!
12 Так, ти дивуєшся, а вони глузують!
13 Коли їм нагадують, вони не замислюються.
14 А коли вони бачать знамення, то насміхаються.
15 І говорять: «Воістину, це — явне чаклунство!
16 Невже, ставши після смерті прахом і кістками, ми воскреснемо?
17 Чи наші прабатьки?»
18 Скажи: «Так, і ви будете принижені!»
19 Тільки один крик — і вони будуть дивитися!
20 І скажуть: «Горе нам! Це — Судний День!»
21 Це — День Суду, який ви вважали брехнею! [3]
22 Зберіть тих, які були несправедливими, подібних до них і тих, кому вони поклонялися [4]
23 замість Аллага, й покажіть їм дорогу до пекла!
24 Зупиніть їх! Вони мусять відповісти!
25 Що з вами? Чому не допомагаєте одне одному?
26 Та ж ні! Того Дня вони будуть покірними
27 й будуть звертатись одне до одного з питаннями.
28 І скажуть: «Ви приходили до нас із правого боку!»
29 А ті скажуть: «Та ж ні! Ви самі не були віруючими.
30 Ми не мали над вами влади. Ви — люди, які порушують!
31 Справдилося над нами слово Господа нашого! Воістину, ми неодмінно скуштуємо [кари]!
32 Ми збили вас зі шляху, бо, воістину, заблукали самі!»
33 Воістину, того Дня вони будуть покарані разом.
34 Воістину, так Ми вчиняємо з грішниками!
35 Коли їм говорили: «Немає бога, крім Аллага!» — вони вивищувалися
36 й говорили: «Невже ми залишимо наших богів заради божевільного поета?»
37 Та ж ні! Він прийшов з істиною та підтвердив правдивість посланців!
38 Воістину, ви скуштуєте болісної кари!
39 Вам відплатять тільки за те, що ви робили!
40 Це не стосується обраних рабів Аллага!
41 На них чекає відомий наділ –
42 фрукти. Вони будуть пошановані
43 в садах насолоди,
44 лежачи на ложах — один навпроти одного.
45 Їх обходитимуть із чашею джерельного напою,
46 чистого, який дарує задоволення тим, хто його п’є!
47 Він не позбавляє глузду, тож вони не сп’яніють від нього!
48 Поряд із ними будуть ті, чий погляд смиренний, чиї очі прекрасні.
49 Вони подібні до яйця, що надійно охороняється!
50 А ті звертатимуться одне до одного з питаннями.
51 Один із них скаже: «Був у мене приятель,
52 який говорив: «Невже ти належиш до тих, хто вірить,
53 що, нам відплатять після того, як ми помремо й станемо прахом і кістками?»
54 І скаже: «Чи не поглянете ви?»
55 Він погляне й побачить того в середині пекла!
56 І скаже: «Клянусь Аллагом! Ти мало не знищив мене!
57 Якби не милість Господа мого, я неодмінно був би серед тих, хто потрапив [у пекло]!
58 Невже ми більше не помремо,
59 після нашої першої смерті? Невже не будемо покарані?»
60 Воістину, це — великий успіх!
61 Нехай працюють заради цього ті, хто працює!
62 Це частування краще чи дерево заккум?
63 Ми зробили його спокусою для нечестивих.
64 Воістину, це — дерево, яке росте з самого дна пекла,
65 а його плоди наче голови шайтанів!
66 Вони їстимуть їх і будуть наповнювати ними свої черева.
67 Потім це все буде змішано з окропом,
68 і їх усіх повернуть до пекла!
69 Воістину, вони зустріли своїх батьків, коли ті блукали в омані,
70 але самі поспішили рушити їхніми слідами.
71 Ще раніше за них заблукала більшість давніх народів.
72 Ми відсилали до них застерігачів.
73 Поглянь, яким був кінець тих, кого застерігали,
74 крім Наших обраних рабів!
75 Нух закликав до Нас, а Ми прекрасно відповідаємо!
76 Ми врятували його з родиною від великого нещастя
