Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Хвала Аллагу, Який створив небеса й землю та зробив темряву й світло! Але й після цього ті, які не увірували, додають Господу своєму рівних! |
2. | Він — Той, Хто створив вас із глини, а потім призначив вам строк; є в Нього для вас ще й другий строк. Але й після цього ви сумніваєтеся! |
3. | Він — Бог на небесах і на землі. Він знає ваше потаємне й відкрите; і знає Він, що ви собі здобуваєте! |
4. | І яке б знамення зі знамень Господа їхнього до них не приходило, вони однаково відвертаються від нього! |
5. | Вони сприйняли істину за неправду, коли та прийшла до них. Але скоро прийдуть до них звістки про те, над чим насміхалися вони! |
6. | Невже вони не бачать, скільки минулих поколінь Ми знищили? Ми дарували їм силу, якої не дарували вам, і Ми звели їм з неба рясні дощі й дали рікам текти в їхніх землях. А потім Ми знищили їх за гріхи їхні й створили після них наступне покоління. |
7. | Навіть якби Ми зіслали тобі Писання в сувої, і вони торкнулися б його своїми руками, то ті, які не вірують, неодмінно сказали б: «Це — явне чаклунство!» |
8. | Вони говорять: «Чому не посланий до нього ангел?» Якби Ми послали ангела, то справу було б вирішено, і не дали б їм відстрочки. |
9. | Та якби Ми й послали ангела, то все одно зробили б його чоловіком, залишивши їх із їхніми сумнівами. |
10. | Вони насміхалися з посланців ще перед тобою. Але тих, хто глузував, спіткало те, над чим вони насміхались! |
11. | Скажи: «То йдіть землею та погляньте, який був кінець тих, які вважали за брехунів [посланців]!» |
12. | Спитай: «Кому належить те, що на небесах і на землі?» І скажи: «Аллагу! Він зробив милість Своїм обов’язком! І Він неодмінно збере вас у День Воскресіння, в якому немає сумніву! Ті, які втратили самих себе, не увірують!» |
13. | Йому належить усе, що спочиває вночі та вдень, а Він — Всечуючий, Всезнаючий! |
14. | Скажи: «Невже я візьму собі покровителя замість Аллага, Творця небес і землі? Він годує, а Його не годують». І скажи: «Мені наказано бути першим із тих, хто підкорився Йому!» Тож не будь одним із багатобожників! [1] |
15. | Скажи: «Я боюся, що в разі непослуху Господу моєму, мене буде покарано у Великий День!» |
16. | Але кого це омине в той День, того Він помилував. Це — справжній успіх! |
17. | Якщо Аллаг торкнеться тебе лихом, то ніхто не відверне цього, крім Нього! А якщо Він торкнеться тебе добром, так Він спроможний на кожну річ! |
18. | Він — Всепереможний над Своїми рабами і Він — Мудрий, Всевідаючий! |
19. | Запитай: «Яке свідчення найсильніше?» І скажи: «Аллаг — Свідок між мною й вами! Мені відкрито цей Коран, щоб я застерігав ним вас і тих, до кого він дійде. Невже ви справді свідчите, що крім Аллага є ще й інші боги?» Скажи: «Я не свідчу про це!» [І ще] скажи: «Воістину, Він — Єдиний Бог! І, воістину, я непричетний до того, що ви приписуєте Йому рівних!» |
20. | Ті, кому Ми дарували Писання, знають [Пророка] так, як знають своїх синів; ті, які втратили самих себе, не увірують! |
21. | Хто ж несправедливіший за того, хто зводив на Аллага наклеп і заперечував Його знамення? Воістину, несправедливі не матимуть успіху! |
22. | Того Дня Ми зберемо їх усіх, а потім скажемо багатобожникам: «Де ж ваші спільники, яких ви вигадували?» |
23. | Тоді не буде в них виправдання, хіба що скажуть: «Присягаємося Аллагом, Господом нашим, що ми не були багатобожниками!» |
24. | Поглянь же, як вони брехатимуть про самих себе! Тож залиш їх разом із тим, що вигадували вони! |
25. | Серед них є ті, які слухають тебе, але Ми поклали на серця їхні покрови, щоб вони не розуміли [Корану], а їхні вуха зробили глухими. І хоч би вони побачили всі знамення, то не увірують у них. І коли вони приходять до тебе сперечатися, то говорять ті, які не вірують: «Воістину, це лише казки давніх народів!» |
