| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Клянуся небом і подорожнім! |
| 2. |
Звідки тобі знати, хто такий подорожній? |
| 3. |
Це — зірка сяюча. |
| 4. |
І немає душі, поряд з якою не було би сторожа! |
| 5. |
Хай погляне людина, з чого вона створена! |
| 6. |
Створена з рідини, що ллється, |
| 7. |
яка виходить з-поміж хребта й грудей. |
| 8. |
Воістину, Він здатний повернути її! |
| 9. |
У той День будуть випробувані таємниці, |
| 10. |
тож не буде в людини ні сили, ні помічника! |
| 11. |
Клянуся небом, яке поновлює дощі, |
| 12. |
клянуся землею, яка розколюється, |
| 13. |
що це — слово розрізнювальне! |
| 14. |
Воно не є розвагою! |
| 15. |
Вони замислюють хитрощі, |
| 16. |
та Я теж замислюю хитрощі, |
| 17. |
тож дай невіруючим відстрочку недовгу! |
