Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Ха. Мім. |
2. | Клянуся ясним Писанням! |
3. | Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо! |
4. | У той час вирішується кожна важлива справа – |
5. | за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців] |
6. | як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий, |
7. | Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими! |
8. | Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів! |
9. | Але вони переймаються сумнівами. |
10. | Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий, |
11. | який вкриє людей; це — болісна кара! |
12. | «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!» |
13. | Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них, |
14. | але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!» [1] |
15. | Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]! [2] |
16. | У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм! |
17. | Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець: |
18. | «Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри! |
19. | Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом! |
20. | Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене! |
21. | Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!» |
22. | Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!» |
23. | Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати! |
24. | Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені! |
25. | Скільки вони залишили садів і джерел, |
26. | посівів і благородних місць, |
27. | та благ, якими вони насолоджувались! |
28. | Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям. |
29. | Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки. |
30. | Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кари |
31. | Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників! |
32. | Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів! [3] |
33. | Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування. |
34. | Воістину, ці люди говорять: [4] |
35. | «Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять! |
36. | Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!» |
37. | Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками! [5] |
38. | Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги, |
39. | а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає! |
40. | Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх, |
41. | День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого, |
42. | окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний! |
43. | Воістину, дерево заккум |
44. | буде їжею для грішника |
45. | і, наче олійний осад, кипітиме в черевах [6] |
46. | так, як кипить окріп! |
47. | Схопіть його! Тягніть до середини пекла! |
48. | Скарайте його — лийте на голову окріп! |
49. | Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний! [7] |
50. | Ось те, в чому ви сумнівались! |
51. | Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці. |
52. | Серед садів та джерел, |
53. | одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного. |
54. | Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими. |
55. | Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці. |
56. | Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кари |
57. | за Своєю ласкою! Це і є великий успіх! |
58. | Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони! [8] |
59. | Зачекай же, адже чекають і вони! |
[1] «Навчений»: мекканські багатобожники вважали, що Пророка — мир йому і благословення Аллага! — навчили Корану якісь інші люди (див. суру «Бджоли», аят 103).
[2] Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.
[3] «Володіючи знанням» («аля ільм-ін»): «знанням про них» (аль-Багаві), тобто про те, що вони на це заслуговують.
[4] Мова йде про мекканських багатобожників.
[5] «Тубба» — давній титул царів Ємену (як «фараон» у Єгипті).
[6] «Мугль» («олійний осад») також може означати розплавлену мідь або інший метал (див. тлумачення ат-Табарі).
[7] Слова, які скажуть жителям пекла, ат-Табарі коментує так: «Ти думав, що є всемогутнім та благородним, але насправді ти — жалюгідний та принижений».
[8] Мається на увазі Коран.