Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання і ясного Корану! |
2. | Ті, які не вірують, напевно, побажають стати мусульманами. |
3. | Залиш їх, нехай їдять, насолоджуються благами й тішаться зі своїх надій. Скоро дізнаються вони! |
4. | Селища, знищені Нами, мали встановлений строк. |
5. | Жодна громада не може ні випередити часу свого, ні відстрочити його. |
6. | Вони сказали: «О той, якому зіслано Нагадування! Ти — божевільний! |
7. | Чому ти не прийшов до нас із ангелами, якщо ти один із правдивих?» |
8. | Ми відсилаємо ангелів тільки з істиною, і тоді нікому не буде відстрочки. |
9. | Воістину, Ми зіслали Нагадування і, воістину, Ми бережемо його! |
10. | Ми ще раніше відсилали [посланців] до давніх народів. |
11. | Який би посланець до них не приходив, вони глузували з нього. |
12. | Так Ми вкладаємо це в серця грішників. [1] |
13. | Вони не вірують, хоч уже й був приклад давніх народів. [2] |
14. | Якби Ми відкрили для них небесні ворота й вони б туди піднялися, |
15. | то неодмінно сказали б: «Погляди наші затьмарились, а ми зачаровані!» |
16. | Ми створили на небі різні сузір’я та прикрасили його для тих, хто дивиться. |
17. | І Ми бережемо його від кожного каменованого шайтана. |
18. | А якщо він почне підслуховувати, то за ним поженеться яскрава зоря. |
19. | І Ми розіслали землю й встановили там гори, а також виростили там кожну зважену річ. |
20. | Ми створили на землі засоби прожиття для вас і для тих, кого ви не годуєте, |
21. | і немає речей, сховищ яких не було б у Нас. Ми відсилаємо їх тільки у визначеній мірі. |
22. | Ми відіслали вітри, які запліднюють, і пролили з неба воду, якою вас напуваємо. Але ви не можете її зберегти! [3] |
23. | Воістину, Ми даруємо життя і смерть. Ми будемо спадкоємцями! [4] |
24. | Ми знаємо ваших попередників і наступників. [5] |
25. | Воістину, Твій Господь збере їх усіх! Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий! |
26. | Ми створили людину з сухої глини, мулу, затверділого у формі. |
27. | А джина Ми створили ще раніше — з палаючого вогню. [6] |
28. | Ось твій Господь сказав ангелам: «Воістину, Я створю людину з сухої глини, мулу, затверділого в формі. |
29. | І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!» |
30. | І вклонилися всі ангели, |
31. | крім Ібліса — він відмовився бути з тими, які вклонилися. |
32. | Сказав Аллаг: «Іблісе! Що з тобою, адже ти не з тими, які вклонилися?» |
33. | Той відповів: «Я не вклонюся людині, яку Ти створив із сухої глини, мулу, затверділого у формі!» |
34. | Сказав Аллаг: «Вийди звідси! Будеш ти каменований! [7] |
35. | Прокляття буде над тобою аж до Судного Дня!» |
36. | Той сказав: «Даруй мені відстрочку — до того Дня, коли воскреснуть вони!» |
37. | Він відповів: «Воістину, ти — один із тих, кому дано відстрочку, |
38. | до того Дня, час якого визначено!» |
39. | Той сказав: «Господи! За те, що Ти спокусив мене, я прикрашу для них те, що на землі, й неодмінно спокушу їх усіх, |
40. | окрім Твоїх рабів серед них, які обрані». |
41. | Він сказав: «Це — прямий шлях до Мене! |
42. | Воістину, немає в тебе влади над Моїми рабами, крім тих, які спокусяться й підуть за тобою! |
43. | Воістину, геєна — місце, обіцяне їм усім! |
44. | Вона має сім воріт і для кожних воріт призначено їхню частину! |
45. | Воістину, богобоязливі будуть у садах раю, серед джерел!» |
46. | Увійдіть сюди з миром — у безпеці ви! |
47. | Ми очистимо їхні серця від ненависті, тож вони, наче брати, лежатимуть на ложах, повернувшись один до одного. |
48. | Там не торкнеться їх втома, і не вийдуть вони звідти. |
49. | Сповісти Моїх рабів про те, що Я — Прощаючий, Милосердний! |
50. | І що кара Моя — кара болісна! |
51. | І сповісти їх про гостей Ібрагіма! |
52. | Ось вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» А він відповів: «Ми боїмося вас!» |
53. | Ті сказали: «Не бійся! Ми сповіщаємо тобі радісну звістку про розумного хлопчика!» |
54. | Він сказав: «Невже ви сповіщаєте мені таку радісну звістку тоді, коли вже торкнулася мене старість? Яку ж радісну звістку ви мені принесли?» |
55. | Вони сказали: «Ми сповістили тобі правду, тож не будь серед тих, які впадають у відчай!» |
56. | Він відповів: «Хто ж розчаровується в милості свого Господа, крім тих, що перебувають в омані?» |
57. | І сказав: «Чого ж ви хочете, посланці?» |
58. | Вони сказали: «Нас послали до людей грішних, |
59. | окрім родини Люта — ми врятуємо їх усіх, |
60. | окрім дружини його. Ми вирішили, що вона залишиться». |
61. | І коли посланці прийшли до родини Люта, |
62. | він сказав: «Воістину, ви — незнайомі люди!» |
