-
Переводы
-
Якубович (укр)
- Сура 10: Юнус
| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
| 1. | Аліф. Лям. Ра. Це — знамення Писання мудрого! |
| 2. | Невже здивовані люди тим, що Ми відкрили чоловіку з них самих: «Застерігай людей і сповіщай добру звістку тим, які увірували, що на них чекає справжня винагорода в Господа їхнього»? Невіруючі кажуть: «Воістину, він — справжній чаклун!» |
| 3. | Воістину, ваш Господь — Аллаг, який створив небеса й землю за шість днів, а потім утвердився на троні. Він вирішує справи! Не буде заступника, крім як із Його дозволу. Такий Аллаг, ваш Господь. Тож поклоняйтеся Йому! Невже ви не замислитесь? |
| 4. | Ви всі повернетесь до Нього — обіцянка Аллага правдива! Він починає творіння, а потім повторює його, щоб винагородити справедливо тих, які увірували й робили добрі справи. А тих, які не вірували, чекає напій з окропу та болісна кара — за те, що не вірували вони! |
| 5. | Він — Той, Хто зробив сонце світилом, а місяць — світлом, визначивши йому фази, щоб ви знали кількість років і лічбу. Аллаг створив це все тільки в істині! Він пояснює знамення для людей, які знають! [1] |
| 6. | Воістину, в зміні дня і ночі, в тому, що Аллаг створив на небесах і на землі — знамення для людей богобоязливих! |
| 7. | Воістину, тим, які не сподіваються на зустріч із Нами, які задоволені мирським життям, знаходять у ньому спокій та неуважно ставляться до Наших знамень, |
| 8. | притулком буде вогонь — за те, що вони собі здобули! [2] |
| 9. | Воістину, тих, які увірували й робили добрі справи, Аллаг поведе прямим шляхом за віру їхню. У садах насолоди під ними будуть текти ріки. |
| 10. | Їхнім закликом там буде: «Слава Тобі, Аллаг!»; там вітатимуть їх словами: «Мир!»; кінцем їхніх закликів буде: «Хвала Аллагу, Господу світів!» |
| 11. | Якби Аллаг прискорив людям зло так само, як Він прискорив для них добро, то неодмінно настав би для них час смерті. Та Ми залишаємо блукати в своєму безчесті тих, які не сподіваються на зустріч із Нами! [3] |
| 12. | Коли людини торкається лихо, вона кличе Нас лежачи, сидячи та стоячи. А коли Ми відвернемо від неї те лихо, вона йде, наче ніколи й не кликала Нас через це лихо. Так видається прекрасним для порушників те, що роблять вони! |
| 13. | Ми знищили покоління, які жили раніше за вас, адже вони були несправедливі, і в посланців своїх, які до них приходили, вони не увірували. Так Ми винагороджуємо грішних людей! |
| 14. | А потім Ми зробили вас їхніми нащадками на землі, щоб подивитися, якими будуть ваші вчинки. |
| 15. | Коли їм читають Наші ясні знамення, говорять ті, які не сподіваються на зустріч із Нами: «Принеси нам інший Коран або зміни цей!» Скажи: «Не годиться мені змінювати його за власним бажанням. Я йду за тим, що дано мені в одкровенні. Я боюся, що, не послухавши Господа свого, буду покараний у Великий День!» |
| 16. | Скажи: «Якби побажав Аллаг, я б не читав його вам і не навчав би його вас. Я прожив серед вас ціле життя. Невже ви не розумієте?» [4] |
| 17. | Хто ж несправедливіший за того, хто зводить наклеп на Аллага та вважає за брехню Його знамення? Воістину, грішники не матимуть успіху! |
| 18. | Вони поклоняються замість Аллага тому, що не приносить їм ні шкоди, ні користі. І говорять: «Це — заступники наші перед Аллагом!» Скажи: «Невже ви можете розповісти Аллагу про щось таке на небесах і на землі, чого Він не знає?» Пречистий від того Він, що Йому додають! |
| 19. | Люди були єдиною громадою, але розійшлися між собою. Якби перед цим не було слова Господа твого, то вже вирішилося б те, в чому розійшлися вони! |
