| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Клянуся небом, володарем сузір’їв, |
| 2. |
клянуся Днем обіцяним, |
| 3. |
клянуся свідком і засвідченим! |
| 4. |
Нехай згинуть зібрані біля рову, |
| 5. |
вогняного, розпеченого паливом, |
| 6. |
коли всілися вони біля нього, |
| 7. |
будучи свідками того, як вони чинять з віруючими. |
| 8. |
І вони мстилися їм лише за те, що ті увірували в Аллага, Великого, Хвалимого! |
| 9. |
Якому належить влада над небесами й землею, й Аллаг — усьому сущому Свідок! |
| 10. |
Воістину, тим, які сіяли смуту проти віруючих, чоловіків і жінок, а потім не покаялись, їм кара геєною, їм кара вогняна. |
| 11. |
Воістину, тим, які увірували та чинили добрі справи, їм сади, де течуть ріки. Це — успіх великий! |
| 12. |
Воістину, кара Господа твого сувора! |
| 13. |
Воістину, Він починає та повторює. |
| 14. |
І Він — Прощаючий, Люблячий, |
| 15. |
Володар трону, Преславний! |
| 16. |
Чинить Він так, як воліє того. |
| 17. |
Чи дійшла до тебе розповідь про війська |
| 18. |
Фірауна та самудитів? |
| 19. |
Хоча невіруючі й заперечують це, |
| 20. |
та Аллаг охоплює їх звідусіль! |
| 21. |
А це — преславний Коран, |
| 22. |
який міститься у Скрижалі Захищеній. |
