Сура 43: Аз-Зухруф (Прикраси)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Ха. Мім.
2 Клянуся ясним Писанням!
3 Ми зробили його арабським Кораном, щоб ви могли розуміти,
4 він знаходиться біля Нас у Матері Писання, піднесений, мудрий!
5 Невже Ми заберемо від вас нагадування лише тому, що ви люди, які порушують межі?
6 Скільки пророків Ми відсилали до давніх народів!
7 Але який би пророк до них не приходив, вони із нього глузували.
8 Ми знищили тих, які мали більше сили, ніж оці; вже минув приклад давніх народів! [1]
9 Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса і землю, то вони неодмінно скажуть: «Їх створив Всемогутній, Всезнаючий!»
10 Той, Хто зробив для вас землю колискою та поставив на ній дороги, щоб ви могли йти прямим шляхом!
11 Той, Хто зіслав із неба води в міру; Ми воскресили нею мертву землю. Так само й ви вийдете [із могил]!
12 Той, Хто створив усі пари живих істот та дарував вам кораблі й тварин, на яких ви пересуваєтесь,
13 щоб ви сідали на них та згадували милість вашого Господа; а коли всядетесь, то говоріть: «Преславний Аллаг, Який підкорив нам це, адже ми самі на таке не спроможні!
14 Воістину, ми повернемось до нашого Господа!»
15 Вони приписали Йому частину з Його рабів. Воістину, людина справді невдячна!
16 Невже зі Своїх творінь Він узяв Собі доньок, тоді як вас пошанував синами?
17 Коли комусь із них сповіщають звістку про те, що він сам приписує Милостивому, то його обличчя темніє й він ледь стримує свій гнів! [2]
18 Невже [вони приписують Милостивому] того, хто зростає в прикрасах та не може ясно говорити в суперечці? [3]
19 Вони вважають, що ангели — раби Аллага! — жіночої статі. Невже вони були свідками їхнього створення? Ми запишемо їхнє свідчення; їх про це запитають!
20 Вони говорять: «Якби Милостивий побажав, то ми не поклонялися б їм!» У них немає про це знання, тож вони лише займаються вигадками!
21 Невже Ми перед цим дарували їм Писання, якого вони тримаються?
22 Та ж ні! Вони говорять: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!» [4]
23 Так само було й раніше за тебе, коли Ми відсилали застерігача в якесь селище. Його мешканці, зманіжені розкішшю, говорили: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!»
24 Він говорив: «А якщо я прийшов до вас із чимось правильнішим, ніж те, в що вірили ваші батьки?» Але ті відповідали: «Ми не віруємо в те, із чим вас відіслано!»
25 Отож, Ми відплачували їм. Поглянь же, яким був кінець тих, які сприймали правду за брехню!
26 Ось Ібрагім сказав своєму батьку та своєму народу: «Воістину, я зрікаюся того, чому ви поклоняєтесь,
27 окрім Того, Хто мене створив. Воістину, Він поведе мене прямим шляхом!»
28 Він зробив це словом, яке залишилося серед його нащадків; можливо, повернуться [на прямий шлях] вони!
29 Але Я дозволив їм та їхнім батькам насолоджуватись благами доти, доки не прийшла до них істина та ясний посланець!
30 І коли до них прийшла істина, то вони сказали: «Це — чаклунство! Воістину, ми в це не віруємо!»
31 Вони сказали: «Чому цей Коран не зіслано якомусь великому чоловікові з двох селищ?» [5]
32 Невже це вони ділять милість твого Господа? Це Ми розподілили їхні засоби до прожиття в земному житті! Одним із них Ми дарували перевагу над іншими, щоб одні з них брали собі інших за слуг. Милість твого Господа краща за те, що вони собі накопичують!
33 Якби люди не могли стати єдиною громадою, то Ми зробили би в будинках тих, які не вірують у Милостивого, срібні дахи та сходи, якими вони підіймалися б, [6]
34 такі ж двері й ложа в їхніх будинках, на яких вони лежали б,
35 а також прикраси! Воістину, все це — лише блага земного життя; життя останнє чекає в Господа твого на богобоязливих! [7]
36 А біля того, хто відвертається від згадки про Милостивого, Ми поставимо шайтана, який стане його приятелем!
37 Вони збиватимуть їх зі шляху Аллага, а ті будуть думати, що йдуть прямим шляхом!
38 А коли він прийде до нас, то скаже: «Якби ж між нами була така відстань, як між сходом і заходом! Поганий же ти приятель!» [8]
39 «Оскільки ви чинили несправедливість, сьогодні не допоможе вам те, що кара спіткала вас разом!»
40 Невже ти можеш змусити чути глухого, а прямим шляхом іти сліпого й того, хто перебуває в справжній омані?
41 Ми можемо забрати тебе, але й тоді все одно відплатимо їм!
42 Або можемо показати тобі те, що обіцяли їм; воістину, Ми маємо силу над ними!