| 20. | Говорять: «Чому не зіслано знамення від Господа його?» Скажи: «Потаємне належить Аллагу. Тож чекайте і я почекаю разом із вами!» |
| 21. | Коли Ми дали людям спробувати Нашої милості після лиха, яке торкнулося їх, то вони почали хитрувати проти Наших знамень. Скажи: «Аллаг швидший у хитрощах!» Воістину, Наші посланці записують ваші хитрощі! |
| 22. | Він — Той, Хто дає вам змогу подорожувати сушею та морем. Ось ви на кораблях, разом із ними дме попутний вітер, якому вони радіють! Але щойно зірветься буревій, і підступлять до них хвилі з усіх боків, вони вирішать, що оточені. Тоді кличуть вони Аллага, щиро сповідуючи Його релігію: «Врятуй нас! І ми неодмінно будемо вдячні!» |
| 23. | Та коли Він рятує їх, то вони сіють безчестя на землі без жодного права. О люди! Ваше безчестя обернеться проти вас самих. Це лише насолода земного життя, а потім ви повернетесь до Нас! І Ми розповімо вам про те, що чинили ви! |
| 24. | Прикладом земного життя є вода, яку Ми проливаємо з неба, і вона змішується з рослинами землі — тими, які вживають у їжу люди й тварини. Коли земля вбирається в свої шати й прикрашається, а її жителі вважають, що мають владу над нею, надходить наказ Наш вночі або вдень. І Ми перетворюємо її на поле, з якого зібрали врожай — наче вона й не була квітуча вчора. Так Ми пояснюємо знамення людям, які замислюються. |
| 25. | Аллаг кличе в обитель миру й веде, кого побажає, до прямого шляху. |
| 26. | На тих, які робили добро, чекає найкраще й більше за це. Не вразить обличчя їхнього ні темрява, ні приниження. Саме вони — жителі раю! Будуть вони там довіку! [5] |
| 27. | А хто чинив зло, тим відплатять таким самим злом. Їх спіткає приниження, і не захистить ніхто їх від Аллага. Обличчя їхні наче вкриються шматками нічного мороку. Саме вони — жителі пекла! І будуть вони там довіку! |
| 28. | Того Дня Ми зберемо всіх їх разом, а потім скажемо багатобожникам: «Ось ваші місця — разом зі спільниками вашими!» А потім Ми розділимо їх, і скажуть їхні спільники: «Ви не поклонялися нам! |
| 29. | Достатньо Аллага як Свідка між вами та нами. Ми й справді не знали про ваше поклоніння!» |
| 30. | Там кожна душа скуштує того, що вчиняла раніше. Повернуться вони до Аллага, свого істинного Покровителя, і зникне те, що вигадували вони! |
| 31. | Запитай: «Хто наділяє вас із неба й землі? Хто владний над слухом і зором? Хто виводить живе з мертвого, а мертве з живого? Хто керує подіями?» Вони скажуть: «Аллаг!» Запитай: «Чому ж ви не боїтесь Його?» |
| 32. | Такий Аллаг, істинний Господь ваш! А що може бути після істини, як не омана? Як же ви віддалилися! |
| 33. | Так справдилося слово Господа твого про нечестивців, що вони не увірують! |
| 34. | Скажи: «Чи може хтось із ваших ідолів почати творіння, а потім його повторити?» Скажи: «Аллаг починає творіння, а потім його повторює!» Як же ви віддалилися! |
| 35. | Скажи: «Чи може хтось із ваших ідолів провести до істини?» Скажи: «Це Аллаг веде до істини! Хто ж гідний того, щоб за ним ішли — той, хто сам веде до істини, чи той, кого ведуть до істини? Що з вами? Як ви судите?» |
| 36. | Більшість із них іде за припущеннями. Але припущення ніяк не допоможе замість правди. Воістину, Аллаг знає те, що роблять вони! |
| 37. | Цей Коран не вигадка когось замість Аллага, але підтвердження того, що було перед ним, і пояснення Писання від Господа світів, в якому немає сумніву. [6] |
| 38. | Ось вони говорять: «Він його вигадав!» Скажи: «Принесіть суру, подібну до цих, і покличте, кого зможете, замість Аллага, якщо ви правдиві!» |
