Сура 8: Аль-Анфаль (Військова здобич)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Тебе запитують про військову здобич. Скажи: «Військова здобич належить Аллагу та Посланцю. Тож бійтесь Аллага, будьте в злагоді між собою й коріться Аллагу та Його Посланцю, якщо ви віруючі!» [1]
2 Віруючі — тільки ті, які, коли згадують Аллага, відчувають у своїх серцях страх, а коли їм читають Його знамення, то це примножує віру їхню; і які покладаються на Господа свого.
3 Це ті, які звершують молитву й жертвують із того, чим Ми їх наділили.
4 Вони — справжні віруючі! Для них — ступені в Господа їхнього, прощення й щедрий наділ! [2]
5 Так само Господь твій вивів тебе з будинку заради істини, хоч декому з віруючих це було ненависне. [3]
6 Вони сперечалися з тобою про істину після того, як вона стала зрозуміла їм — наче їх ведуть на смерть, і вони бачать її!
7 Ось Аллаг пообіцяв вам, що один із загонів потрапить до вас. Ви бажали, щоб до вас потрапив неозброєний загін. Та Аллаг прагне підтвердити істину Своїми словами й вигубити невіруючих до останнього,
8 щоб утвердилась істина й згинула неправда, хоча це й ненависно для грішників!
9 Ви просили допомоги в свого Господа, і Він відповів вам: «Я підтримаю вас тисячею ангелів, що йдуть один за одним!»
10 Аллаг зробив це доброю звісткою, щоб заспокоїти нею ваші серця. Немає допомоги, крім як від Аллага! Воістину, Аллаг — Всемогутній, Мудрий!
11 Ось Він наслав на вас дрімоту — безпеку, дану від Себе, й пролив із неба воду, щоб очистити вас, забрати від вас скверну шайтана, щоб укріпити серця ваші й ствердити поступ ваш!
12 Ось твій Господь відкрив ангелам: «Я — з вами! Зміцніть же тих, які увірували! Я посію страх у серцях тих, які не увірували. Рубайте їм шиї та рубайте їм усі пальці!»
13 За те, що вони вирушили проти Аллага та Його Посланця! А хто вирушає проти Аллага та Його Посланця, то Аллаг суворий у покаранні!
14 Ось вам — скуштуйте! Воістину, на невіруючих чекає вогняна кара!
15 О ви, які увірували! Якщо ви зустрінетесь із невіруючими, які вирушать військом, то не повертайтеся до них спинами!
16 А хто в той час повернеться до них спиною — якщо не хоче розвернутися для битви чи приєднатися до іншого загону — той накличе на себе гнів Аллага, а його притулком буде геєна! Який мерзотний притулок цей!
17 Це не ви вбивали їх, це Аллаг убивав їх! Це не ти кинув тоді, коли кинув, але це Аллаг кинув — щоб випробувати віруючих Своїм прекрасним випробуванням від Себе! Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всезнаючий! [4]
18 Ось вам! Аллаг робить марними підступи невіруючих!
19 Ви просили рішення і ось прийшло до вас рішення. Якщо ви припините, то це буде краще для вас. А якщо ви почнете знову, то почнемо все й Ми, і ваш загін ніяк не допоможе вам, навіть якщо він буде численний. Воістину, Аллаг — із віруючими! [5]
20 О ви, які увірували! Коріться Аллагу та Його Посланцю й не відвертайтеся від нього, адже ви чуєте!
21 Не будьте як ті, що кажуть: «Ми слухали», — а самі не слухають.
22 Воістину, найгірші з творінь перед Аллагом — глухі й німі, які не здатні розуміти!
23 Та якби Він дарував їм слух, вони б однаково вперто відвернулися!
24 O ви, які увірували! Відповідайте Аллагу та Його Посланцю, коли він закликає вас до того, що дарує вам життя! І знайте, що Аллаг стає між людиною та її серцем, і що до Нього ви будете зібрані! [6]
25 Бійтеся спокуси, яка вразить не тільки несправедливих із вас, і знайте, що Аллаг суворий у покаранні!
26 Згадайте, як вас було мало й ви були слабкі на землі. Ви боялися, що люди схоплять вас, але Він дарував вам притулок і підтримав вас Своєю допомогою; Він наділив вас благами – можливо, ви будете вдячні!
27 О ви, які увірували! Не зраджуйте Аллага та Посланця й не зраджуйте довіреного вам, адже ви знаєте!
28 Знайте, що ваше майно та ваші діти — спокуса для вас; знайте, що в Аллага — велика винагорода!
