Сура 44: Ад-Духан (Дим)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Ха. Мім.
2 Клянуся ясним Писанням!
3 Воістину, Ми зіслали його в благословенну ніч! Воістину, Ми застерігаємо!
4 У той час вирішується кожна важлива справа –
5 за наказом від Нас! Воістину, Ми відсилаємо [посланців]
6 як милість від твого Господа! Воістину, Він — Всечуючий, Всезнаючий,
7 Господь небес, землі й того, що між ними — якщо є ви впевненими!
8 Немає бога, крім Нього! Він дарує життя і смерть; ваш Господь та Господь ваших пращурів!
9 Але вони переймаються сумнівами.
10 Зачекай же на той День, коли небо принесе дим, добре видимий,
11 який вкриє людей; це — болісна кара!
12 «Господи наш! Відверни від нас кару, адже, воістину, ми — віруючі!»
13 Звідки в них буде нагадування, якщо ясний посланець уже приходив до них,
14 але потім вони від нього відвернулись і сказали: «Навчений та божевільний!» [1]
15 Ми відвернемо покарання лише на малий час, але ви все одно повернетесь [до невір’я]! [2]
16 У День, коли Ми завдамо великого удару, Ми відплатимо їм!
17 Ще раніше за них Ми випробовували народ Фірауна; до них прийшов благородний посланець:
18 «Поверніть мені рабів Аллага! Воістину, я — посланець до вас, гідний довіри!
19 Не ставте себе вище Аллага! Воістину, я прийшов до вас із ясним доказом!
20 Я просив захисту в Господа мого та Господа вашого, щоб ви не каменували мене!
21 Якщо ви не вірите мені, то залиште мене!»
22 Тож він покликав Господа свого: «Ці люди — грішники!»
23 Вийди з Моїми рабами вночі. Воістину, вас будуть переслідувати!
24 Залиш море в спокої. Воістину, їхні війська будуть утоплені!
25 Скільки вони залишили садів і джерел,
26 посівів і благородних місць,
27 та благ, якими вони насолоджувались!
28 Ось так! Усе це Ми дарували в спадок іншим людям.
29 Не плакали за ними небо й земля, і не дали їм відстрочки.
30 Ми врятували синів Ісраїля від принизливої кари
31 Фірауна. Воістину, вивищуючи себе, він був одним із порушників!
32 Володіючи знанням, Ми обрали їх з-посеред інших жителів світів! [3]
33 Ми дарували їм знамення, у яких містилося справжнє випробування.
34 Воістину, ці люди говорять: [4]
35 «Для нас буде лише одна смерть. Нас не воскресять!
36 Тож приведіть наших батьків, якщо ви говорите правду!»
37 Кращі вони чи народ Тубба й ті, які жили раніше за них? Ми знищили їх. Воістину, вони були грішниками! [5]
38 Ми не створювали небес, землі й того, що поміж ними, заради розваги,
39 а Ми створили їх лише в істині; але більшість [людей] не знає!
40 Воістину, День Розсуду — строк, встановлений для всіх,
41 День, коли приятель нічим не допоможе приятелю; помічників не буде ні в кого,
42 окрім тих, над ким змилується Аллаг! Воістину, Він — Всемогутній, Милосердний!
43 Воістину, дерево заккум
44 буде їжею для грішника
45 і, наче олійний осад, кипітиме в черевах [6]
46 так, як кипить окріп!
47 Схопіть його! Тягніть до середини пекла!
48 Скарайте його — лийте на голову окріп!
49 Скуштуй же цього! Адже ти — всемогутній, благородний! [7]
50 Ось те, в чому ви сумнівались!
51 Воістину, богобоязливі опиняться у безпечному місці.
52 Серед садів та джерел,
53 одягнувшись у атлас і парчу, вони сидітимуть одне навпроти одного.
54 Ось так! Ми поєднаємо їх з чорноокими.
55 Вони проситимуть кожен плід, перебуваючи в безпеці.
56 Там вони вже не зазнають смерті — після того, як сталася перша смерть. Він врятує їх від пекельної кари
57 за Своєю ласкою! Це і є великий успіх!
58 Ми полегшили його на твоїй мові, можливо, замисляться вони! [8]
59 Зачекай же, адже чекають і вони!

[1] «Навчений»: мекканські багатобожники вважали, що Пророка — мир йому і благословення Аллага! — навчили Корану якісь інші люди (див. суру «Бджоли», аят 103).

[2] Інтерполяція — згідно з тлумаченням аль-Багаві.

[3] «Володіючи знанням» («аля ільм-ін»): «знанням про них» (аль-Багаві), тобто про те, що вони на це заслуговують.

[4] Мова йде про мекканських багатобожників.

[5] «Тубба» — давній титул царів Ємену (як «фараон» у Єгипті).

[6] «Мугль» («олійний осад») також може означати розплавлену мідь або інший метал (див. тлумачення ат-Табарі).

[7] Слова, які скажуть жителям пекла, ат-Табарі коментує так: «Ти думав, що є всемогутнім та благородним, але насправді ти — жалюгідний та принижений».

[8] Мається на увазі Коран.