| 39. | Та ж ні, вони сприйняли як брехню те, що не спромоглися охопити знанням, і витлумачення чого ще не прийшло. Так само відкинули це й ті, які жили до них. Поглянь, яким був кінець нечестивих! |
| 40. | Є серед них ті, які вірять у [Коран], а є й ті, які не вірять у нього. Але Господь твій знає про тих, які поширюють безчестя. |
| 41. | Якщо вони говоритимуть, що ти — брехун, то скажи: «Мені — мої вчинки, а вам — ваші вчинки. Ви непричетні до того, що роблю я, а я непричетний до того, що робите ви!» |
| 42. | Є серед них і ті, які тебе вислуховують. Та як ти примусиш чути глухих, якщо вони не розуміють? |
| 43. | Є серед них і ті, які дивляться на тебе. Та як ти зможеш повести прямим шляхом сліпих, якщо вони не бачать? [7] |
| 44. | Воістину, Аллаг не чинить несправедливості щодо людей, але це люди самі несправедливі до себе! |
| 45. | Того Дня Він збере їх, наче вони й пробули тільки годину дня. Вони знатимуть одне одного. Воістину, зазнають втрат ті, які вважали за брехню зустріч із Аллагом і не йшли прямим шляхом! [8] |
| 46. | Або Ми покажемо тобі частину з того, що Ми обіцяли їм, або заберемо тебе, і до Нас повернуться вони! Аллаг буде Свідком того, що роблять вони! |
| 47. | Для кожної громади — посланець. І коли приходив до них посланець їхній, то все між ними вирішували справедливо, і не були вони скривджені! |
| 48. | Вони запитують: «Коли ця обіцянка виконається, якщо ви правдиві?» |
| 49. | Скажи: «Я не владний заподіяти собі шкоду чи принести користь, хіба що побажає цього Аллаг. Для кожної громади — строк. Коли їхній строк настає, то вони не можуть його ні віддалити — навіть на годину, ні наблизити». |
| 50. | Скажи: «Чи ви думали про те, яку частину з Його кари — коли вона прийде до вас уночі або вдень — намагатимуться прискорити грішники?» [9] |
| 51. | Невже ви повірите в неї тоді, коли вона прийде до вас? Чи нині? Коли ви прискорювали її? |
| 52. | А потім скажуть тим, які були несправедливі: «Тож скуштуйте вічної кари! Хіба ж не відплачено вам за те, що ви робили?» |
| 53. | Вони запитують тебе: «Чи це правда?» Скажи: «Так, клянуся моїм Господом, правда! І вам не уникнути цього!» [10] |
| 54. | Якби кожна несправедлива душа володіла всім, що на землі, то спробувала б відкупитись. Вони приховають каяття, щойно побачивши кару. Між ними розсудять по справедливості й не будуть скривджені вони! |
| 55. | Так! Воістину, це Аллагу належить те, що на небесах і на землі. Так! Воістину, обіцянка Аллага правдива. Але більшість із них не знає! |
| 56. | Він дарує життя й смерть і до Нього ви повернетеся! |
| 57. | О люди! До вас прийшло повчання від Господа вашого, зцілення того, що в серцях, прямий шлях і милість для віруючих! |
| 58. | Скажи: «Це — ласка Аллага та милість Його!» Тож нехай вони радіють цьому, адже воно краще за те, що вони накопичують! |
| 59. | Скажи: «Чи ви бачили те, що Аллаг вам зіслав із наділу, а ви зробили щось із цього забороненим, а щось дозволеним?» Скажи: «Аллаг вам дозволив це, чи це ви самі зводите наклеп на Аллага?» [11] |
| 60. | Що думають про День Воскресіння ті, які зводять наклеп на Аллага? Воістину, Аллаг має велику ласку до людей, але ж більшість із них не дякує! |
| 61. | Якою б ти справою не займався, що б ти не читав із Корану, та яких би вчинків не коїли вони, Ми спостерігаємо за вами ще на початку дії. Те, що на землі й на небі, не сховається від Господа твого, навіть якщо матиме вагу порошинки, менше або більше за неї. Воно міститься в Писанні ясному! |
| 62. | Так! Воістину, наближеним до Аллага немає чого боятися, і не будуть вони засмучені – |
| 63. | ті, які увірували й були богобоязливі. |