29 О ви, які увірували! Якщо ви будете боятись Аллага, то Він дарує вам розрізнення, відпустить лихі вчинки ваші й простить вас! Аллаг — володар великої ласки! [7]
30 Хитрували ті, які не увірували, прагнучи або замкнути тебе, або вбити, чи вигнати геть. Вони хитрували, але й Аллаг хитрував. Аллаг — найкращий із хитрунів!
31 Коли ти читаєш їм Наші знамення, вони говорять: «Ми вже чули таке. Якби ми побажали, то розповіли б щось подібне, бо це — тільки казки давніх!»
32 Ось вони сказали: «О Аллаг! Якщо це — істина від Тебе, то скинь на нас камені з неба або нашли на нас болісну кару!»
33 Та Аллаг не буде карати їх, доки ти серед них. Аллаг не буде карати їх, коли вони благатимуть прощення.
34 Але чому б Аллагу не покарати тих, які відганяють [мусульман] від Забороненої Мечеті, хоч вони не захищають її? Захисниками її можуть бути тільки богобоязливі, але більшість із тих цього не розуміє!
35 Молитва цих людей біля Дому була тільки свистом і плесканням у долоні. Тож скуштуйте кари за те, що були невіруючі!
36 Воістину, ті, які не вірують, жертвують своє майно для того, щоб збити інших зі шляху Аллага. Вони витратять його й шкодуватимуть про це, а потім зазнають поразки! Їх зберуть у пеклі,
37 щоб Аллаг відділив лихого від доброго, кинув лихих одне на одного, зібрав усіх докупи й вмістив у пеклі! Саме вони й зазнають втрат!
38 Скажи тим, які не вірують, що, коли зупиняться вони, то їм простять їхнє минуле. Та якщо вони знову повернуться до свого, то вже був приклад давніх!
39 Боріться з ними, доки не зникне смута і релігія не буде цілком належати Аллагу. А якщо вони зупиняться, то Аллаг бачить, що вони роблять! [8]
40 Якщо вони відвернуться, то знайте, що ваш Покровитель — Аллаг! Який прекрасний цей Покровитель! Який прекрасний цей Помічник!
41 Знайте: якщо ви захопили здобич, то її п’ята частина належить Аллагу, Його Посланцю та його родичам, сиротам, бідним і подорожнім, якщо ви вірите в Аллага й у те, що зіслали Ми рабу Нашому в День Розрізнення — День, коли зустрілися два війська. Аллаг спроможний на кожну річ! [9]
42 Ось ви були на ближчому боці долини, вони — на віддаленому, а караван був нижче від вас. Якби ви домовилися одне з одним, то не зустрілися б у погодженому місці; але все відбулося так, щоб Аллаг довершив справу, яка вже була вирішена, щоб від ясного доказу загинув той, хто загинув, і щоб від ясного доказу жив той, хто буде жити. Аллаг – Всечуючий, Всезнаючий! [10]
43 Ось Аллаг показав тобі уві сні, що їх мало. Та якби Він показав тобі, що їх багато, то ви втратили б відвагу й почали б сперечатися про наказ. Та Аллаг уберіг вас! Воістину, Він знає, що в серцях!
44 Ось Він показав їх для вас, коли ви зустрілися, як нечисленних у ваших очах, а вас показав нечисленними в їхніх очах — щоб Аллаг довершив справу, яка вже була вирішена. І до Аллага повертаються всі справи!
45 О ви, які увірували! Коли ви стикаєтесь із [ворожим] загоном, то будьте міцні й згадуйте Аллага часто — можливо, ви матимете успіх!
46 Коріться Аллагу, Його Посланцю й не сперечайтеся, інакше втратите свою відвагу й зникне сила ваша! Терпіть, воістину, Аллаг — із тими, хто терпить!
47 І не будьте як ті, що погордо вийшли зі своїх осель, хизуючись перед людьми, і які збивали інших зі шляху Аллага. Аллаг осягає те, що вони роблять! [11]
48 Ось шайтан прикрасив для них вчинки їхні та сказав: «Сьогодні вас не переможе ніхто з людей! Я — ваш покровитель!» Та коли два загони побачили один одного, то він повернувся на своїх п’ятах і сказав: «Я зрікаюся вас! Я бачу те, чого ви не бачите й боюся Аллага! Аллаг — суворий у покаранні!»
49 Ось лицеміри й ті, в чиїх серцях хвороба, сказали: «Звабила їх релігія їхня!» Але якщо хтось покладається на Аллага, то, воістину, Аллаг — Всемогутній, Мудрий!
50 Якби ти бачив, як ангели забирають невіруючих! Вони б’ють їх по обличчю та спинах: «Скуштуйте палючої кари!
51 Це вам за те, що зробили руки ваші. Воістину, Аллаг не чинить несправедливо з рабами!»