26. | Вони відвертають людей [від Пророка] й відвертаються від нього самі. Але вони не знищують нікого, окрім себе, хоч самі цього й не знають! |
27. | Якби ти бачив, як зупинять їх перед вогнем! І вони скажуть: «О, якби нас повернули назад! Ми не вважали б знамення Господа нашого за брехню і були б одними з віруючих!» |
28. | Та ж ні! Відкрилося їм те, що вони раніше приховували! Та коли б їх і повернули назад, то вони б знову повернулися до того, що було їм заборонено! Воістину, вони — брехуни! |
29. | Вони говорять: «Є тільки наше земне життя і нас не воскресять!» |
30. | Якби ти бачив, як їх зупинять перед Господом їхнім! Він скаже: «Хіба ж це не істина?» Вони скажуть: «Справді, присягаємося нашим Господом!» Він скаже: «Тож скуштуйте кари за те, що ви не увірували!» |
31. | Вже зазнали втрат ті, які заперечували зустріч із Аллагом. Коли ж раптом до них прийде Час, вони скажуть: «Горе нам за те, що ми втратили!» Вони нестимуть на своїх спинах їхній тягар; яке ж гірке те, що вони несуть! |
32. | Життя в цьому світі — тільки гра й забава. Наступне життя краще для тих, які богобоязливі! Невже ви не розумієте? |
33. | Ми знаємо, що тебе засмучують їхні слова. Вони не вважають тебе за брехуна — нечестивці заперечують знамення Аллага! |
34. | І перед тобою вважали посланців за брехунів. Але ті терпіли те, що їх називали брехунами й ображали, поки Ми не допомогли їм. Ніхто не змінить слів Аллага, а до тебе дійшли звістки про посланців! |
35. | А якщо тебе гнітить їхній відступ, то, якщо ти зможеш відшукати прохід у землі чи сходи на небо, принеси їм знамення! Якби Аллаг побажав, то зібрав би їх на прямому шляху. Тож не будь одним із невігласів! |
36. | Воістину, відповідають ті, які здатні слухати. Аллаг воскресить померлих, а потім вони повернуться до Нього! |
37. | Вони говорять: «Чому не зіслано йому знамення від Господа Його?» Скажи: «Воістину, Аллаг здатний зіслати знамення». Але ж більшість із них не має знання! |
38. | Немає живих істот на землі й літаючих на крилах птахів, які б не творили громад, як і ви. Ми нічого не оминули в Писанні. А потім зберуть їх коло Господа їхнього. |
39. | А ті, які заперечували Наші знамення — вони глухі, німі й перебувають у темряві. Аллаг вводить в оману, кого побажає, і веде прямим шляхом, кого побажає! |
40. | Скажи: «Скажіть мені: якщо прийде до вас кара від Аллага або прийде Час, то невже ви будете кликати когось, окрім Аллага, якщо ви є правдиві?» |
41. | Та ж ні! Ви будете кликати тільки Його! Якщо Він побажає, то позбавить вас того, про що ви Його просите, і тоді ви забудете про тих, кого додавали Йому рівними! |
42. | І Ми відсилали посланців до народів перед тобою; і Ми вражали [народи] бідністю й стражданнями, щоб вони були покірними. |
43. | Чому ж, коли вражала їх Наша кара, вони не ставали покірними? Навпаки, серця їхні ставали жорстокими, а шайтан прикрасив їм те, що робили вони! |
44. | І коли вони забули те, про що їм нагадували, то Ми відкрили їм шлях до кожної речі. А коли вони зраділи тому, що їм дали, Ми зненацька схопили їх! І ось, вони розгубилися! |
45. | І були знищені до останнього ті люди, які чинили несправедливість. Хвала Аллагу, Господу світів! |
46. | Запитай: «Скажіть мені: якщо Аллаг забере ваш слух, зір і запечатає ваші серця, то який бог, окрім Аллага, дарує вам це?» Поглянь, як Ми пояснюємо знамення — але й після цього вони відвертаються! |
47. | Запитай: «Скажіть мені: якщо кара Аллага прийде до вас зненацька чи відкрито, то невже знищать когось іншого, крім несправедливих людей?» |
48. | Ми посилали посланців тільки добрими вісниками й застерігачами! І тим, які увірують і робитимуть добро, не буде страху й не будуть вони засмучені! |
49. | А на тих, які заперечували Наші знамення, впаде кара за те, що вони були нечестивцями! |
