Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Ха. Мім. |
2. | Клянуся ясним Писанням! |
3. | Ми зробили його арабським Кораном, щоб ви могли розуміти, |
4. | він знаходиться біля Нас у Матері Писання, піднесений, мудрий! |
5. | Невже Ми заберемо від вас нагадування лише тому, що ви люди, які порушують межі? |
6. | Скільки пророків Ми відсилали до давніх народів! |
7. | Але який би пророк до них не приходив, вони із нього глузували. |
8. | Ми знищили тих, які мали більше сили, ніж оці; вже минув приклад давніх народів! [1] |
9. | Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса і землю, то вони неодмінно скажуть: «Їх створив Всемогутній, Всезнаючий!» |
10. | Той, Хто зробив для вас землю колискою та поставив на ній дороги, щоб ви могли йти прямим шляхом! |
11. | Той, Хто зіслав із неба води в міру; Ми воскресили нею мертву землю. Так само й ви вийдете [із могил]! |
12. | Той, Хто створив усі пари живих істот та дарував вам кораблі й тварин, на яких ви пересуваєтесь, |
13. | щоб ви сідали на них та згадували милість вашого Господа; а коли всядетесь, то говоріть: «Преславний Аллаг, Який підкорив нам це, адже ми самі на таке не спроможні! |
14. | Воістину, ми повернемось до нашого Господа!» |
15. | Вони приписали Йому частину з Його рабів. Воістину, людина справді невдячна! |
16. | Невже зі Своїх творінь Він узяв Собі доньок, тоді як вас пошанував синами? |
17. | Коли комусь із них сповіщають звістку про те, що він сам приписує Милостивому, то його обличчя темніє й він ледь стримує свій гнів! [2] |
18. | Невже [вони приписують Милостивому] того, хто зростає в прикрасах та не може ясно говорити в суперечці? [3] |
19. | Вони вважають, що ангели — раби Аллага! — жіночої статі. Невже вони були свідками їхнього створення? Ми запишемо їхнє свідчення; їх про це запитають! |
20. | Вони говорять: «Якби Милостивий побажав, то ми не поклонялися б їм!» У них немає про це знання, тож вони лише займаються вигадками! |
21. | Невже Ми перед цим дарували їм Писання, якого вони тримаються? |
22. | Та ж ні! Вони говорять: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!» [4] |
23. | Так само було й раніше за тебе, коли Ми відсилали застерігача в якесь селище. Його мешканці, зманіжені розкішшю, говорили: «Воістину, ми знайшли, що наші батьки були об’єднані цією вірою, тож ми йдемо по їхніх слідах!» |
24. | Він говорив: «А якщо я прийшов до вас із чимось правильнішим, ніж те, в що вірили ваші батьки?» Але ті відповідали: «Ми не віруємо в те, із чим вас відіслано!» |
25. | Отож, Ми відплачували їм. Поглянь же, яким був кінець тих, які сприймали правду за брехню! |
26. | Ось Ібрагім сказав своєму батьку та своєму народу: «Воістину, я зрікаюся того, чому ви поклоняєтесь, |
27. | окрім Того, Хто мене створив. Воістину, Він поведе мене прямим шляхом!» |
28. | Він зробив це словом, яке залишилося серед його нащадків; можливо, повернуться [на прямий шлях] вони! |
29. | Але Я дозволив їм та їхнім батькам насолоджуватись благами доти, доки не прийшла до них істина та ясний посланець! |
30. | І коли до них прийшла істина, то вони сказали: «Це — чаклунство! Воістину, ми в це не віруємо!» |
31. | Вони сказали: «Чому цей Коран не зіслано якомусь великому чоловікові з двох селищ?» [5] |
32. | Невже це вони ділять милість твого Господа? Це Ми розподілили їхні засоби до прожиття в земному житті! Одним із них Ми дарували перевагу над іншими, щоб одні з них брали собі інших за слуг. Милість твого Господа краща за те, що вони собі накопичують! |
33. | Якби люди не могли стати єдиною громадою, то Ми зробили би в будинках тих, які не вірують у Милостивого, срібні дахи та сходи, якими вони підіймалися б, [6] |
34. | такі ж двері й ложа в їхніх будинках, на яких вони лежали б, |
