Сура 81: Ат-Таквір (Згортання)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Коли сонце згорнеться,
2 коли зірки посиплються,
3 і коли гори зрушаться,
4 і коли верблюдиці на десятому місяці вагітності залишаться без нагляду,
5 і коли дикі звірі зберуться,
6 і коли моря запалають,
7 і коли душі з’єднаються,
8 коли поховану живцем запитають,
9 за який гріх її вбили; [1]
10 і коли сувої розгорнуться,
11 і коли небо буде зірване,
12 і коли пекло запалає,
13 і коли рай наблизиться –
14 дізнається душа, що приготувала собі вона!
15 Та ж ні! Клянуся світилами відступаючими,
16 що швидко плинуть і зникають!
17 І ніччю, що розсіюється,
18 і світанком, коли займається він.
19 Воістину, це — слова посланця шляхетного!
20 Володаря сили біля Володаря трону, могутнього,
21 якому коряться, вірному! [2]
22 І що ваш товариш не божевільний,
23 істинно, бачив він його на небосхилі ясному!
24 І що він не скупиться на розповіді про потаємне,
25 і що це — не слова проклятого шайтана.
26 Та куди ж ви йдете?
27 Воістину, це лише нагадування світам,
28 тим з-посеред вас, хто бажає йти прямим шляхом.
29 Але не побажаєте ви цього, якщо не побажає Аллаг, Господь світів!

[1] Мається на увазі звичка доісламських часів, коли новонароджених дівчат закопували живцем у землю. Коран однозначно заборонив таку практику й засудив як великий гріх.

[2] У цих аятах мова йде про ангела Джібріля, мир йому.