50. | Скажи: «Я не говорю вам, що в мене скарбниці Аллага та що я знаю потаємне. І не говорю вам, що я — ангел. Я йду за тим, що відкрито мені. Скажи: «Невже рівні сліпий та зрячий? Невже ви не замислитеся?» |
51. | Застерігай [Кораном] тих, які бояться того, що вони будуть зібрані перед своїм Господом. Немає для них, окрім Нього, ні захисника, ні заступника. Можливо, вони будуть богобоязливі! |
52. | І не проганяй тих, які закликають до Господа свого зранку та ввечері, прагнучи до лику Його! Ти ніяк не відповідаєш за них, а вони ніяк не відповідають за тебе. Але якщо ти проженеш їх, то будеш серед несправедливих! |
53. | Так Ми випробовували одних іншими, щоб ті сказали: «Невже Аллаг дарував милість саме цим із нас?» Та хіба ж Аллаг не знає про вдячних? |
54. | І коли до тебе приходять ті, які увірували в Наші знамення, то скажи: «Мир вам! Ваш Господь зробив для Себе милість обов’язком; і як хто з вас вчинить зло через невігластво, а потім покається й робитиме добро, то Він — Прощаючий, Милосердний!» |
55. | Так Ми роз’яснюємо знамення, щоб став зрозумілим шлях грішників. |
56. | Скажи: «Мені заборонено поклонятися тим, яких ви закликаєте, крім Аллага!» Скажи: «Я не піду за вашими бажаннями, бо потраплю в оману й не буду одним із тих, хто йде прямим шляхом!» |
57. | Скажи: «Я тримаюся ясного доказу від мого Господа, а ви вважаєте це за брехню! У мене немає того, що ви намагаєтеся прискорити. Рішення належить Аллагу; Він прорікає істину, Він — найкращий із суддів!» |
58. | Скажи: «Якби в Мене було те, що ви намагаєтеся прискорити, то справу між мною й вами було б вже вирішено!» Аллаг краще знає про нечестивців! |
59. | У Нього ключі від потаємного і знає про них тільки Він! Він знає те, що на суші, й те, що в морі. Жоден листок не падає, щоб Він не знав цього, і немає ні зернини в темряві землі, ні чогось вологого чи сухого, чого б не було [записано] в ясному Писанні! |
60. | Він — Той, Хто забирає ваші душі вночі й знає те, що ви робите вдень; саме тоді Він воскрешає вас, щоб сповнився призначений вам строк. А потім ви повернетеся до Нього й Він розповість вам про те, що ви чинили! |
61. | Він — Всепереможний над рабами Своїми, Він посилає вам охоронців, а коли до когось із вас приходить смерть, то його душу забирають посланці Наші, які не втрачають нічого. |
62. | А потім їх повернуть до Аллага, їхнього Істинного Господаря. Хіба не Йому належить вирок? А Він — найшвидший у відплаті! |
63. | Запитай: «Хто рятує вас від темряви суші й моря, коли ви звертаєтеся до Нього покірно й потаємно: «Якщо ти врятуєш нас від цього, то ми неодмінно будемо вдячні»? |
64. | Скажи: «Аллаг рятує вас від цього й від усякого іншого лиха. Але й після цього ви додаєте Йому рівних!» |
65. | Скажи: «Він здатний наслати на вас кару згори чи знизу, з-під ваших ніг, або поділити вас на різні групи, щоб одні з вас зазнали жорстокості інших!» Поглянь же, як Ми пояснюємо знамення, можливо, вони зрозуміють! |
66. | Твій народ визнав це за брехню, хоча це — істина! Скажи: «Я вам не опікун!» |
67. | Для кожної звістки встановлено строк. Тож скоро ви дізнаєтеся! |
68. | І якщо ти побачиш, що вони пащекують про Наші знамення, то відвернися від них, поки вони не заведуть іншої розмови. Та якщо шайтан змусить тебе забути про це, то, коли згадаєш, не сідай поряд із нечестивими людьми! |
69. | Богобоязливі не відповідають за них, але мають перестерігати — можливо, ті будуть богобоязливі! |
70. | Залиш тих, які сприймають свою релігію як гру й забаву та яких зваблює земне життя. Але повчай їх [Кораном] — щоб не згинула жодна душа через те, що вона собі здобула — немає для неї, крім Аллага, ні захисника, ні заступника, і який би викуп вона не давала, не приймуть його. На тих, які згинули через скоєні вчинки, чекає напій з окропу й болісна кара за те, що вони не вірували! |
