| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Насупився та відвернувся він, |
| 2. |
бо підійшов до нього сліпий. |
| 3. |
А звідки тобі знати, можливо, очистився б він? |
| 4. |
Чи запам’ятав би наставництво, і воно було б корисне йому. |
| 5. |
А тому, хто багатий, |
| 6. |
ти йому приділяєш увагу. |
| 7. |
Хоча не тобі відповідати за те, що не очиститься він. |
| 8. |
А хто приходить до тебе, поспішаючи, |
| 9. |
та ще й з острахом, |
| 10. |
то ти нехтуєш ним! |
| 11. |
Та ж ні! Воістину, це — нагадування! |
| 12. |
І хто бажає, той згадає його. |
| 13. |
У сувоях шанованих, |
| 14. |
піднесених і пречистих, |
| 15. |
у руках писарів, |
| 16. |
шляхетних і праведних! |
| 17. |
Хай згине людина! Яка ж невдячна вона! |
| 18. |
З чого створив Він її? |
| 19. |
З краплі сім’я створив Він її та розмірив. |
| 20. |
Потім полегшив Він шлях її, |
| 21. |
згодом зробив її мертвою і поховав її, |
| 22. |
потім, коли побажає, воскресить її! |
| 23. |
Та ж ні! Не виконує вона того, що наказав Він їй! |
| 24. |
Хай погляне людина на їжу свою! |
| 25. |
Проливаємо Ми дощі зливами, |
| 26. |
потім розколюємо Ми землю тріщинами |
| 27. |
і пророщуємо на ній зерно, |
| 28. |
виноград і трави, |
| 29. |
і оливи, і пальми, |
| 30. |
і сади густі, |
| 31. |
і плоди, і пасовиська – |
| 32. |
на користь вам і худобі вашій! |
| 33. |
І коли пролунає глас, |
| 34. |
у День той чоловік покине свого брата, |
| 35. |
і матір, і батька, |
| 36. |
і дружину свою, і дітей своїх; |
| 37. |
у кожної людини в той День своя справа, яка цілком захопить її. |
| 38. |
Обличчя одних у той День будуть сяяти, |
| 39. |
сміючись та радіючи, |
| 40. |
а на обличчі інших у День той буде пил, |
| 41. |
який вкриє їх чорнотою. |
| 42. |
Оце вони — невіруючі нечестивці! |
