Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Коли настане невідворотна Подія, |
2. | то ніхто не заперечуватиме приходу її! |
3. | Вона принижує та підносить. |
4. | Коли здригнеться земля, |
5. | коли гори розколються на шматки |
6. | і стануть розсипаним пилом, |
7. | то ви станете трьома групами. |
8. | Одні люди праворуч — хто ті, що праворуч? |
9. | Одні люди ліворуч — хто ті, що ліворуч? |
10. | А ті, що попереду — будуть попереду. |
11. | Вони і є наближеними, |
12. | які перебувають в садах насолоди. |
13. | Багато хто з них — перші покоління, |
14. | а меншість — наступні. |
15. | На ложах оздоблених |
16. | вони лежатимуть одне навпроти одного, |
17. | а обходитимуть їх вічно молоді юнаки |
18. | із чашами, глеками та кубками з джерельним напоєм, |
19. | від якого не болить голова та від якого не хмеліють! |
20. | Там плоди, які вони вибирають, |
21. | пташине м’ясо, якого вони побажають, |
22. | та чорноокі, |
23. | схожі на приховану перлину. |
24. | Ось винагорода за те, що чинили вони! |
25. | І не почують вони там ні марнослів’я, ні гріховних розмов, |
26. | а лише слова: «Мир! Мир!» |
27. | Люди праворуч — хто ті, що праворуч? |
28. | Вони будуть серед лотосів, позбавлених шипів, |
29. | під бананами, на яких рядами висять плоди, |
30. | у широких затінках, |
31. | серед розлитих вод |
32. | і багатьох плодів, |
33. | яких завжди вдосталь, і вони під рукою. |
34. | Їм — піднесені килими, |
35. | воістину, Ми створили їх ще раз |
36. | і зробили їх цнотливими, |
37. | люблячими однолітками. |
38. | Це для тих, хто праворуч. |
39. | Багато хто з них — із перших поколінь, |
40. | а багато хто — із наступних. |
41. | Люди ліворуч — хто ті, що ліворуч? |
42. | Під палаючим вітром, у окропі! |
43. | У затінку чорного диму, |
44. | ні прохолоди їм, ні блага! |
45. | Раніше, перед цим, вони розкошували, |
46. | були впертими у своєму гріху |
47. | і говорили одне одному: «Невже, коли ми помремо та перетворимося на прах і кістки, ми справді воскреснемо, |
48. | або наші батьки?» |
49. | Скажи: «Воістину — і перші, і останні покоління |
50. | справді будуть зібрані в певному місці, у визначений день!» |
51. | А потім ви, о ті, хто блукає та заперечує правду, |
52. | будете їсти плоди із дерева заккум. [1] |
53. | Ви неодмінно будете наповнювати ними свої черева, |
54. | а запиватимете все це окропом, |
55. | і питимете як спраглі. |
56. | Отак нагодують їх в Судний День! |
57. | Ми створили вас. То чому ви не визнаєте [воскресіння]? |
58. | Чи ви не бачили того сім’я, яке виділяєте? |
59. | Це ви творите його чи це Ми творимо його? |
60. | Ми розподілили серед вас смерть, і ніхто не випередить Нас |
61. | у тому, щоб замінити вас схожими на вас та створити такими, про яких ви й не відаєте. |
62. | Ви вже знаєте про перше творіння. Чому б вам не пригадати? |
63. | Чи бачили ви те, що ви сієте? |
64. | Ви пророщуєте його чи це Ми пророщуємо його? |
65. | Якби Ми побажали, то перетворили б його на порох, і ви залишилися би здивованими: |
66. | «Ми зазнали збитків |
67. | і не залишилося їжі в нас!» |
68. | Чи ви бачили воду, яку ви п’єте? |
69. | Це ви посилаєте її з дощової хмари чи це Ми посилаємо? |
70. | Якби Ми побажали, то зробили б її гіркою. Чому ж ви невдячні? |
71. | Чи ви бачили вогонь, який висікаєте? |
72. | Чи це ви вирощуєте дерево для нього чи Ми вирощуємо його? |
73. | Ми зробили його нагадуванням та поміччю подорожнім! |
74. | Тож прославляй ім’я твого великого Господа! |
75. | Та ж ні! Клянуся місцями заходу зірок! |
76. | І ця клятва — якби ви тільки знали — клятва велика! |
77. | Воістину, це — Преславний Коран, |
78. | захований у Книзі! |
79. | Торкаються його лише очищені! |
80. | Зісланий від Господа світів! |
81. | Невже ви не вірите в цю розповідь |
82. | і робите ви долю вашу долею невіруючих? |
83. | І коли душа приступає до горла, |
84. | і ви дивитесь на [помираючого], |
85. | то Ми ближчі до нього, ніж ви, але ви не бачите цього. |
86. | То чому ж ви, якщо не буде відплачено вам, |
87. | не повернете її? Та якби ж ви були правдивими! |
88. | Якщо він був одним із наближених, |
89. | то отримає спокій, втіху та сад насолоди. |
90. | І якщо він був одним із тих, хто праворуч – |
91. | мир тобі! Ти — один із тих, хто праворуч! |
92. | Та якщо він був одним із тих, які заперечують і блукають, |
93. | то напуватимуть його окропом, |
94. | і палатиме він у геєні. |
95. | Ось це насправді і є достеменна істина! |
96. | Тож прославляй ім’я Господа твого Великого! |
[1] «Прокляте дерево», яке росте із середини пекла, і слугуватиме їжею для грішників (див. сура «Вишикувані», аяти 62-65).