Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
1. |
Коли приходять до тебе лицеміри, то говорять: «Воістину, ти — Посланець Аллага!» Аллаг знає, що ти, воістину, Його Посланець, і Аллаг свідчить, що лицеміри — брехуни! |
2. |
Вони зробили свої клятви щитом та й збивають зі шляху Аллага. Зле те, що вони чинять! |
3. |
Це так, адже вони спочатку повірили, а потім — ні. Запечатані серця їхні, і вони не розуміють. |
4. |
Коли ти дивишся на них, то вражає тебе краса тіл їхніх, і коли говорять вони, то ти слухаєш їх. Та вони — наче колоди, що підпирають паркан, і кожен зойк вони вважають загрозою собі. Вони — вороги, тож бережись їх! Нехай вразить їх Аллаг! Як же віддалилися вони! |
5. |
Коли кажуть їм: «Приходьте, щоб попросив для вас прощення Посланець Аллага», — то вони лише крутять головами своїми, і ти бачиш, що відвертаються вони, сповнені гордині. |
6. |
Все одно для них, будеш ти просити прощення за них, чи ні. Аллаг ніколи не простить їх, бо Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих! |
7. |
Вони — ті, хто говорить: «Не жертвуйте для тих, хто із Посланцем Аллага, поки не залишать вони його». Та Аллагу належать скарби небес і землі, хоча лицеміри цього й не розуміють. |
8. |
Вони говорять: «Якщо ми повернемося в Медину, то сильні серед нас виженуть звідти слабких». Сила ж належить Аллагу, Посланцю та віруючим, хоча лицеміри цього й не знають! |
9. |
О ви, які увірували! Нехай не відвертає вас майно ваше та діти ваші від згадування імені Аллага, бо ж ті, які роблять так, зазнають збитків! |
10. |
Витрачайте з того, чим наділили Ми вас, раніше, ніж прийде до когось із вас смерть. Бо тоді він скаже: «Господи! Якби ти відстрочив мені ненадовго, то я давав би милостиню та й був би серед праведників»! |
11. |
Аллаг ніколи не дасть відстрочки тому, чий час прийшов. І Аллаг знає про те, що ви робите! |