71. | Скажи: «Невже ми будемо звертатися замість Аллага до того, хто не принесе нам ні користі, ні шкоди? Невже ми відступимо після того, як Аллаг вказав нам прямий шлях, — наче той, кого звабили шайтани на землі й довели до сумнівів? У такого є друзі, які закликають його до прямого шляху й кажуть: «Іди до нас!» Скажи: «Воістину, прямий шлях від Аллага — справжній прямий шлях! І нам наказано підкоритися Господу світів, |
72. | звершувати молитву та боятися Його. Він — Той, перед Ким ви будете зібрані!» |
73. | Він — Той, Хто створив небеса й землю в істині. У якийсь день Він говорить: «Будь!» — і ось воно є. Слово Його — істина! Йому належить влада над Днем, коли засурмлять у ріг. Він знає потаємне й явне. Він — Мудрий, Всевідаючий! |
74. | Ось Ібрагім сказав своєму батьку Азару: «Невже ти вважаєш ідолів за богів? Я бачу, що ти й твої люди перебувають у справжній омані!» |
75. | Так Ми показали Ібрагіму царство небес і землі, щоб він був одним із впевнених. |
76. | Коли його вкрила ніч, він побачив зірку і сказав: «Це — мій Господь!» А коли та зайшла, він сказав: «Я не люблю того, що зникає!» |
77. | І коли він побачив місяць, що сходив, то сказав: «Це — мій Господь!» Коли той зайшов, він сказав: «Якщо мій Господь не вкаже мені прямого шляху, то я стану одним із людей, які заблукали!» |
78. | І коли він побачив сонце, що сходило, то сказав: «Це — мій Господь! Воно більше за все те!» А коли сонце зайшло, він сказав: «О люди! Я непричетний до того, що ви додаєте Йому як рівних! |
79. | Я щиро навернувся до Того, Хто створив небеса й землю, і я не є багатобожником!» |
80. | Та народ його почав сперечатися з ним. Тоді він сказав: «Невже ви будете сперечатися зі мною про Аллага, який уже вказав мені прямий шлях? Я не боюся тих, кого ви додаєте Йому рівними, хіба що Господь мій побажає чогось іншого. Мій Господь осягає знанням кожну річ. Невже ви не замислитесь? |
81. | І як же я можу боятися тих, кого ви додаєте Йому рівними, якщо ви самі не боїтесь додавати Аллагу рівних, про яких Він не зіслав вам жодного доказу? То яка ж із двох громад має більше підстав для безпеки, якщо ви знаєте?» [2] |
82. | Ті, які увірували й не одягали своєї віри в несправедливість, перебувають у безпеці — вони йдуть прямим шляхом! |
83. | Такі докази Ми дали Ібрагіму проти його народу. Ми підносимо на вищий ступінь, кого побажаємо. Воістину, твій Господь — Мудрий, Всезнаючий! |
84. | І Ми дарували йому Ісхака та Якуба, і Ми вказали їм прямий шлях. А ще раніше Ми вказали прямий шлях Нуху, а з нащадків його — Дауду, Сулєйману, Айюбу, Юсуфу, Мусі та Гаруну. Так Ми винагороджуємо тих, які роблять добро! |
85. | А також Закарії, Ях’ї, Ісі та Ільясу — усі вони з праведників! |
86. | А також Ісмаїлю, Альясу, Юнусу та Люту — усіх їх Ми вивищили над світами! |
87. | А також деяким серед батьків їхніх, нащадків їхніх і братів їхніх. Ми обрали їх і вказали прямий шлях! |
88. | Такий прямий шлях від Аллага. Він веде ним тих із рабів Своїх, кого побажає. А якщо вони додають Йому рівних, то марним буде все те, що роблять вони! |
89. | Це ті, яким Ми дарували Писання, мудрість і пророцтво. А якщо ці не увірують в них, то Ми вже доручили це іншим людям, які не стануть невіруючими! |
90. | Це ті, кому Аллаг вказав прямий шлях. Тож прямуй слідом за ними! Скажи: «Я не прошу у вас відплати, а це лише нагадування для світів!» |
91. | Не оцінили Аллага гідною Його мірою ті, які сказали: «Аллаг нічого не відсилав людині!» Запитай: «Хто ж зіслав Писання, з яким Муса прийшов як зі світлом і прямим шляхом для людей, і яке ви зробили окремими листками, дещо звідти показуючи, а багато чого ховаючи? Але ж вас навчили того, чого не знали ні ви, ні ваші батьки!» Скажи: «Аллаг!» І залиш їх бавитися власним пустослів’ям! |
92. | Ми зіслали це Писання — благословенне, яке підтверджує те, що було перед ним, щоб ти застерігав ним Матір Міст і тих, хто живе поза нею. Ті, які вірують у наступне життя, вірують у [Коран], вони уважні до своїх молитов! [3] |
93. | Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага чи говорить: «Мені дано одкровення», — а насправді нічого йому не відкрито, або говорить: «Я зішлю подібне до того, що зіслав Аллаг»? Якби ти бачив несправедливих у темряві смерті, як тягнуться до них руки ангелів: «Віддайте свої душі! Сьогодні відплатять вам принизливою карою за те, що ви говорили про Аллага неправду й нехтували знаменнями Його!» |
94. | «Ви прийшли до нас поодинці — такими, якими Ми створили вас уперше, і залишили позаду себе те, що Ми дарували вам у володіння. Ми не бачимо разом із вами заступників, яких ви вважали рівними Нам. Уже розірвано зв’язки між вами й полишили вас ті, кого ви вигадували!» |
95. | Воістину, Аллаг розколює зернятко й кісточку, виводить живе з мертвого й виводить мертве з живого. Ось такий Аллаг! Як же ви віддалилися! |
96. | Він розкриває світанок, робить ніч часом спокою, а сонце й місяць засобами для лічби. Так встановлено Великим, Всезнаючим! |
97. | Він — Той, Хто поставив для вас зірки, щоб ви знаходили за ними шлях у темряві суші й моря. Ми роз’яснили знамення для людей, які знають! |
98. | Він — Той, Хто створив вас із єдиної душі та визначив місце перебування й місце зберігання. І Ми роз’яснили знамення для людей, які розуміють! [4] |
99. | Він — Той, Хто звів із неба воду, завдяки якій ростуть різні рослини. Ми виводимо з них зелень, із якої вирощуємо зерна в колоссі. А з пальмових зав’язей Ми вирощуємо звислі грона. Ми вирощуємо виноградні сади, оливи та гранати, подібні й неподібні. Погляньте ж на їхні плоди, коли вони зав’язуються і дозрівають! Воістину, в цьому — знамення для людей віруючих! |
100. | Вони вважають джинів рівними Аллагу, хоч це Він створив їх! [Багатобожники] вигадали Йому синів і доньок без жодного знання; Преславний Він і Вищий від того, що Йому приписують вони! |
101. | Творець небес і землі, як може мати Він дитину, коли не має дружини? Він створив кожну річ і Він про кожну річ Знаючий! |
102. | Такий Аллаг, ваш Господь; немає бога, крім Нього, Творця кожної речі; тож поклоняйтеся Йому! Він — Опікун кожної речі! |
103. | Погляди не осягають Його, це Він осягає погляди! Він — Проникливий, Всевідаючий! |
104. | «Уже прийшли явні знамення від Господа вашого. Хто бачить їх, бачить сам для себе, а хто сліпий, то лише сам проти себе. Я вам не наглядач!» |
105. | Так Ми роз’яснюємо знамення, щоб сказали тобі: «Ти навчився цього!». І щоб Ми пояснили його людям, які знають! [5] |
106. | Іди за тим, що відкрив тобі Господь твій; немає бога, крім Нього! Тож відвернися від багатобожників! |
107. | Якби Аллаг побажав, вони б не додавали Йому рівних. Але Ми не зробили тебе наглядачем і ти не опікун для них! |
108. | Не ганьте тих, до кого вони звертаються замість Аллага, інакше через свою ворожість і невігластво вони почнуть ганити Аллага. Так Ми зробили для кожного народу вчинки його прекрасними, але потім вони повернуться до Нас, і Ми розкажемо їм про те, що робили вони! |
109. | Вони присягалися Аллагом — найсильнішими клятвами! — що, коли прийде до них знамення, то вони увірують у нього. Скажи: «Знамення – в Аллага! Але звідки вам знати, що, коли ті й прийдуть до них, вони не увірують?» |
110. | Ми відвернули їхні серця й погляди, адже вони не увірували [в Коран] спершу, і залишили їх блукати в непослуху. |
111. | Якби Ми навіть зіслали до них ангелів, і якби почали говорити з ними померлі, і якби Ми зібрали перед ними кожну річ — вони однаково б не увірували, якби не побажав Аллаг. Але більшість із них — невігласи! |
112. | Так Ми поставили для кожного пророка ворога — шайтанів із людей і джинів. Вони зваблюють одне одного гарними словами. Та якби твій Господь побажав, вони б не робили цього! Тож залиш їх разом із тим, що вони вигадують! |