| 64. | Чекає на них радісна звістка в житті земному й наступному. Немає зміни в словах Аллага. Це — великий успіх! |
| 65. | Нехай тебе не засмучують слова [багатобожників], бо, воістину, вся могутність належить Аллагу! А Він — Всечуючий, Всезнаючий! |
| 66. | Так! Воістину, Аллагу належать усі, хто на небесах і на землі. А ті, які закликають замість Аллага інших, ідуть за припущеннями й вигадують. |
| 67. | Він — Той, Хто створив ніч, щоб відпочивали ви, а день — щоб ви бачили. Воістину, в цьому знамення для людей, які чують! |
| 68. | Говорять вони: «Аллаг узяв собі дитину!» Преславний Він! Він – Багатий, Йому належить усе, що на небесах, і все, що на землі. Тож немає у вас доказу цьому! Невже ви говорите про Аллага те, чого самі не знаєте? |
| 69. | Скажи: «Воістину, ті, які зводять наклеп на Аллага, не матимуть успіху!» |
| 70. | Вони насолодяться в земному житті, а далі повернуться до Нас. Ми дамо їм змогу скуштувати суворої кари за те, що вони не увірували! |
| 71. | Прочитай для них звістку про Нуха. Ось він сказав своєму народу: «О народе мій! Якщо тяжко вам, що я серед вас і нагадую про знамення Аллага, то на Аллага я покладаюся! Зберіться разом зі своїми ідолами, щоб не була ваша справа таємною. А потім оголосіть мені вирок ваш і не давайте відстрочки! |
| 72. | Та якщо відвернетеся ви, то я ж не просив у вас винагороди. Винагородить мене лише Аллаг. І мені наказано бути одним із покірних Йому!» |
| 73. | Але вони вважали його за брехуна. Тож Ми врятували його й тих, хто був із ним, у ковчегу. Ми зробили їх наступниками та втопили тих, які вважали Наші знамення брехнею. Поглянь же, який був кінець тих, кого застерігали! |
| 74. | Після нього Ми відіслали посланців до народів їхніх. Ті прийшли до них із ясними знаменнями, але вони не увірували в те, що було відкинуто ще раніше. Так Ми накладаємо печатку на серця порушників! |
| 75. | Після них Ми послали з Нашими знаменнями Мусу та Гаруна до Фірауна й старшини народу його. Але вони знехтували ними й були грішними людьми! |
| 76. | І коли прийшла до них істина від Нас, то вони сказали: «Воістину, це — справжнє чаклунство!» |
| 77. | Муса сказав: «Невже ви говорите про істину, яка прийшла до вас, що це — чаклунство? Не матимуть успіху чаклуни!» |
| 78. | Вони сказали: «Невже ти прийшов, щоб відвернути нас від того, в що вірили наші батьки, та щоб велич на землі дісталася вам двом? Ми не повіримо вам!» |
| 79. | Фіраун сказав: «Приведіть до мене кожного вправного чаклуна!» [12] |
| 80. | І коли прийшли чаклуни, то Муса сказав їм: «Тож кидайте, що маєте кидати!» [13] |
| 81. | І коли вони кинули, то Муса сказав: «Принесене вами — чари. Воістину, Аллаг зробить їх марними! Воістину, Аллаг не покращує справу тих, які поширюють безчестя! |
| 82. | Аллаг утверджує істину через Свої слова, хоч би й ненавиділи це грішники!» |
| 83. | Не повірили Мусі, хіба що мала частина народу його, адже вони боялися переслідувань Фірауна та його старшини. Воістину, Фіраун — тиран на землі та один із порушників! |
| 84. | Сказав Муса: «О народе мій! Якщо ви увірували в Аллага, то покладайтеся на Нього, якщо ви віддані Йому!» |
| 85. | Ті сказали: «Ми покладаємося на Аллага. Господи наш! Не роби нас спокусою для людей нечестивих |
| 86. | і врятуй нас зі Своєї милості від людей невіруючих!» |
| 87. | І Ми відкрили Мусі та брату його: «Влаштуйте для свого народу житла в Єгипті, зробіть їх місцем для поклоніння та звершуйте молитву. Тож сповісти віруючим добру звістку!» [14] |
