Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
1. |
Клянуся сонцем і світлом його, |
2. |
клянуся місяцем, коли плине він за ним, |
3. |
клянуся днем, коли воно освітлює його, |
4. |
клянуся ніччю, коли накриває вона його! |
5. |
Клянуся небом і Тим, Хто збудував його, |
6. |
клянуся землею і Тим, Хто розіслав її, |
7. |
клянуся душею і Тим, Хто розмірив її, |
8. |
і відкрив їй грішність і праведність її! |
9. |
Істинно, здобув успіх той, хто очистив її! |
10. |
Істинно, зазнав втрат той, хто пошкодив її! |
11. |
Відкинули самудити посланця через безчестя свої, |
12. |
коли підвівся найнещасніший серед них. |
13. |
А сказав їм посланець Аллага: «Бережіть верблюдицю Аллага та питво її!» |
14. |
Але не послухали вони його та й підрізали жили її. Тож знищив їх Господь за гріхи їхні, зрівнявши карою всіх! |
15. |
І не боявся Він наслідків цього! |