77 Й зберегли тільки його нащадків.
78 А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про Нього.
79 Мир Нуху серед світів!
80 Так Ми винагороджуємо праведників.
81 Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!
82 А потім Ми втопили всіх інших.
83 Воістину, Ібрагім був одним із його прихильників,
84 коли прийшов до Господа свого з чистим серцем.
85 Ось він сказав своєму батьку і своєму народу: «Кому ви поклоняєтеся?
86 Невже ви прагнете інших, вигаданих богів, замість Аллага?
87 Що ви думаєте про Господа світів?»
88 Він поглянув на зорі
89 й сказав: «Я заслаб!»
90 Тож вони відвернулися від нього й пішли.
91 А він потайки дістався їхніх богів і сказав: «Чому ви не їсте?
92 Що з вами? Чому ви не розмовляєте?»
93 Він підійшов до них і почав бити правицею.
94 До нього швидко прибігли,
95 але він сказав: «Невже ви поклоняєтесь тому, що самі майструєте»?
96 Аллаг створив і вас, і те, що ви робите!
97 Ті відповіли: «Зведіть йому споруду та вкиньте його у вогонь!»
98 Вони намагалися хитрувати проти нього, але Ми зробили їх приниженими.
99 Він сказав: «Я йду до Господа світів, Який вкаже мені прямий шлях!
100 Господи! Даруй мені праведних нащадків!»
101 Ми сповістили йому добру звістку про смиренного хлопчика.
102 Коли він досягнув віку, щоб разом із ним докладати зусиль, той сказав: «Сину мій! Я бачив уві сні, що приношу тебе в жертву. Що ти думаєш про це?» Син відповів: «Батьку мій! Роби те, що тобі наказано. Якщо побажає Аллаг, ти побачиш, що я буду одним із терплячих!»
103 Коли вони обидва підкорилися, й він поклав його на бік,
104 Ми звернулися до нього: «О Ібрагіме!
105 Ти вже підтвердив сон!» Воістину, так Ми винагороджуємо праведників.
106 Воістину, це — справжнє випробування!
107 Ми викупили його великою жертвою.
108 А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
109 Мир Ібрагіму!
110 Так Ми винагороджуємо праведників.
111 Воістину, він — один із Наших віруючих рабів!
112 Ми дарували йому добру звістку про Ісхака — пророка з праведників.
113 Ми благословили його та Ісхака. Є серед їхніх нащадків праведники, а є й ті, які справді несправедливі до себе.
114 Ми дарували Свою милість Мусі та Гаруну.
115 Ми врятували їх обох та їхній народ від великої печалі.
116 Ми допомогли їм і вони стали переможцями!
117 Ми дарували їм ясне Писання
118 й повели їх прямим шляхом.
119 А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про них.
120 Мир Мусі й Гаруну!
121 Так Ми винагороджуємо праведників.
122 Воістину, вони — одні із Наших віруючих рабів!
123 Воістину, Ільяс був одним із посланців.
124 Ось він сказав своєму народу: «Невже ви не боїтесь?
125 Кличете Баала та відмовляєтесь від найпрекраснішого з творців
126 — Аллага, вашого Господа й Господа ваших прабатьків?» [5]
127 Але вони вважали його брехуном. Їх зберуть [у пеклі],
128 крім обраних рабів Аллага.
129 А наступним поколінням Ми залишили [добру згадку] про нього.
130 Мир Іль Ясіну! [6]
131 Так Ми винагороджуємо праведників.
132 Воістину, він — один із Наших віруючих рабів.
133 Воістину, Лют був одним із посланців.
134 Ми врятували його разом із родиною — всіх,
135 окрім старої дружини, яка була однією з тих, хто залишився.
136 А потім Ми знищили всіх інших.
137 Ви проходите повз них уранці