| 88. | Муса сказав: «Господи наш! Ти дарував Фірауну й старшині народу його прикраси й багатства в земному житті, а вони, Господи наш, збивають цим із Твого шляху! Господи наш! Знищ багатства їхні та зроби жорстокими їхні серця — щоб вони не увірували, поки не побачать болісної кари!» [15] |
| 89. | І сказав Він: «Я вже відповів на ваш заклик! Тримайтеся прямого шляху та не йдіть шляхом тих, які не знають!» [16] |
| 90. | Тож Ми переправили синів Ісраїля через море, але Фіраун і його військо рушили слідом за ними — з ненавистю й ворожістю. І коли Фіраун став потопати, то вигукнув: «Я увірував, що немає бога, крім Того, в Якого увірували сини Ісраїля. І я — один із відданих Йому!» |
| 91. | Тільки тепер! А перед цим ти чинив непослух і був одним із тих, які поширюють безчестя на землі! |
| 92. | Тому сьогодні Ми рятуємо твоє тіло, щоб ти був знаменням для наступних поколінь! Воістину, багато людей нехтують Нашими знаменнями! |
| 93. | Ми облаштували для синів Ісраїля найкращі житла й наділили їх благами. Серед них почалися суперечки після того, як до них прийшло знання. Воістину, твій Господь розсудить між ними в День Воскресіння – у тому, про що вони сперечалися! [17] |
| 94. | Якщо ви сумніваєтесь у тому, що Ми зіслали тобі, то запитайте тих, які читають писання, дані ще раніше. Прийшла до тебе істина від Господа твого — тож не будь одним із тих, які мають сумніви! [18] |
| 95. | І не будь одним із тих, які вважали за брехню знамення Аллага, інакше будеш серед тих, які все втратили! |
| 96. | Воістину, не увірують ті, про яких сповнилося слово Господа твого, |
| 97. | навіть якщо до них прийдуть усі можливі знамення, до того часу, як вони побачать болісну кару! |
| 98. | Чи було хоч одне селище, жителі якого увірували й допомогла їм віра їхня, крім народу Юнуса? Коли увірували вони, то Ми відвернули від них принизливу кару в земному житті, дарувавши їм можливість насолоджуватись ним до певного часу. [19] |
| 99. | Якби твій Господь побажав, то увірували б усі, хто живе на землі. Та чи зміг би ти примусити людей стати віруючими? |
| 100. | Не увірує жодна душа, крім як із дозволу Аллага! А Він вражає карою тих, які не розуміють! [20] |
| 101. | Скажи: «Погляньте на те, що на небесах і на землі!» Але знамення та перестороги не допомагають тим людям, які не увірували! |
| 102. | Невже вони чекають чогось іншого, крім тих днів, які настали для їхніх попередників? Скажи: «Тож чекайте і я почекаю разом із вами!» |
| 103. | Потім Ми врятуємо Наших посланців і тих, які увірували. Так Нам належить рятувати віруючих! |
| 104. | Скажи: «О люди! Якщо ви сумніваєтесь у моїй релігії, то я не поклоняюся замість Аллага тому, кому поклоняєтесь ви, але я поклоняюсь Аллагу, який забере вас! І наказано мені бути одним із віруючих!» |
| 105. | І поверни своє обличчя до істинної релігії та не будь одним із багатобожників! |
| 106. | Не клич замість Аллага того, хто не принесе тобі ні користі, ні шкоди. А якщо ти зробиш це, то будеш одним із несправедливих! |
| 107. | Якщо Аллаг торкнеться тебе лихом, то цього не відверне ніхто, крім Нього! А якщо Він побажає тобі добра, то ніхто не відверне Його ласки. Дарує Він її тим зі Своїх рабів, кому побажає! А Він — Прощаючий, Милосердний! |
| 108. | Скажи: «О люди! Прийшла до вас істина від Господа вашого! Тож той, хто йде прямим шляхом, йде сам для себе, а хто збився зі шляху, той збився сам проти себе. Не можу я бути вашим опікуном!» |
| 109. | Іди за тим, що Ми відкрили тобі. І терпи, доки Аллаг не розсудить, адже Він — найкращий із суддів! |
[1] «Тільки в істині»: не створив це заради забави, а в усьому цьому — велика мудрість і переконливий доказ (ібн Касір).