113. | І щоб прислухалися до них серця тих, які не вірують в останнє життя, і щоб вони раділи цьому й далі робили те, що роблять! |
114. | «Невже я шукатиму іншого суддю замість Аллага? Він — Той, Хто зіслав вам Писання, що роз’яснює». Ті, кому дано Писання, знають, що воно зіслане від Господа твого в істині! Тож не будь серед тих, які сумніваються. |
115. | Збулося слово Господа твого, правдиве та справедливе! Ніхто не змінить слів Його. Він — Всечуючий, Всезнаючий! |
116. | Якщо ти коритимешся більшості тих, хто на землі, то вони зіб’ють тебе зі шляху Аллага. Вони йдуть за припущенням та займаються вигадками! |
117. | Воістину, Господь твій краще знає тих, хто збився з Його шляху. Він краще знає тих, які йдуть прямим шляхом! |
118. | Їжте те, над чим згадано ім’я Аллага, якщо віруєте ви в знамення Його! |
119. | А чому б вам не їсти того, над чим згадано ім’я Аллага? Уже пояснено вам те, що для вас заборонене — хіба що ви були змушені [з’їсти] це. Воістину, багато хто вводить в оману інших через свої бажання, не маючи знання! Але Господь твій знає порушників! |
120. | Уникайте гріха відкритого й потаємного! Воістину, тим, які вчинили гріх, буде відплачено за те, що вони собі здобули! |
121. | Не їжте того, над чим не було згадано ім’я Аллага, бо це — гріх. Воістину, шайтани намовляють своїх наближених, щоб ті сперечалися з вами! І якщо ви підкоритесь їм, то неодмінно станете багатобожниками! |
122. | Невже той, хто був мертвий, і кого Ми воскресили та дарували йому світло, з яким він пішов до людей, схожий на того, хто перебуває в пітьмі та не може вийти звідти? Так прикрашається для невіруючих те, що роблять вони! |
123. | Так у кожному селищі Ми зробили наймогутніших людей грішниками, щоб вони займалися хитрощами. Але вони хитрують лише проти самих себе, хоч і не відають цього! |
124. | І коли приходить до них знамення, говорять вони: «Ми ніколи не увіруємо, поки не дадуть нам схожого на те, що дали посланцям Аллага». Та Аллаг знає краще, кому доручити Своє послання. Ті, які коять гріх, будуть принижені перед Аллагом, їх спіткає сувора кара за те, що вони займалися хитрощами! |
125. | Кому Аллаг бажає вказати прямий шлях, тому Він розкриває груди для ісламу, а кого Він бажає збити зі шляху, тому здавлює та стискає груди, ніби той підіймається на небо! Так Аллаг зводить покарання на тих, які не вірують! |
126. | І це — пряма дорога Господа твого. Ми пояснили знамення для людей, які згадують! |
127. | На них чекає Обитель миру коло Господа їхнього, а Він — Захисник їхній за те, що робили вони! |
128. | Того Дня Він збере всіх: «О стовпище джинів! Ви збили зі шляху багатьох!» І скажуть їхні наближені серед людей: «Господи наш! Одні з нас використовували інших — і ось, прийшов строк наш, який Ти визначив нам!» Він скаже: «Ваш притулок — вогонь, у якому ви будете довіку, якщо Аллаг не побажає інакше!» Воістину, твій Господь — Мудрий, Всезнаючий! |
129. | Так Ми дозволяємо одним нечестивцям мати владу над іншими — за те, що вони собі здобули! |
130. | «О стовпище джинів і людей! Невже не приходили до вас посланці з вас самих, які сповіщали вам Мої знамення й попереджали вас про настання цього Дня?» Ті скажуть: «Ми свідчимо проти самих себе!» Мирське життя звабило їх і вони самі свідчать проти себе, що були невіруючими! |
131. | Це так, бо Господь твій не знищує селища за несправедливість, поки його жителі перебувають у незнанні. |
132. | Кожному — свій ступінь за те, що він робив. Господь твій не оминає того, що роблять вони! |
133. | Господь твій — Багатий, Володар милості! Якщо Він побажає,то вигубить вас і зробить наступниками вашими кого побажає, як Він зробив вас нащадками інших людей! |
134. | Воістину, те, що обіцяно вам, станеться! І не відвернете ви цього! |