52 Так само чинив рід Фірауна й ті, які жили перед ними. Вони не повірили в знамення Аллага, тож Аллаг схопив їх за гріхи їхні! Воістину, Аллаг — сильний та суворий у покаранні!
53 Це так, бо Аллаг не змінює Своєї милості, даної якомусь народу, поки вони не змінять того, що в їхніх душах. Воістину Аллаг — Всечуючий і Всезнаючий!
54 Так само чинив рід Фірауна й ті, які жили перед ними. Вони сприйняли як брехню знамення Господа свого, тож Ми знищили їх за гріхи їхні, а рід Фірауна Ми втопили! Усі вони були нечестивцями.
55 Воістину, найгірші з творінь перед Аллагом — це ті, які не увірували й не увірують,
56 ті, з якими ти укладаєш договір, а вони щоразу порушують його й не бояться [Аллага]! [12]
57 Якщо ти зійдешся з ними на війні, то, покаравши їх, налякай тих, хто їх підтримує. Можливо, вони пам’ятатимуть!
58 Якщо ти боїшся зради з боку деяких людей, то розірви із ними [угоду], щоб усі були рівні. Воістину, Аллаг не любить зрадників!
59 Нехай не думають невіруючі, що втечуть! Воістину, вони слабкі для цього!
60 Приготуйте проти них скільки зможете сили та бойових коней – цим ви налякаєте ворога Аллага й вашого ворога, а також інших [ворогів], яких ви не знаєте, але яких знає Аллаг. І що б ви не витратили на шляху Аллага, вам сповна повернуть це, й не вчинять із вами несправедливо!
61 Якщо вони оберуть мир, то обирай його й ти. І покладай сподівання на Аллага. Воістину, Він — Всечуючий та Всезнаючий!
62 Та якщо вони захочуть зрадити тебе, то, воістину, достатньо тобі Аллага! Це Він підтримав тебе Своєю допомогою та віруючими
63 і з’єднав їхні серця. Навіть якби ти витратив усе, що на землі, то не з’єднав би їхніх сердець. Це Аллаг з’єднав їх! Воістину, Він — Всемогутній, Мудрий!
64 О Пророче! Достатньо для тебе Аллага й віруючих, які йдуть за тобою!
65 О Пророче! Спонукай віруючих до боротьби! Якщо серед вас буде двадцять витривалих, то вони переможуть дві сотні; а якщо таких буде сотня, то вони переможуть тисячу невіруючих, адже ті — люди, які не розуміють!
66 Але нині Аллаг бажає для вас полегшення, знаючи, що ви слабкі. Тож якщо буде серед вас сотня витривалих, то вони переможуть дві сотні; а якщо таких буде тисяча, то, з дозволу Аллага, вони переможуть дві тисячі. Воістину, Аллаг — із витривалими!
67 Не годиться пророку брати полонених, доки він не підкорить тих, хто на землі. Ви бажаєте прикрас земного життя, а Аллаг бажає життя наступного. Аллаг – Всемогутній, Мудрий!
68 Якби перед тим не було припису Аллага, то ви б зазнали великої кари за те, що взяли. [13]
69 Споживайте з того, що ви захопили як здобич, дозволену й добру. І бійтеся Аллага. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!
70 О Пророче! Скажи полоненим, які знаходяться в руках ваших: «Аллаг знає про добро в ваших серцях. Він дарує вам краще за те, що у вас відібрали та простить вас. Аллаг — Прощаючий, Милосердний!»
71 Та якщо вони захочуть зрадити тебе, то вони зрадили Аллага ще раніше, але Він дарував [вам] владу над ними. Аллаг — Всезнаючий, Мудрий!
72 Воістину, ті, які увірували, переселилися й боролися на шляху Аллага, жертвуючи своїм майном і душами, і ті, які дали притулок іншим і допомагали їм — приятелі одне одному! А ті, які увірували й не переселилися, не можуть бути вашими приятелями, поки не переселяться! Якщо вони проситимуть у вас допомоги в справах релігії, то допоможіть їм, але не проти людей, із якими ви маєте договір. Воістину, Аллаг бачить те, що ви робите! [14]
73 Ті, які не увірували, приятелюють одне з одним. Якщо ви не зробите так само, на землі постане смута й велике безчестя!
74 А ті, які увірували, переселилися й боролися на шляху Аллага, і ті, які дали притулок іншим і допомагали їм — справжні віруючі! На них чекає прощення й щедрий наділ!
75 А ті, які увірували пізніше, переселилися й боролися поряд із вами — одні з вас. Але родичі ближчі одне одному згідно з Писанням Аллага. Воістину, Аллаг — про кожну річ Знаючий! [15]

