| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Клянуся тими, що висмикують силоміць! |
| 2. | Клянуся тими, що дістають ніжно, |
| 3. | клянуся тими, що пливуть плинно, |
| 4. | клянуся тими, що випереджають стрімко, |
| 5. | і тими, що виконують накази! [1] |
| 6. | У День той здригнеться те, що здригається, |
| 7. | піде слідом за ним ще одне, |
| 8. | серця у День той затремтять, |
| 9. | погляди впадуть додолу. |
| 10. | Говорять вони: «Невже ми станемо такими, як були, |
| 11. | після того, як будемо кістками тлінними?» |
| 12. | Сказали вони: «Якщо це так, то це повернення зі збитком!» |
| 13. | Та ось лише один глас – |
| 14. | і вони опиняться на поверхні землі. |
| 15. | Чи дійшла до тебе розповідь про Мусу? |
| 16. | Коли Господь закликав його в священній долині Тува: |
| 17. | «Йди до Фірауна, бо, воістину, порушив він! |
| 18. | І скажи: «Чи не слід тобі очиститись? |
| 19. | Я вкажу тобі шлях до Господа твого, тож станеш ти богобоязливим!» |
| 20. | [Муса] показав йому велике знамення. |
| 21. | Але той відкинув його та не послухався. |
| 22. | А потім відвернувся, поспішаючи. |
| 23. | І зібравши натовп, закликав до нього, |
| 24. | кажучи: «Я — Господь ваш всевишній!» |
| 25. | Тож покарав його Аллаг в житті наступному та нинішньому! |
| 26. | Воістину, в цьому приклад для богобоязливих. |
| 27. | Вас важче створити чи небо? Збудував Він його, |
| 28. | підняв схили та зрівняв його, |
| 29. | зробив темним його вночі й вивів світанок! |
| 30. | І землю після цього простер Він, |
| 31. | вивів з неї воду й пасовиська. |
| 32. | І гори ствердив Він |
| 33. | на користь вам і худобі вашій! |
| 34. | Тож коли прийде лихо велике, |
| 35. | в День той згадає людина, в чому поспішала вона. |
| 36. | І покажуть пекло тим, хто бачить, |
| 37. | а тому, хто порушував, |
| 38. | і віддавав перевагу життю нинішньому, |
| 39. | тому, воістину, пекло буде притулком! |
| 40. | А тому, хто боявся постати перед Господом своїм і утримував себе від пристрастей, |
| 41. | тому, воістину, рай буде притулком! |
| 42. | Запитують тебе про Час той: «Коли настане він?» |
| 43. | Та навіщо тобі згадувати про це? |
| 44. | Лише Господь твій знає про Час! |
| 45. | Воістину, ти — лише застерігач для тих, хто боїться його! |
| 46. | У День, коли побачать вони Час той, буде їм здаватися, що пробули вони лише вечір чи ранок. |
[1] Як свідчать тлумачі, мова йде про ангелів, які відділяють душі від тіл.