35. | а також прикраси! Воістину, все це — лише блага земного життя; життя останнє чекає в Господа твого на богобоязливих! [7] |
36. | А біля того, хто відвертається від згадки про Милостивого, Ми поставимо шайтана, який стане його приятелем! |
37. | Вони збиватимуть їх зі шляху Аллага, а ті будуть думати, що йдуть прямим шляхом! |
38. | А коли він прийде до нас, то скаже: «Якби ж між нами була така відстань, як між сходом і заходом! Поганий же ти приятель!» [8] |
39. | «Оскільки ви чинили несправедливість, сьогодні не допоможе вам те, що кара спіткала вас разом!» |
40. | Невже ти можеш змусити чути глухого, а прямим шляхом іти сліпого й того, хто перебуває в справжній омані? |
41. | Ми можемо забрати тебе, але й тоді все одно відплатимо їм! |
42. | Або можемо показати тобі те, що обіцяли їм; воістину, Ми маємо силу над ними! |
43. | Тримайся ж того, що тобі відкрито; воістину, ти — на прямому шляху! |
44. | А це — нагадування тобі й твоєму народу і скоро вас запитають! |
45. | Запитай у посланців, яких Ми відсилали раніше за тебе, чи Ми встановлювали — нарівні із Милостивим! — якихось інших богів, котрим би вони поклонялись. |
46. | Ми відіслали Мусу із Нашими знаменнями до Фірауна та старшини його народу. Він сказав: «Я — посланець Господа світів!» |
47. | Та коли він прийшов до них із Нашими знаменнями, вони почали сміятись. |
48. | Яке знамення Ми їм не показували б, воно було ще більшим за попереднє. І Ми вразили їх карою — можливо, вони повернуться [на прямий шлях]! |
49. | Вони сказали: «О чаклуне! Попроси за нас свого Господа відповідно до твого завіту із Ним! Воістину, тоді ми підемо прямим шляхом!» |
50. | Та коли Ми відвернули від них кару, вони зреклися свого! |
51. | Фіраун звернувся до свого народу та сказав: «О, народе мій! Чи ж не мені належить влада над Єгиптом, а ці ріки течуть піді мною? Невже ви не бачите? |
52. | Невже я не кращий за цього злидаря, який ледве говорить? |
53. | Чому не дали йому браслетів із золота, і чому з ним не прийшли ангели, супроводжуючи його?» |
54. | Він скористався їхнім невіглаством, тож вони підкорились йому. Воістину, були вони нечестивими людьми! |
55. | Коли вони розгнівали Нас, Ми відплатили їм; Ми всіх їх утопили! |
56. | Ми зробили їх подією минулого та прикладом для інших. |
57. | Коли сина Мар’ям наводять як приклад, твій народ починає голосно радіти. |
58. | Вони говорять: «Кращі наші боги чи він?» Вони наводять тобі цей приклад лише заради суперечки. Воістину, вони — люди, які сперечаються! [9] |
59. | Воістину, він — лише раб, якому Ми дарували Свою милість та зробили прикладом для синів Ісраїля! |
60. | Якби Ми побажали, то замінили би вас на землі ангелами, які стали б вашими намісниками! |
61. | Воістину, він — прикмета Часу. Тож не сумнівайтесь у цьому та йдіть за Мною! Це — прямий шлях! [10] |
62. | І нехай не відвертає вас шайтан; воістину, він — справжній ворог для вас! |
63. | Коли Іса прийшов із ясними знаменнями, то сказав: «Я прийшов до вас із мудрістю; я поясню вам частину того, про що ви сперечаєтесь! Тож бійтесь Аллага та коріться мені! |
64. | Воістину, Аллаг — мій Господь та ваш Господь! Тож поклоняйтесь Йому! Це — прямий шлях!» |
65. | Але різні групи почали сперечатись між собою. Горе ж тим, які були несправедливими, від кари болісного Дня! |
66. | Невже вони чекають чогось іншого, а не Часу, який прийде до них раптово, коли вони цього й не чекатимуть? |
67. | У той День друзі стануть ворогами одне одному — окрім богобоязливих! |
68. | «О раби Мої! Сьогодні для вас не буде страху, і не будете ви засмучені, |
69. | ті, які увірували в Наші знамення та були відданими Нам! |
70. | Увійдіть же до раю — ви та ваші дружини, радіючи!» [11] |
