Сура 56: Аль-Вакиа (Подія)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Коли настане невідворотна Подія,
2 то ніхто не заперечуватиме приходу її!
3 Вона принижує та підносить.
4 Коли здригнеться земля,
5 коли гори розколються на шматки
6 і стануть розсипаним пилом,
7 то ви станете трьома групами.
8 Одні люди праворуч — хто ті, що праворуч?
9 Одні люди ліворуч — хто ті, що ліворуч?
10 А ті, що попереду — будуть попереду.
11 Вони і є наближеними,
12 які перебувають в садах насолоди.
13 Багато хто з них — перші покоління,
14 а меншість — наступні.
15 На ложах оздоблених
16 вони лежатимуть одне навпроти одного,
17 а обходитимуть їх вічно молоді юнаки
18 із чашами, глеками та кубками з джерельним напоєм,
19 від якого не болить голова та від якого не хмеліють!
20 Там плоди, які вони вибирають,
21 пташине м’ясо, якого вони побажають,
22 та чорноокі,
23 схожі на приховану перлину.
24 Ось винагорода за те, що чинили вони!
25 І не почують вони там ні марнослів’я, ні гріховних розмов,
26 а лише слова: «Мир! Мир!»
27 Люди праворуч — хто ті, що праворуч?
28 Вони будуть серед лотосів, позбавлених шипів,
29 під бананами, на яких рядами висять плоди,
30 у широких затінках,
31 серед розлитих вод
32 і багатьох плодів,
33 яких завжди вдосталь, і вони під рукою.
34 Їм — піднесені килими,
35 воістину, Ми створили їх ще раз
36 і зробили їх цнотливими,
37 люблячими однолітками.
38 Це для тих, хто праворуч.
39 Багато хто з них — із перших поколінь,
40 а багато хто — із наступних.
41 Люди ліворуч — хто ті, що ліворуч?
42 Під палаючим вітром, у окропі!
43 У затінку чорного диму,
44 ні прохолоди їм, ні блага!
45 Раніше, перед цим, вони розкошували,
46 були впертими у своєму гріху
47 і говорили одне одному: «Невже, коли ми помремо та перетворимося на прах і кістки, ми справді воскреснемо,
48 або наші батьки?»
49 Скажи: «Воістину — і перші, і останні покоління
50 справді будуть зібрані в певному місці, у визначений день!»
51 А потім ви, о ті, хто блукає та заперечує правду,
52 будете їсти плоди із дерева заккум. [1]
53 Ви неодмінно будете наповнювати ними свої черева,
54 а запиватимете все це окропом,
55 і питимете як спраглі.
56 Отак нагодують їх в Судний День!
57 Ми створили вас. То чому ви не визнаєте [воскресіння]?
58 Чи ви не бачили того сім’я, яке виділяєте?
59 Це ви творите його чи це Ми творимо його?
60 Ми розподілили серед вас смерть, і ніхто не випередить Нас
61 у тому, щоб замінити вас схожими на вас та створити такими, про яких ви й не відаєте.
62 Ви вже знаєте про перше творіння. Чому б вам не пригадати?
63 Чи бачили ви те, що ви сієте?
64 Ви пророщуєте його чи це Ми пророщуємо його?
65 Якби Ми побажали, то перетворили б його на порох, і ви залишилися би здивованими:
66 «Ми зазнали збитків
67 і не залишилося їжі в нас!»
68 Чи ви бачили воду, яку ви п’єте?
69 Це ви посилаєте її з дощової хмари чи це Ми посилаємо?
70 Якби Ми побажали, то зробили б її гіркою. Чому ж ви невдячні?
71 Чи ви бачили вогонь, який висікаєте?
72 Чи це ви вирощуєте дерево для нього чи Ми вирощуємо його?
73 Ми зробили його нагадуванням та поміччю подорожнім!
74 Тож прославляй ім’я твого великого Господа!
75 Та ж ні! Клянуся місцями заходу зірок!
76 І ця клятва — якби ви тільки знали — клятва велика!
77 Воістину, це — Преславний Коран,
78 захований у Книзі!
79 Торкаються його лише очищені!
80 Зісланий від Господа світів!
81 Невже ви не вірите в цю розповідь
82 і робите ви долю вашу долею невіруючих?
83 І коли душа приступає до горла,
84 і ви дивитесь на [помираючого],
85 то Ми ближчі до нього, ніж ви, але ви не бачите цього.
86 То чому ж ви, якщо не буде відплачено вам,
87 не повернете її? Та якби ж ви були правдивими!
88 Якщо він був одним із наближених,
89 то отримає спокій, втіху та сад насолоди.
90 І якщо він був одним із тих, хто праворуч –
91 мир тобі! Ти — один із тих, хто праворуч!
92 Та якщо він був одним із тих, які заперечують і блукають,
93 то напуватимуть його окропом,
94 і палатиме він у геєні.
95 Ось це насправді і є достеменна істина!
96 Тож прославляй ім’я Господа твого Великого!

[1] «Прокляте дерево», яке росте із середини пекла, і слугуватиме їжею для грішників (див. сура «Вишикувані», аяти 62-65).