43 Тримайся ж того, що тобі відкрито; воістину, ти — на прямому шляху!
44 А це — нагадування тобі й твоєму народу і скоро вас запитають!
45 Запитай у посланців, яких Ми відсилали раніше за тебе, чи Ми встановлювали — нарівні із Милостивим! — якихось інших богів, котрим би вони поклонялись.
46 Ми відіслали Мусу із Нашими знаменнями до Фірауна та старшини його народу. Він сказав: «Я — посланець Господа світів!»
47 Та коли він прийшов до них із Нашими знаменнями, вони почали сміятись.
48 Яке знамення Ми їм не показували б, воно було ще більшим за попереднє. І Ми вразили їх карою — можливо, вони повернуться [на прямий шлях]!
49 Вони сказали: «О чаклуне! Попроси за нас свого Господа відповідно до твого завіту із Ним! Воістину, тоді ми підемо прямим шляхом!»
50 Та коли Ми відвернули від них кару, вони зреклися свого!
51 Фіраун звернувся до свого народу та сказав: «О, народе мій! Чи ж не мені належить влада над Єгиптом, а ці ріки течуть піді мною? Невже ви не бачите?
52 Невже я не кращий за цього злидаря, який ледве говорить?
53 Чому не дали йому браслетів із золота, і чому з ним не прийшли ангели, супроводжуючи його?»
54 Він скористався їхнім невіглаством, тож вони підкорились йому. Воістину, були вони нечестивими людьми!
55 Коли вони розгнівали Нас, Ми відплатили їм; Ми всіх їх утопили!
56 Ми зробили їх подією минулого та прикладом для інших.
57 Коли сина Мар’ям наводять як приклад, твій народ починає голосно радіти.
58 Вони говорять: «Кращі наші боги чи він?» Вони наводять тобі цей приклад лише заради суперечки. Воістину, вони — люди, які сперечаються! [9]
59 Воістину, він — лише раб, якому Ми дарували Свою милість та зробили прикладом для синів Ісраїля!
60 Якби Ми побажали, то замінили би вас на землі ангелами, які стали б вашими намісниками!
61 Воістину, він — прикмета Часу. Тож не сумнівайтесь у цьому та йдіть за Мною! Це — прямий шлях! [10]
62 І нехай не відвертає вас шайтан; воістину, він — справжній ворог для вас!
63 Коли Іса прийшов із ясними знаменнями, то сказав: «Я прийшов до вас із мудрістю; я поясню вам частину того, про що ви сперечаєтесь! Тож бійтесь Аллага та коріться мені!
64 Воістину, Аллаг — мій Господь та ваш Господь! Тож поклоняйтесь Йому! Це — прямий шлях!»
65 Але різні групи почали сперечатись між собою. Горе ж тим, які були несправедливими, від кари болісного Дня!
66 Невже вони чекають чогось іншого, а не Часу, який прийде до них раптово, коли вони цього й не чекатимуть?
67 У той День друзі стануть ворогами одне одному — окрім богобоязливих!
68 «О раби Мої! Сьогодні для вас не буде страху, і не будете ви засмучені,
69 ті, які увірували в Наші знамення та були відданими Нам!
70 Увійдіть же до раю — ви та ваші дружини, радіючи!» [11]
71 Їх будуть обходити із золотими тарілками й чашами. Там вони матимуть усе, чого прагнуть душі та в чому знаходять насолоду очі. Там ви будете вічно!
72 Це — рай, який ви успадкували за те, що робили!
73 Чекають на вас численні фрукти, які ви будете мати за їжу!»
74 Воістину, грішники вічно будуть у геєні!
75 Їм не дадуть спочину; там вони будуть у відчаї!
76 Ми не були несправедливі з ними; це вони самі були до себе несправедливі!
77 Вони волатимуть: «О Маліку! Нехай твій Господь знищить нас!» Він скаже: «Ви залишитесь тут!» [12]
78 Ми принесли вам істину, але більшість із вас ненавидить істину!
79 Чи ж вони вирішили справу остаточно? Воістину, Ми вирішили остаточно!
80 Невже вони думають, що Ми не чуємо їхніх таємниць та прихованих розмов? Наші посланці все записують за ними!
81 Скажи: «Якби в Милостивого був син, то я перший почав би [йому] поклонятись!» [13]
82 Але Господь небес і землі, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують!
83 Залиш їх у їхньому пустослів’ї та розвагах, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно!
84 Він — Бог на небі та Бог на землі. Він — Мудрий, Всезнаючий!
85 Благословенний Той, Кому належить влада над небесами, землею й над тим, що поміж ними. У Нього — знання про Час і до Нього повернетесь ви!
86 Ті, кого ви кличете замість Нього, не володіють заступництвом, окрім тих, хто свідчить про істину та володіє знанням!
87 Якщо ти запитаєш у них про те, хто їх створив, вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Як же заблукали вони!
88 Ось його слова: «О Господи! Воістину, ці люди не увірували!» [14]
89 Відвернися ж від них і скажи: «Мир! Скоро ви дізнаєтесь!»

