| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Коли небо розірветься, |
| 2. |
і слухатиметься Господа свого як слід, |
| 3. |
і коли земля розтягнеться, |
| 4. |
і виверне з себе те, що в ній є, та й спорожніє, |
| 5. |
і слухатиметься Господа свого як слід! |
| 6. |
О людино! Воістину, ти наполегливо прагнеш до Господа свого, тож зустрінеш Його! |
| 7. |
І той, кому дана буде книга його в праву руку, |
| 8. |
отримає розрахунок легкий. |
| 9. |
Повернеться він до родини своєї, радіючи! |
| 10. |
А той же, кому дана буде книга його з-за спини, |
| 11. |
буде накликати собі погибель |
| 12. |
і ввійде у вогняне полум’я. |
| 13. |
Він радів, будучи з родиною своєю, |
| 14. |
і, воістину, вважав, що не повернеться. |
| 15. |
Але ж, воістину, Господь його спостерігав за ним! |
| 16. |
Ні! Клянуся вечірньою зорею, |
| 17. |
і ніччю, і тим, що обіймає вона, |
| 18. |
і місяцем, коли повний він, |
| 19. |
що ви будете переходити з одного стану в інший! |
| 20. |
То чому ж вони не увірують? |
| 21. |
І коли читають їм Коран, не вклоняються низько? |
| 22. |
Та ж ні! Ті, які не вірують, вважають його брехнею! |
| 23. |
Та Аллаг краще знає те, що приховують вони! |
| 24. |
Тож порадуй їх карою болісною! |
| 25. |
Окрім тих, які увірували та чинили добрі справи, їм — нагорода невичерпна! |