135. | Скажи: «О народе мій! Дійте, як зможете, але буду діяти і я! І скоро дізнаєтесь, кому належить остання Обитель. Воістину, не матимуть успіху нечестивці!» |
136. | Вони призначають Аллагу частку з того, що Він зростив із посівів і худоби та говорять: «Це — Аллагу, а це — нашим божествам!» Те, що призначене їхнім ідолам, не потрапляє Аллагу, а те, що призначене Аллагу, потрапляє їхнім ідолам. Зле ж таке рішення їхнє! |
137. | Так ідоли багатьом із багатобожників прикрасили вбивство власних дітей, щоб знищити їх і заплутати їхню релігію. Та якби Аллаг побажав, то вони б не робили цього. Тож залиш їх разом із тим, що вони вигадують! |
138. | Вони говорять: «Ця худоба й посіви заборонені. Вживати їх у їжу мають право тільки ті, кому ми дозволимо», — так вони вважають. На деяких тваринах вони забороняють їздити верхи й класти на них вантаж, а над іншими не згадують ім’я Аллага, зводячи на Нього наклеп! Він відплатить їм за те, що вони вигадували! |
139. | Вони говорять: «Те, що в утробах цих тварин, дозволене чоловікам нашим та заборонене дружинам нашим!» А якщо воно народиться мертвим, то всі мають право на це. Відплатить Він їм за вигадки їхні. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий! |
140. | Зазнали втрат ті нерозумні, які, не маючи знання, вбивали своїх дітей і забороняли те, чим наділив їх Аллаг, зводячи на Нього наклеп! Вони заблукали й не йдуть прямим шляхом! |
141. | Він — Той, Хто створив сади на підпорах і без підпор, пальми й посіви різного збіжжя, оливи та гранати, подібні й не подібні, їжте ці плоди, коли з’являться вони, і віддавайте належне в день, коли зберете врожай, але не витрачайте понад міру. Воістину, Він не любить марнотратців! [6] |
142. | Серед худоби є призначена для перевезень, а є така, що не призначена для цього. Їжте те, чим наділив вас Аллаг, і не йдіть слідом за шайтаном. Воістину, він для вас — справжній ворог! |
143. | Ось вісім пар [худоби] – дві з овець, і дві з кіз. Запитай: «Самців заборонив Він чи самиць? Чи те, що в утробах самиць? Розкажіть мені зі знанням, якщо ви говорите правду!» |
144. | Ще дві з верблюдів, і ще дві з корів. Запитай: «Самців заборонив Він чи самиць? Чи те, що в утробах самиць? Чи ви були свідками того, як Аллаг заповів це вам?» Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага, щоб, не маючи знання, збити людей зі шляху? Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом нечестивих людей! |
145. | Скажи: «Я знаходжу в одкровенні, яке дано мені, тільки заборону вживання в їжу мертвечини, пролитої крові й м’яса свині — це нечисте; а ще м’яса заборонених тварин, забитих без згадки імені Аллага». А якщо хтось був змушений [з’їсти] це ненавмисно й не порушуючи меж, то Аллаг — Прощаючий, Милосердний! |
146. | Юдеям Ми заборонили все, що має нероздвоєні копита. Ми заборонили їм жир корів і овець, окрім того, який на спинах, у нутрощах або змішався з кісточками. Так Ми відплатили їм за їхнє безчестя. Воістину, Ми правдиві! |
147. | Якщо вони вважатимуть тебе за брехуна, скажи: «Ваш Господь – Володар великої милості, але не відвернути Його кари від грішних людей!» |
148. | Скажуть багатобожники: «Якби Аллаг побажав, то не додавали б Йому рівних ні ми, ні батьки наші; і нічого б не забороняли!» Так само заперечували [посланців] і ті, які жили перед ними, поки не зазнали кари! Скажи: «Якщо маєте хоч якесь знання, то відкрийте його нам! Але ви йдете за припущенням і вигадуєте!» |
149. | Скажи: «Аллагу належить переконливий доказ! Якби Він побажав, то всіх вас повів би прямим шляхом!» |
150. | Скажи: «Приведіть своїх свідків, які б могли засвідчити, що Аллаг справді заборонив це все!» Та якщо вони й почнуть свідчити, то не свідчи разом із ними! Не потурай тим, які вважали за брехню Наші знамення, тим, які не вірують у наступне життя, додають Господу своєму рівних! |
151. | Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нікого не вважайте рівним Йому, якнайкраще ставтеся до батьків. Не вбивайте дітей своїх, боячись бідності, адже Ми наділяємо й вас, і їх. Не наближайтеся до огидних вчинків — явних і прихованих. Не вбивайте душі, вбивство якої заборонив Аллаг, якщо не маєте права на те. Він заповів вам це — можливо, ви зрозумієте! |
152. | І не наближайтеся до майна сироти, хіба для його ж блага, поки не досягне він зрілості. Наповнюйте міру й вагу справедливо! Ми не вимагаємо від людини понад її можливості. І коли ви щось говорите, будьте справедливі, навіть якщо йдеться про вашого родича. Виконуйте завіт Аллага. Він заповів це вам — можливо, замислитеся ви! |
153. | Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зіб’ють вас із Його шляху! Він заповів це вам — можливо, будете ви богобоязливі!» |
154. | Ми дарували Мусі Писання як довершення [милості] для тих, які роблять добро, як пояснення кожної речі, прямий шлях і милість — можливо, увірують вони в зустріч із Господом їхнім! [7] |
155. | Ми зіслали це Писання благословенним, тож ідіть за ним і будьте богобоязливі — можливо, помилують вас! |
156. | А також для того, щоб ви не говорили: «Писання було зіслане двом групам ще раніше за нас, тож ми нічого не знали про вивчення його!» [8] |
157. | Щоб ви не говорили: «Якби нам зіслали Його, то Ми б ішли прямим шляхом ще краще, ніж вони!» Ось, прийшло до вас ясне знамення від Господа вашого, прямий шлях і милість! Хто ж несправедливіший за того, хто вважає за брехню Наші знамення й відвертається від них? Тим, які відвертаються від Наших знамень, Ми відплатимо лютою карою за те, що вони відверталися! |
158. | Невже вони чекають, що до них прийдуть ангели, прийде твій Господь чи прийдуть знамення Господа твого? У День, коли прийде знамення від Господа твого, жодній душі не принесе користі віра її, якщо вона не була віруючою раніше чи не здобула через свою віру добро. Скажи: «Чекайте! Чекаємо й ми!» |
159. | Воістину, ти непричетний до тих, які розкололи свою релігію та розділилися на секти. Їхня справа належить Аллагу, тож потім Він сповістить їх про те, що робили вони! |
160. | Хто прийде з добрим вчинком, той матиме десять таких. А хто прийде із лихим вчинком, тому відплатять за нього; і ні з ким не вчинять несправедливо! |
161. | Скажи: «Воістину, мій Господь указав мені прямий шлях, який є істинною релігією, віросповіданням Ібрагіма-ханіфа. А він не був багатобожником!» |
162. | Скажи: «Воістину, моя молитва й виконання обрядів, моє життя й смерть — це все належить Аллагу, Господу світів! |
163. | Немає рівного Йому. Саме це наказано мені, і я — перший із відданих Йому!» |
164. | Скажи: «Невже я шукатиму іншого господа, крім Аллага, коли Він — Господь кожної речі? Що б не вчинила кожна душа, відповідати за це їй самій. Ніхто не понесе тягар іншого! Потім повернетеся ви до Господа вашого, і Він сповістить вас про те, про що ви сперечалися!» |
165. | Він — Той, Хто зробив вас намісниками на землі й підніс одних із вас над іншими за ступенями, випробуючи в тому, що Він дарував вам. Воістину, Твій Господь швидкий у покаранні. Воістину, Він — Прощаючий, Милосердний! |
[1] «Хто підкорився Йому»: тобто бути першим «відданим» — мусульманином (араб. муслім).
[2] Ібн Касір коментує: «Яка із цих двох груп правильніша: та, де поклоняються Тому, в Чиїй руці — шкода й користь, чи та, де, не маючи доказу, поклоняються тому, хто не може ні заподіяти шкоди, ні принести користі?»
[3] «Матір Міст» — Мекка.
[4] Ібн Касір вважав, що найправильнішим тлумаченням «місця перебування» та «місця зберігання» є наступні слова: «лона матерів» і «попереки чоловіків». Слово «поперек» (сульб) в арабській мові використовують для позначення спорідненості.
[5] Мається на увазі Коран.
[6] «Віддавайте належне»: йдеться про закят.
[7] Інтерполяція — згідно з тлумаченнями.
[8] Дві групи — юдеї та християни.