[1] Як свідчать тлумачі, мова йде про мекканських багатобожників.

[2] Мається на увазі звістка про народження дівчинки.

[3] Інтерполяція — згідно з тлумаченням ібн Касіра. Як вважає більшість коментаторів, мова йде про жінок, народження яких вважалося лихом для мекканців (див. попередній аят); часто дівчаток навіть закопували в землю живцем. Іслам жорстко заборонив таку практику; Коран докорінно змінив права жінки в арабському та багатьох інших суспільствах.

[4] «Об’єднані цією вірою» («аля уммат-ін»): як свідчить ібн Касір та більшість інших тлумачів, поняття «умма» (громада, народ, спільнота віруючих) тут вжите у значенні «дін» (релігія). У такому значенні «умма» фігурує і в багатьох інших аятах Корану.

[5] Мова йде про Мекку і Таїф.

[6] «Ібн Касір коментує: «Оскільки багато нерозумних людей можуть повірити в те, що багатство — знак Нашої любові до того, кому воно дане, то всі вони можуть вдатися до невір’я заради скарбів».

[7] Прикраси» («зухруф»): як відзначає більшість тлумачів, мова йде про оздоби із золота.

[8] «Сходом і заходом»: досл. «двома сходами». Переклад — згідно з тлумаченням аль-Багаві.

[9] На думку ат-Табарі й багатьох інших тлумачів, мова йде про те, що народ Мухаммада — мир йому і благословення Аллага! — вважав, що Коран закликає до поклоніння Ісі — мир йому! Саме тому вони «голосно раділи» своєму «доказу» та говорили: «Наші боги кращі — чи Іса»?

[10] Як вважає переважна більшість тлумачів, мова йде про прихід Іси, мир йому, який станеться в «останні часи». Це підтверджується і контекстом. Інші варіанти тлумачення — «Мухаммад – мир йому і благословення Аллага – прикмета Часу»; «Коран – прикмета Часу».

[11] «Ваші дружини» («азваджу-кум»): ібн Касір вважає, що «азвадж» потрібно розуміти як «схожі на вас»; у такому разі мова йде про інших віруючих.

[12] Малік — ангел, який охороняє пекло.

[13] Інтерполяція — згідно з коментарем ат-Табарі.

[14] Аль-Багаві коментує: «Маються на увазі слова Пророка — мир йому і благословення Аллага! — в яких він скаржиться своєму Господу».