| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Ха. Мім. |
| 2. |
Писання, зіслане від Аллага, Всемогутнього, Мудрого! |
| 3. |
Ми створили небеса та землю лише в істині та на визначений строк. Але ті, які не вірують, відвертаються від того, чим їх застерігають. |
| 4. |
Скажи: «Чи ви бачили тих, кого ви кличете замість Аллага? Покажіть мені, яку частину землі вони створили? Невже вони мають спільність на небесах? Принесіть мені Писання, давніше за це, або хоча б якийсь слід знання, якщо ви правдиві!» |
| 5. |
Хто ж заблукав сильніше, ніж той, хто кличе замість Аллага тих, які не дадуть йому відповіді аж до Дня Воскресіння та й не знають про його заклики? |
| 6. |
Коли люди будуть зібрані, ті стануть їхніми ворогами та зрікатимуться їхнього поклоніння. |
| 7. |
Коли ти читаєш їм Наші знамення, ті, які не увірували в істину, що прийшла до них, говорять: «Це — справжнє чаклунство!» |
| 8. |
Невже вони говорять: «Він вигадав його»? Скажи: «Якщо я вигадав його, то ви ніяк не захистите мене від Аллага! Він краще знає про ваші балачки; достатньо Його як свідка між мною та вами. А Він — Прощаючий, Милосердний!» |
| 9. |
Скажи: «Я не є чимось новим серед посланців і я не знаю, що станеться зі мною та вами. Я лише йду за тим, що відкрито мені. І я лише несу від Нього до вас ясну пересторогу!» |
| 10. |
Скажи: «Як ви думаєте, а якщо це — від Аллага, а ви у це не увірували? Адже свідок з-посеред синів Ісраїля засвідчив про подібне йому та увірував, тоді як ви погордо знехтували цим. Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом несправедливих людей!» [1] |
| 11. |
Ті, які не увірували, говорять тим, які увірували: «Якби він був благом, то вони не випередили б нас у цьому!» Вони не пішли за ним прямим шляхом, і тому скажуть: «Воістину, це — прадавня брехня!» |
| 12. |
Раніше за нього було Писання Муси — керівництво та милість. А це Писання арабською мовою є підтвердженням, щоб застерігати тих, які є несправедливими, а також доброю звісткою для праведників. |
| 13. |
Воістину, ті, які говорять: «Господь наш — Аллаг», — а далі йдуть прямим шляхом, не буде страху їм, і не будуть засмучені вони! |
| 14. |
Саме такі є жителями раю; вони будуть там вічно — за те, що робили! |
| 15. |
Ми заповідали людині добре ставитись до своїх батьків. Для матері важко носити [плід] та народжувати, а час від початку вагітності до відняття від грудей займає тридцять місяців. Коли ж [людина] досягає зрілого віку та досягає сорока років, то говорить: «Господи! Зроби так, щоб я був вдячним за Твою милість, яку Ти дарував мені та моїм батькам, щоб я робив добрі вчинки, якими Ти будеш задоволений, і щоб був праведним я і нащадки мої! Каюсь перед Тобою; воістину, я– один із відданих Тобі!» |
| 16. |
Саме вони є тими жителями раю, від кого Ми приймемо те найкраще, яке робили вони, і Ми простимо їм злі вчинки їхні; такою є правдива обіцянка, яку їм дали. |
| 17. |
Є такий, хто говорить своїм батькам: «Фе! Невже ви погрожуєте мені тим, що мене виведуть [із могили], якщо ще раніше за мене минуло стільки поколінь?» Вони просять допомоги в Аллага [і говорять]: «Горе тобі! Увіруй, адже обіцянка Аллага правдива!» Але він говорить: «Це — лише казки давніх народів!» |
| 18. |
Справдилося слово про них та про джинів і людей з-посеред народів, які жили ще раніше. Вони втратили все! |
| 19. |
На кожного чекає свій ступінь — відповідно до того, що робили вони. Це так, щоб вони сповна отримали за свої вчинки, і щоб ні з ким не вчинили несправедливо. |
| 20. |
[Буде сказано в] День, коли невіруючих поставлять перед вогнем: «Ви витрачали свої блага в земному житті та користувалися ними. Сьогодні вам відплатять принизливою карою за те, що ви без права вивищували себе на землі, та за те, що ви були нечестивцями!» |
| 21. |
Згадай брата адитів. Ось він застерігав свій народ біля аль- Ахкафу, хоча застерігачі були до нього і після нього: «Не поклоняйтесь нікому, окрім Аллага; я боюся, що впаде на вас кара у Великий День!» [2] |
| 22. |
Вони відповіли: «Ти прийшов, щоб відвернути нас від наших богів? Покажи нам те, чим ти погрожуєш нам, якщо ти є правдивим!» |
| 23. |
Той сказав: «Знання належить лише Аллагу, а я переказую вам те, із чим мене відіслано. Але я бачу, що ви — люди нерозумні!» |
| 24. |
Коли ж вони побачили хмару, яка насувалася на їхні долини, то сказали: «Ця хмара проллє на нас дощ!» Та ж ні! Ось те, що ви намагалися прискорити — вітер, який несе болісну кару! |
| 25. |
За наказом свого Господа він знищує кожну річ. Тож зранку було видно лише їхні житла! Ось так Ми винагороджуємо грішних людей! |
| 26. |
Ми укріпили їх так, як не укріплювали вас. Ми дарували їм слух, зір і серця. Але ні слух їхній, ні зір, ні серця не допомогли їм, адже вони заперечували знамення Аллага; їх вразило те, із чого вони глузували! |
| 27. |
Ми вже знищили селища поблизу вас; Ми пояснили знамення — можливо, повернуться [на прямий шлях] вони! |
| 28. |
Чому ж їм не допомогли ті, кого вони беруть собі за богів замість Аллага, прагнучи до Нього наблизитись? Але ж ті залишили їх! Такою є їхня брехня й те, що вони собі вигадують! |
| 29. |
Ось Ми відіслали до тебе кількох джинів, щоб вони послухали Коран. І коли вони з’явилися там, то сказали: «Мовчки слухайте!» А коли було закінчено, то вони повернулися до свого народу застерігачами. |
| 30. |
Вони сказали: «О народе наш! Воістину, ми слухали Писання, яке зіслано після Муси та підтверджує те, що було до нього; воно провадить до істини та до прямого шляху! |
| 31. |
О народе наш! Дайте відповідь тому, хто закликає до Аллага та увіруйте в Нього! Він простить вам гріхи ваші та врятує вас від болісної кари!» |
| 32. |
А хто не відповість тому, хто закликає до Аллага, той не зможе врятуватися на землі та не матиме покровителів замість Нього. Такі перебувають у справжній омані! |
| 33. |
Невже вони не бачать, що Аллаг — Той, Хто створив небеса й не втомився від їхнього створення — спроможний воскресити мертвих? Так, Він спроможний на кожну річ! |
| 34. |
[Буде сказано в] День, коли невіруючих поставлять перед вогнем: «Невже це не істина?» Вони скажуть: «Так, клянемося нашим Господом!» А Він скаже: «Скуштуйте ж кару за те, що ви не вірували!» |
| 35. |
Терпи ж, як терпіли рішучі посланці, і не намагайся прискорити для них [кару]. У той День, коли вони побачать обіцяне, подумають, що пробули [на землі] лише якусь годину дня. Таким є послання! Невже загине хтось, окрім нечестивих людей? |