71. | Їх будуть обходити із золотими тарілками й чашами. Там вони матимуть усе, чого прагнуть душі та в чому знаходять насолоду очі. Там ви будете вічно! |
72. | Це — рай, який ви успадкували за те, що робили! |
73. | Чекають на вас численні фрукти, які ви будете мати за їжу!» |
74. | Воістину, грішники вічно будуть у геєні! |
75. | Їм не дадуть спочину; там вони будуть у відчаї! |
76. | Ми не були несправедливі з ними; це вони самі були до себе несправедливі! |
77. | Вони волатимуть: «О Маліку! Нехай твій Господь знищить нас!» Він скаже: «Ви залишитесь тут!» [12] |
78. | Ми принесли вам істину, але більшість із вас ненавидить істину! |
79. | Чи ж вони вирішили справу остаточно? Воістину, Ми вирішили остаточно! |
80. | Невже вони думають, що Ми не чуємо їхніх таємниць та прихованих розмов? Наші посланці все записують за ними! |
81. | Скажи: «Якби в Милостивого був син, то я перший почав би [йому] поклонятись!» [13] |
82. | Але Господь небес і землі, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують! |
83. | Залиш їх у їхньому пустослів’ї та розвагах, доки вони не зустрінуть той свій День, який їм обіцяно! |
84. | Він — Бог на небі та Бог на землі. Він — Мудрий, Всезнаючий! |
85. | Благословенний Той, Кому належить влада над небесами, землею й над тим, що поміж ними. У Нього — знання про Час і до Нього повернетесь ви! |
86. | Ті, кого ви кличете замість Нього, не володіють заступництвом, окрім тих, хто свідчить про істину та володіє знанням! |
87. | Якщо ти запитаєш у них про те, хто їх створив, вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Як же заблукали вони! |
88. | Ось його слова: «О Господи! Воістину, ці люди не увірували!» [14] |
89. | Відвернися ж від них і скажи: «Мир! Скоро ви дізнаєтесь!» |
[1] Як свідчать тлумачі, мова йде про мекканських багатобожників.
[2] Мається на увазі звістка про народження дівчинки.
[3] Інтерполяція — згідно з тлумаченням ібн Касіра. Як вважає більшість коментаторів, мова йде про жінок, народження яких вважалося лихом для мекканців (див. попередній аят); часто дівчаток навіть закопували в землю живцем. Іслам жорстко заборонив таку практику; Коран докорінно змінив права жінки в арабському та багатьох інших суспільствах.
[4] «Об’єднані цією вірою» («аля уммат-ін»): як свідчить ібн Касір та більшість інших тлумачів, поняття «умма» (громада, народ, спільнота віруючих) тут вжите у значенні «дін» (релігія). У такому значенні «умма» фігурує і в багатьох інших аятах Корану.
[5] Мова йде про Мекку і Таїф.
[6] «Ібн Касір коментує: «Оскільки багато нерозумних людей можуть повірити в те, що багатство — знак Нашої любові до того, кому воно дане, то всі вони можуть вдатися до невір’я заради скарбів».
[7] Прикраси» («зухруф»): як відзначає більшість тлумачів, мова йде про оздоби із золота.
[8] «Сходом і заходом»: досл. «двома сходами». Переклад — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
[9] На думку ат-Табарі й багатьох інших тлумачів, мова йде про те, що народ Мухаммада — мир йому і благословення Аллага! — вважав, що Коран закликає до поклоніння Ісі — мир йому! Саме тому вони «голосно раділи» своєму «доказу» та говорили: «Наші боги кращі — чи Іса»?
[10] Як вважає переважна більшість тлумачів, мова йде про прихід Іси, мир йому, який станеться в «останні часи». Це підтверджується і контекстом. Інші варіанти тлумачення — «Мухаммад – мир йому і благословення Аллага – прикмета Часу»; «Коран – прикмета Часу».
[11] «Ваші дружини» («азваджу-кум»): ібн Касір вважає, що «азвадж» потрібно розуміти як «схожі на вас»; у такому разі мова йде про інших віруючих.
[12] Малік — ангел, який охороняє пекло.
[13] Інтерполяція — згідно з коментарем ат-Табарі.
[14] Аль-Багаві коментує: «Маються на увазі слова Пророка — мир йому і благословення Аллага! — в яких він скаржиться своєму Господу».