Сура 63: Аль-Мунафікун (Лицеміри)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Коли приходять до тебе лицеміри, то говорять: «Воістину, ти — Посланець Аллага!» Аллаг знає, що ти, воістину, Його Посланець, і Аллаг свідчить, що лицеміри — брехуни!
2 Вони зробили свої клятви щитом та й збивають зі шляху Аллага. Зле те, що вони чинять!
3 Це так, адже вони спочатку повірили, а потім — ні. Запечатані серця їхні, і вони не розуміють.
4 Коли ти дивишся на них, то вражає тебе краса тіл їхніх, і коли говорять вони, то ти слухаєш їх. Та вони — наче колоди, що підпирають паркан, і кожен зойк вони вважають загрозою собі. Вони — вороги, тож бережись їх! Нехай вразить їх Аллаг! Як же віддалилися вони!
5 Коли кажуть їм: «Приходьте, щоб попросив для вас прощення Посланець Аллага», — то вони лише крутять головами своїми, і ти бачиш, що відвертаються вони, сповнені гордині.
6 Все одно для них, будеш ти просити прощення за них, чи ні. Аллаг ніколи не простить їх, бо Аллаг не веде прямим шляхом людей нечестивих!
7 Вони — ті, хто говорить: «Не жертвуйте для тих, хто із Посланцем Аллага, поки не залишать вони його». Та Аллагу належать скарби небес і землі, хоча лицеміри цього й не розуміють.
8 Вони говорять: «Якщо ми повернемося в Медину, то сильні серед нас виженуть звідти слабких». Сила ж належить Аллагу, Посланцю та віруючим, хоча лицеміри цього й не знають!
9 О ви, які увірували! Нехай не відвертає вас майно ваше та діти ваші від згадування імені Аллага, бо ж ті, які роблять так, зазнають збитків!
10 Витрачайте з того, чим наділили Ми вас, раніше, ніж прийде до когось із вас смерть. Бо тоді він скаже: «Господи! Якби ти відстрочив мені ненадовго, то я давав би милостиню та й був би серед праведників»!
11 Аллаг ніколи не дасть відстрочки тому, чий час прийшов. І Аллаг знає про те, що ви робите!