[2] Як пояснює ібн Касір із посиланням на Хасана, під «знаменнями» тут маються на увазі як природні («кавнійя» — буттєві) явища, згадані в попередніх аятах, так і тексти Одкровення («шар’ійя» — шаріатські).
[3] «Прискорив для людей зло»: ібн Аббас сказав: «Тут ідеться про людину, яка в стані гніву [свариться] зі своєю родиною та дітьми: «Нехай Вас прокляне Аллаг і нехай не благословляє вас!» (аль-Багаві). Іслам забороняє прокльони: «...Хто проклинає віруючого, наче вбиває його» (Муслім, аль-Бухарі).
[4] За одностайною думкою тлумачів Корану йдеться про сорок років життя Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), після яких він отримав Одкровення.
[5] «Найкраще» — рай, «більше за це» (досл. «додаток») — можливість бачити преславний лик Аллага (аль-Багаві).
[6] «Пояснення Писання» — ібн Касір коментує: «Роз’яснення законів, а ще дозволеного й забороненого — переконливе й достатнє, істинне, в якому немає сумніву, від Аллага, Господа світів. Як сказано в переказі аль-Харіса аль-А’вара від Алі ібн Абу Таліба: «Тут — розповідь про те, що було перед вами, звістка про те, що буде після вас, і розрізнення між вами».
[7] Ідеться про «глухих» і «сліпих» «серцем», які не спроможні йти шляхом істини (аль-Багаві).
[8] Ібн Аббас сказав: «Вони пробули в своїх могилах наче годину дня» (аль-Багаві).
[9] Своїми запитаннями багатобожники прискорюють кару (аль- Багаві, ат-Табарі).
[10] Мається на увазі покарання Аллага для багатобожників, згадане в попередніх аятах. Ат-Табарі коментує: «Немає сумніву в цьому, і ви не ухилитесь від Аллага, коли Він побажає цього для вас, не втечете й не зможете протистояти. Ви під Його судом, правлінням і владою, коли Він побажає так вчинити з вами. Тож бійтесь Аллага в своїх душах!»
[11] «Наділ» (різк) — це слово має кілька значень, серед яких три основні: «їжа», «доля», «благо». Як пояснює ат-Табарі, в цьому аяті під «наділом» мається на увазі саме їжа.
[12] Тобто добре обізнаного з чаклунством (ат-Табарі).
[13] Ат-Табарі коментує: «Тож кидайте, що маєте кидати — мотузки й палиці».
[14] «Зробіть їх місцем для поклоніння» — досл. «зробіть свої будинки напрямом (киблат-ан) для молитви». Ат-Табарі, посилаючись на ібн Аббаса та інших тлумачів, коментує: «Зробіть свої будинки місцями поклоніння, де ви будете молитися». Аль-Багаві відзначає, що таким чином послідовники Муси намагалися уникнути переслідувань Фірауна, який заборонив їм молитися в звичних місцях.
[15] Дієслово «тамаса» (знищувати) ще має значення «перетворювати». Аль-Багаві наводить кілька переказів, згідно з якими багатства єгиптян обернулися камінням.
[16] Вислів на кшталт «я вже [щось] зробив» в арабській мові може означати ще й правдиву обіцянку, тобто «я неодмінно [щось] зроблю».
[17] «Найкращі житла» — землі Єгипту й Сирії, розташовані навколо Єрусалиму (ібн Касір).
[18] «Які читають писання, дані ще раніше» — посилаючись на ібн Аббаса, Муджагіда й ад-Даххака, аль-Багаві вважає, що тут маються на увазі мусульмани, які раніше належали до «людей Писання» (юдеїв та християн). Саме вони можуть засвідчити правдивість Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), адже в Торі та Євангелії є пророцтва про його прихід (ібн Касір).
[19] «Народ Юнуса» (бібл. Йона): ідеться про жителів Ніневії, «віра яких виникла через страх перед карою, від якої застерігав їх посланець їхній» (ібн Касір).
[20] «Стати віруючими» з 99 аяту: «Ти не зобов’язаний це робити, і це не для тебе — це Аллаг збиває зі шляху, кого побажає, та веде прямим шляхом, кого побажає!» (ібн Касір).