Сура 51: Аз-Зарійят (Розсіюючі)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Клянуся тими, які розсіюють! [1]
2 Клянуся тими, які несуть вагу!
3 Клянуся тими, які пливуть легко!
4 Клянуся тими, які розподіляють справи!
5 Воістину, те, що обіцяно вам — правда!
6 Суд неодмінно настане!
7 Клянуся небом, по якому прокладені шляхи!
8 Воістину, ви сперечаєтесь між собою!
9 Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху.
10 Нехай же згинуть брехуни
11 і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва!
12 Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?»
13 У той День вони будуть покарані вогнем!
14 Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити!
15 Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел,
16 отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками,
17 спали лише малу частину ночі,
18 а перед світанком вони благали про прощення,
19 і віддавали частку майна бідняку та вбогому.
20 На землі є знамення для впевнених людей,
21 а також у вас самих. Невже ви не бачите?
22 А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам!
23 Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою!
24 Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма?
25 Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!»
26 Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля.
27 Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?»
28 І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика.
29 Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!»
30 Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!»
31 [Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?»
32 «Нас відіслано до грішників.
33 Щоб Ми наслали на них каміння із глини,
34 призначене Господом твоїм для злочинців».
35 Ми вивели звідти віруючих, які були там,
36 і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!]
37 І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою.
38 Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна.
39 Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!»
40 Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він!
41 Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер,
42 який не залишав після себе жодної речі, крім згарища.
43 Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!»
44 Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це!
45 Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм!
46 А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми.
47 Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо!
48 І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми!
49 Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви!
50 Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
51 І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу!
52 Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!»
53 Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують.
54 Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти.
55 І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим!
56 Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені.
57 Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене!
58 Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності!
59 Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм.
60 Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм!

[1] Згідно з думкою більшості тлумачів, ідеться про вітри.