| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Про що це розпитують вони одне одного? |
| 2. |
Про звістку велику, |
| 3. |
щодо якої різняться думки їхні. |
| 4. |
Та ж ні, дізнаються вони! |
| 5. |
І ще раз — ні! Дізнаються вони! |
| 6. |
Хіба не зробили Ми землю — ложем, |
| 7. |
а гори — підпорами? |
| 8. |
І створили Ми вас парами, |
| 9. |
і зробили Ми сон ваш відпочинком, |
| 10. |
і зробили Ми ніч покривалом, |
| 11. |
і зробили Ми день часом для здобуття їжі. |
| 12. |
І збудували Ми над вами сім твердинь. |
| 13. |
І встановили Ми сяюче світило. |
| 14. |
І зіслали з хмар воду дощову, |
| 15. |
щоб проростити нею зерна й рослини. |
| 16. |
І сади густі. |
| 17. |
Воістину, День Розрізнення вже призначений! |
| 18. |
У той День засурмлять у сурму і прийдете ви натовпами! |
| 19. |
І розкриється небо, і стане ворітьми. |
| 20. |
І зрушаться гори, і стануть маревом. |
| 21. |
Воістину, геєна — пастка! |
| 22. |
Житло для неправедних. |
| 23. |
Будуть вони там довгими роками, |
| 24. |
не смакуючи ні прохолоди, ні питва, |
| 25. |
окрім окропу та гною. |
| 26. |
Достойна це відплата їм! |
| 27. |
Вони ж не очікували такого розрахунку |
| 28. |
та заперечували Наші знамення. |
| 29. |
Але ж навіть кожну річ Ми підрахували й записали! |
| 30. |
Скуштуйте ж! Не додамо Ми вам нічого, крім кари! |
| 31. |
Воістину, богобоязливих чекає успіх, |
| 32. |
сади та виноградники, |
| 33. |
повногруді ровесниці |
| 34. |
та повні чаші. |
| 35. |
Не почують вони там ні пустослів’я, ні брехні. |
| 36. |
Це — нагорода від Господа твого, дар відплачений! |
| 37. |
Господа небес і землі, й того, що між ними, Милостивого; вони не зможуть промовити слова до Нього! |
| 38. |
У День, коли стане Дух і ангели рядами, не розмовлятиме ніхто, крім як з дозволу Милостивого, і скаже він лише правду. |
| 39. |
Це — День істини і, хто побажає, знайде шлях до Господа свого. |
| 40. |
Ми застерігали вас від кари близької. У той День побачить людина вчинки рук своїх, і скаже невіруючий: «О, краще я був би порохом земним!» |
