Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
1. |
Воістину, відіслали Ми Нуха до народу його: «Застерігай народ свій, поки не вразить його кара болісна!» |
2. |
Він сказав: «О народе мій! Воістину, я справді той, хто застерігає вас! |
3. |
Поклоняйтеся Аллагу, бійтеся Його і коріться мені, |
4. |
щоб простив Він вам гріхи ваші і відстрочив вам на певний час. Воістину, коли обіцяний Аллагом час настане, то не буде вже відстрочки. Якби ж ви тільки знали!» |
5. |
Сказав Нух: «Господи! Воістину, закликав я народ свій вночі та вдень! |
6. |
Але заклик мій призвів лише до втечі їхньої. |
7. |
І, воістину, кожен раз, коли я закликав їх заради того, щоб Ти простив їх, вони вкладали в свої вуха пальці та закривались одягом, наполегливо трималися свого та вели себе зверхньо! |
8. |
Потім я закликав їх відкрито, |
9. |
знову закликав їх привселюдно і спілкувався з ними таємно, |
10. |
кажучи: «Благайте прощення у Господа вашого, воістину, Він — Прощаючий! |
11. |
Зішле Він з неба вам рясний дощ, |
12. |
допоможе вам багатством і синами; і наділить вас садами, і наділить вас ріками! |
13. |
То чому ж не пошановуєте ви величі Аллага, |
14. |
коли створював Він вас поступово? |
15. |
Чи не бачите ви, як створив Аллаг сім небес — одне над одним? |
16. |
І зробив Він місяць світлом, а сонце — світилом. |
17. |
І Аллаг зростив вас із землі, наче рослини, |
18. |
а потім поверне вас туди й виведе вас звідти. |
19. |
І Аллаг зробив для вас землю килимом, |
20. |
щоб ходили ви по ній шляхами широкими». |
21. |
Сказав Нух: «Господи мій! Не послухалися вони мене, та й пішли за тим, чиє багатство й діти не збільшать їм нічого, окрім втрат! |
22. |
І замислили вони підступну змову. |
23. |
І сказали вони: «Не полишайте богів своїх — не полишайте ні Вадда, ні Сува, ні Ягуса, ні Яука, ні Насра!» |
24. |
Вони збили зі шляху істини багатьох. Тож не примножуй нечестивим нічого, окрім омани!» |
25. |
За свої гріхи потонули вони і були вкинуті у вогонь, і не знайшли вони собі помічників замість Аллага! |
26. |
І сказав Нух: «Господи мій! Не залиш на землі жодного з невіруючих! |
27. |
Воістину, якщо Ти залишиш їх, то зіб’ють вони зі шляху істини рабів Твоїх, і лише примножать кількість невіруючих нечестивців! |
28. |
Господи Мій! Прости мене і батьків моїх, а також тих, хто входив до мого будинку віруючим, і віруючих чоловіків, і жінок! Не збільшуй нечестивцям нічого, окрім як загибелі!» |