[1] Ідеться про військову здобич, захоплену мусульманами під час битви під Бадром в 624 році.

[2] Ібн Абі Наджіх розповів: «Один чоловік запитав Хасана: «Чи ти віруючий?» Той відповів: «Якщо ти запитуєш мене про віру в Аллага, Його ангелів, Його писання, Його посланців, Останній День, рай, пекло, воскресіння та відплату, то я — той, хто вірить у це все. Але якщо ти питаєш про слова Всевишнього «Віруючі — тільки ті, які, коли згадують Аллага, відчувають у своїх серцях страх», — то я не знаю, належу я до них чи ні» (аль-Багаві). Ібн Касір сказав: «Ті, про кого говориться в цих аятах — віруючі зі справжньою вірою».

[3] Ідеться про похід із Медини до Бадру. «Істина» — наказ Господа про битву з ворогом (ат-Табарі).

[4] Ібн Касір коментує: «Розповів Алі бін Абі Тальха від ібн Аббаса: Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) підніс руки — ідеться про день битви під Бадром — і сказав: «Господи! Якщо Ти знищиш цей загін, то вже ніколи не буде того, хто поклонявся б Тобі на землі!» Джібріль сказав йому: «Візьми жменю землі й жбурни її в їхні обличчя!» І він узяв жменю землі й кинув її в їхні обличчя. І не лишилося нікого з багатобожників, чиї очі не були би вражені...»

[5] «Якщо ви припините» — ці слова адресовані невіруючим, які повинні відмовитись від ворожості до віруючих.

[6] Бажання людини виникає в її серці («кальб»). Ат-Табарі коментує: «Ця звістка від Преславного та Всемогутнього Аллага говорить про те, що Він має владу над їхніми серцями. Він стає між ними та цими серцями тоді, коли побажає, поки не змусить власника серця сприйняти щось із віри чи з невір’я, послабити його, дати йому щось зрозуміти — а це можливо тільки з Його дозволу й за Його бажанням».

[7] Йдеться про здатність відрізняти правду від неправди (ібн Касір).

[8] «Смута» — багатобожжя, де релігія належить не Аллагу (ібн Касір, аль-Багаві).

[9] Мається на увазі битва під Бадром. «Його Посланцю та його родичам»: мова йде про рід Гашім та Абд аль-Мутталіб.

[10] Ідеться про битву під Бадром. Ібн Касір коментує: «Всевишній каже, що Він зібрав вас разом із вашим ворогом у місці, про яке ви не домовлялися. Це відбулося для того, щоб допомогти вам проти них і піднести слово істини над словом неправди. Справа стала ясною, доказ — беззаперечним, аргументи — переконливіші, тож ні в кого не лишилося... жодного сумніву». Аль-Багаві наводить слова Катади: «Щоб збився зі шляху той, хто відійшов від ясного доказу, а пристав на прямий шлях той, хто йде до ясного доказу».

[11] Ідеться про багатобожників, чий загін вийшов на боротьбу з мусульманами.

[12] Ідеться про мединські племена бані ан-Надир і бані Курайза, які підтримували багатобожників Мекки.

[13] Ідеться про викуп, отриманий за полонених у битві під Бадром.

[14] «Увірували й не переселилися» — ідеться про мусульман, які залишилися в Мецці.

[15] Згідно з коментарями, йдеться про успадкування майна (ібн Касір).