Сура 59: Аль-Хашр (Зібрання)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Славить Аллага те, що в небесах, і те, що на землі, а Він — Всемогутній, Мудрий!
2 Він — Той, Хто вивів невіруючих людей Писання із домівок їхніх під час першого вигнання. Ви й не думали, що вони підуть, а вони думали, що фортеці їхні захистять їх від Аллага. Та Аллаг скарав їх з іншого боку, з якого вони й не чекали. Він сповнив страхом їхні серця. Тож вони руйнували власні будинки своїми руками та руками віруючих. Нехай же це буде повчанням вам, тим, хто має очі!
3 Якби не приписав їм Аллаг вигнання, то скарав би їх у земному житті. А в наступному житті на них чекає вогняна кара!
4 Це — за те, що вони повстали проти Аллага та Посланця Його. До того, хто постає проти Аллага, Він суворий у покаранні!
5 Те, що ви зрізали пальми або ж залишили їх і далі стояти на корінні їхньому — лише з дозволу Аллага та задля ганьби нечестивцям.
6 І ви не скакали на конях чи верблюдах до тієї здобичі, яку дарував Аллаг Посланцю Своєму, але ж це Аллаг дає владу посланцям Своїм над тими, над ким побажає Він. Аллаг спроможний на кожну річ!
7 Те, що Аллаг дарував Своєму Посланцю від жителів селищ, належить Аллагу, Посланцю та родичам його, сиротам, бідним і подорожнім; і щоб не дісталося воно багатіям з-посеред вас!Тож візьміть те, що дав вам Посланець, та не чіпайте того, що він заборонив вам. Воістину, Аллаг — суворий у покаранні. [1]
8 [Майно належить також] убогим переселенцям, які були вигнані з домівок своїх і втратили своє майно, прагнучи до милості Аллага та задоволення Його, заради допомоги Аллагу та Посланцю Його. Вони і є праведниками.
9 Ті, які жили [в Медині] раніше та увірували раніше, люблять тих, хто переселився до них. У їхніх серцях немає заздрості до того, що отримали ті. Вони визнають їхню перевагу, хоча й самі перебувають у скруті. Хто здолав свою скупість, той досягнув успіху!
10 Ті, що прийдуть після них, скажуть: «Господи наш! Прости нас та братів наших, які увірували раніше за нас! І не дай серцям нашим сповнитися ненавистю до тих, хто увірував [раніше]! Господи наш! Ти — Смиренний, Милосердний!»
11 Чи не бачив ти лицемірів, які кажуть своїм невіруючим братам серед людей Писання: «Якщо виженуть вас, то ми неодмінно підемо разом із вами, і ми не підкоримося наказу воювати проти вас. А якщо хтось буде боротися проти вас, то ми допоможемо вам». Та Аллаг свідчить, що вони брешуть!
12 Якщо ті й будуть вигнані, то вони не підуть разом із ними, а якщо проти них почнеться боротьба, то вони також не допоможуть їм, відвернувшись назад. Не допоможе їм ніхто!
13 Справді, в своїх серцях вони мають сильніший страх перед вами, ніж страх перед Аллагом, бо ж вони — люди, які не розуміють!
14 Усі разом вони не розпочнуть боротьбу проти вас, хіба як в укріпленнях або за стінами їхніми. Та й бойовий запал їхній є сильним лише поміж ними самими. Ти вважаєш, що вони єдині, але ж серця їхні роз’єднані. Це так, бо вони — люди нерозумні!
15 Схожі вони на тих, які жили незадовго перед ними. Ті ж відчули наслідки діянь своїх та на них чекає болісна кара!
16 Схожі вони на шайтана, коли мовив він до людини: «Не віруй!» Коли ж та стала невіруючою, він сказав: «А я відрікаюся від тебе, бо ж я боюся Аллага, Господа світів!»
17 Кінець і тих, й інших — пекло, де вони будуть вічно. Така винагорода нечестивцям!
18 О ви, які увірували! Бійтеся Аллага, та нехай поміркує кожен про те, що приготував він собі на завтра. Бійтесь Аллага, бо Аллаг знає про те, що ви чините!
19 Не будьте ж такими як ті, хто забув Аллага. Він змусив їх забути самих себе! Вони і є нечестивцями!
20 Не рівні мешканці пекла та мешканці раю, бо ж саме мешканці раю матимуть успіх.
21 Якби Ми зіслали цей Коран горі, то ти побачив би її покірно розколотою від страху перед Аллагом. Це — притчі, які Ми наводимо людям, можливо, поміркують вони!
22 Він — Аллаг, окрім Нього немає бога! Він знає потаємне та відкрите, і Він — Милостивий, Милосердний!
23 Він — Аллаг, окрім Нього немає бога! Цар, Пресвятий, Мирний, Вірний, Охоронець, Великий, Сильний, Звеличений! Пречистий Аллаг від тих, кому поклоняються нарівні з Ним.
24 Він — Аллаг, Творець, Створювач, Наділяючий образом! Йому належать прекрасні імена, славить Його те, що на небесах і на землі, а Він — Великий, Мудрий!

[1] «Його Посланцю та його родичам»: мова йде про рід Гашім і Абд аль-Мутталіб.