Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
1. |
Клянуся небом і подорожнім! |
2. |
Звідки тобі знати, хто такий подорожній? |
3. |
Це — зірка сяюча. |
4. |
І немає душі, поряд з якою не було би сторожа! |
5. |
Хай погляне людина, з чого вона створена! |
6. |
Створена з рідини, що ллється, |
7. |
яка виходить з-поміж хребта й грудей. |
8. |
Воістину, Він здатний повернути її! |
9. |
У той День будуть випробувані таємниці, |
10. |
тож не буде в людини ні сили, ні помічника! |
11. |
Клянуся небом, яке поновлює дощі, |
12. |
клянуся землею, яка розколюється, |
13. |
що це — слово розрізнювальне! |
14. |
Воно не є розвагою! |
15. |
Вони замислюють хитрощі, |
16. |
та Я теж замислюю хитрощі, |
17. |
тож дай невіруючим відстрочку недовгу! |