63. | Ті сказали: «Ми прийшли до тебе з тим, у чому вони сумніваються. [8] |
64. | Ми принесли тобі істину й ми правдиві. |
65. | Серед ночі виведи свою родину й сам вирушай слідом за ними. І нехай жоден із вас не озирається! Ідіть туди, куди вам наказано!» |
66. | Ми повідомили йому про те, що коріння їхнє буде відтято до ранку. [9] |
67. | І збіглися жителі міста, радіючи. |
68. | [Лют] сказав: «Це — мої гості, тож не ганьбіть мене, |
69. | бійтесь Аллага й не принижуйте мене!» |
70. | Та вони сказали: «Невже ми не заборонили тобі бути з жителями світів?» [10] |
71. | Він відповів: «Ось вам мої доньки, якщо ви цього бажаєте!» |
72. | Клянуся твоїм життям! Вони блукали в своєму сп’янінні, |
73. | а на сході сонця уразив їх крик. |
74. | Ми перевернули місто догори ногами й пролили на них дощ із каміння з обпаленої глини. |
75. | Воістину, в цьому знамення для тих, хто здатний бачити! |
76. | Було воно на помітній дорозі. |
77. | Воістину, в цьому знамення для віруючих! |
78. | Жителі аль-Айкі були нечестивцями, |
79. | тож Ми помстилися їм. Воістину, ці два міста були на видному шляху. |
80. | Жителі аль-Хіджру вважали посланців за брехунів. [11] |
81. | Ми дарували їм Наші знамення, але вони відвернулись. |
82. | У горах вони висікали собі безпечні житла, |
83. | але зранку вразив їх крик. |
84. | Не допомогло їм те, що вони собі накопичували! |
85. | Ми не створювали небес, землі й того, що між ними, як тільки в істині. Час неодмінно настане. Тож даруй їм найкраще прощення! |
86. | Воістину, твій Господь — Творець, Знаючий! |
87. | Воістину, Ми дарували тобі сім повторюваних і великий Коран! [12] |
88. | Не заглядайся на блага, якими Ми наділили декого з них. Не шкодуй про цих людей і пригорни своїм крилом віруючих. [13] |
89. | Скажи: «Воістину, я — ясний застерігач!» |
90. | Ми зіслали подібне на тих, |
91. | хто поділив Коран на частини. [14] |
92. | Клянуся Господом твоїм, що Ми запитаємо їх усіх |
93. | про те, що вони робили! |
94. | Проголоси те, що Тобі наказано й відвернись від багатобожників. |
95. | Воістину, Ми врятували тебе від тих, які глузують, |
96. | які вважають, що крім Аллага є інший бог. Скоро дізнаються вони! |
97. | Ми знаємо, що твої груди стискаються від того, що говорять вони. |
98. | Тож прославляй хвалою Господа свого й будь серед тих, які падають ниць! |
99. | Поклоняйся Господу своєму, доки не прийде до тебе впевненість. [15] |
[1] «Вкладаємо це» — аль-Багаві вважає, що мається на увазі невір’я, заперечення й глузування. Ібн Касір наводить переказ від Анаса й Хасана аль-Басрі, які стверджують, що йдеться про багатобожжя.
[2] Досл. «вони не вірують у це». Аль-Багаві коментує: «Не вірують у Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), а також у Коран».
[3] .Аль-Багаві відзначає, що вода зберігається в «схованках Аллага» (див. аят 21).
[4] «Сказано, що Всевишній успадкує землю й тих, хто на ній. І до Нього повернуться вони!» (ібн Касір).
[5] Ібн Касір коментує: «Сказав син Аббаса (нехай буде вдоволений Аллаг ними обома): «Попередники» — це ті, хто вмер іще з часів Адама (мир йому). А «наступники» — це ті, які живуть нині, та які будуть жити потім. І так аж до Судного дня».
[6] Слово «джин» тут ужито в однині («джанна», мн. «джинна»), тобто в родовому значенні (порів. «людина» з аяту 26). Аль- Багаві наводить переказ від ібн Аббаса, згідно з яким «джинна» — це «батько всіх джинів, так само, як Адам — батько всіх людей».
[7] Слово «раджим» (каменований) має ще й інші значення: «вигнаний», «проклятий», про що також свідчить цей та наступні аяти. Як відомо, пророк Ібрагім (мир йому) відганяв камінням шайтана в долині Міна. Згодом ця дія перетворилася на один із приписів хаджжу.
[8] Ідеться про Боже покарання (аль-Багаві).
[9] Тобто народ Люта буде знищено.
[10] Тобто приймати гостей (ібн Касір).
[11] Аль-Хіджр — назва кам’янистої долини на північному заході Аравійського півострова. Там жили самудити, народ Саліха (аль-Багаві).
[12] Існує багато різних тлумачень вислову «сім повторюваних». Найчастіше вважають, що йдеться про сім великих сур або про сім аятів першої сури «аль-Фатіха» (за ібн Касіром). Наприклад, аль-Багаві на користь цієї думки наводить переказ від ібн Аббаса, Хасана й Катади, згідно з яким назва «повторювані» вказує на те, що аяти першої сури повторюються в обрядовій молитві (салят) у кожній частині (ракяті).
[13] Цей вислів означає «бути милостивим до когось».
[14] Пророк (мир йому і благословення Аллага) застерігав покаранням тих, які увірували тільки в частину даних Богом писань. Так само вони сприйняли й Коран (за аль-Багаві).
[15] Впевненість («якін») — мається на увазі смерть (ібн Касір).