138 та вночі. Невже ви не розумієте? [7]
139 Воістину, Юнус був одним із посланців.
140 Ось він утік на переповнений корабель.
141 Він кинув жереб і опинився серед тих, хто програв.
142 Його проковтнула риба. Він гідний докору!
143 Якби він не був одним із тих, хто прославляє Аллага,
144 то був би в череві риби аж до того дня, коли всі воскреснуть.
145 Ми викинули його на берег, і він був слабкий.
146 Ми зростили над ним рослину — гарбуз.
147 Ми відіслали його до ста тисяч або навіть більше.
148 Вони увірували, й Ми дарували їм можливість насолоджуватися благами до певного часу.
149 Запитай у них, чому це в твого Господа — доньки, а в них самих – сини? [8]
150 Невже Ми створили ангелів жінками, а вони були свідками цього?
151 Воістину, через свою брехливість вони говорять:
152 «Аллаг народив!» Вони брешуть!
153 Невже Він віддав перевагу донькам над синами?
154 Що з вами? Як ви судите?
155 Невже ви не замислитесь?
156 Невже ви маєте ясний доказ?
157 Принесіть ваше Писання, якщо ви говорите правду!
158 Вони вважають, що між Ним і джинами є родинний зв’язок. Але джини знають, що вони будуть зібрані [в пеклі]! [9]
159 Пречистий Аллаг від того, що Йому додають у поклонінні!
160 Цього не роблять тільки обрані раби Аллага.
161 Ви, та те, чому ви поклоняєтесь,
162 не зможе відвернути від Нього нікого,
163 крім тих, кого буде кинуто в пекло.
164 [Ангели говорять]: «Немає серед нас такого, хто не мав би визначеного місця.
165 Воістину, ми шикуємося у лави!
166 Воістину, ми прославляємо Аллага!»
167 [Багатобожники] говорять:
168 «Якби в нас було нагадування від давніх поколінь,
169 ми неодмінно були б обраними рабами Аллага!»
170 Але ж вони не увірували в нього! Скоро вони дізнаються!
171 Наше слово вже було сказане Нашим рабам, яких Ми відсилали.
172 Воістину, вони отримають допомогу!
173 Воістину, Наше військо переможе!
174 Відвернися від них до певного часу.
175 Поглянь на них, скоро вони побачать!
176 Невже вони намагаються прискорити Нашу кару?
177 Коли вона зійде на їхні домівки, той ранок буде лихом для тих, кого застерігали!
178 Відвернися від них до певного часу.
179 Подивись, скоро вони побачать!
180 Аллаг, Господь могутності, пречистий від того, що Йому приписують!
181 Мир посланцям!
182 Хвала Аллагу, Господу світів.

[1] Згідно з більшістю тлумачень, ідеться про ангелів.

[2] «Сходу сонця влітку та взимку» (за ат-Табарі).

[3] «День, коли Аллаг справедливо розсудить між своїми творіннями» (ат-Табарі).

[4] «Подібних до них» — так розуміє вираз «азваджа-гум» більшість тлумачів (див. ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір). Лише окремі коментатори тлумачать «азваджа-гум» як «їхні дружини»; зауважмо, що загалом арабське слово «завдж» означає парну річ, тобто предмет, схожий на інший.

[5] Ільяс (Ілля) — посланець, який закликав синів Ісраїля відмовитися від поклоніння Баалу.

[6] Один із варіантів читання імені «Ільяс» (ат-Табарі, аль-Багаві, ібн Касір).

[7] Ат-Табарі цитує переказ від Катади: «Хто подорожує з Медини до Сирії, той проходить повз [залишки] Содому, селища народу Люта».

[8] Цей аят стосується багатобожників, які вважали ангелів доньками Аллага.

[9] Ібн Касір відзначає, що йдеться про невіруючих, які будуть покарані за свою брехню.