Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Ха. Мім. |
2. | Писання, зіслане від Аллага, Всемогутнього, Всезнаючого, |
3. | Прощаючого, Приймючого каяття, суворого в покаранні, Володаря милості! Немає бога, крім Нього, й до Нього буде повернення! |
4. | Про знамення Аллага сперечаються лише невіруючі. Нехай не зваблює тебе те, що вони вільно діють у різних краях. [1] |
5. | Народ Нуха та їхні спільники вважали [посланців] брехунами іще раніше. Кожен народ прагнув схопити свого посланця. Вони сперечались, удаючись до брехні, щоб заперечити нею істину. Але Я схопив їх і яке ж було покарання! |
6. | Так справдилося слово Господа твого над тими, які не увірували. Воістину, вони — жителі вогню! |
7. | Ті, які несуть Трон і які перебувають коло нього, прославляють Господа свого хвалою, вірують у Нього й благають про прощення тих, які увірували: «Господи наш! Кожну річ Ти охоплюєш милістю й знанням! Прости тих, які покаялись і йшли Твоїм шляхом, захисти їх від пекельної кари! |
8. | Господи наш! Введи їх до садів Едену, які Ти обіцяв їм і їхнім батькам, дружинам і нащадкам, які робили добро. Воістину, Ти — Всемогутній, Мудрий! |
9. | Захисти їх від лихих вчинків, адже кого Ти захистиш від лихих вчинків того Дня, над тим Ти змилуєшся! А це — великий успіх! |
10. | Воістину, тим, які не увірували, проголосять: «Аллаг ненавидів вас сильніше, ніж ви ненавиділи себе, коли вас закликали до віри, а ви залишалися невіруючими!» |
11. | Вони скажуть: «Ти двічі зробив нас мертвими й двічі живими. Ми визнали свої гріхи. Чи немає шляху до виходу?» [2] |
12. | Це тому, що коли кликали самого Аллага, ви не вірили, а коли Йому додавали рівних, то ви вірили! Рішення належить Аллагу, Всевишньому, Великому! |
13. | Він — Той, Хто показує вам Свої знамення й відсилає вам із неба наділ. Але замислиться лише той, хто звертається до Нього! |
14. | Кличте Аллага, щиро сповідуючи Його релігію, навіть якщо невіруючі й ненавидять це! |
15. | Власник найвищих ступенів, Володар трону — Він посилає Духа до того зі Своїх рабів, до кого побажає, щоб застерегти про День Зустрічі! [3] |
16. | Того Дня, коли вони з’являться, ніщо про них не сховається від Аллага! Кому ж належить влада сьогодні? Аллагу — Єдиному, Всепереможному! |
17. | Сьогодні кожній душі відплатять тільки за те, що вона собі здобула. Сьогодні не буде несправедливості! Воістину, Аллаг — швидкий у відплаті! |
18. | Застережи їх близьким Днем, коли серця підступлять до горла та сповняться страху. Не буде в нечестивців ні близького друга, ні заступника, якому підкоряються. |
19. | Він знає і зрадницький погляд, і те, що приховане в серцях! |
20. | Рішення Аллага справедливе. А ті, кого вони кличуть замість Нього, нічого не вирішують. Воістину, Аллаг — Всечуючий, Всевидячий! |
21. | Хіба вони не подорожували по землі й не бачили, яким був кінець тих, що жили раніше? Вони були могутнішими за них і залишили більше слідів на землі. Та Аллаг схопив їх за їхні гріхи й ніхто не захистив їх від Аллага! |
22. | Це тому, що коли їхні посланці приходили до них із ясними знаменнями, вони не увірували. Аллаг схопив їх, бо Він — Всесильний, суворий у покаранні! |
23. | Із Нашими знаменнями та ясним доказом Ми відіслали Мусу |
24. | до Фірауна, Гамана й Каруна. Вони сказали: «Він — брехливий чаклун!» |
25. | Коли він прийшов до них з істиною від Нас, вони сказали: «Вбивайте синів тих, які увірували разом із ним, а їхніх жінок залишайте живими. Але хитрощі невіруючих оманливі!» [4] |
26. | Фіраун сказав: «Дайте мені вбити Мусу! Нехай покличе свого Господа! Я боюся, що він змінить вашу релігію чи поширить безчестя на землі!» |
27. | Муса сказав: «Я попросив захисту в Господа мого й Господа вашого – від кожного гордія, який не вірує в День Відплати!» |
28. | Чоловік із роду Фірауна, який приховував свою віру, сказав: «Невже ви вб’єте чоловіка за те, що він говорить: «Мій Господь — Аллаг», — і за те, що він прийшов до вас із ясними знаменнями від Господа вашого? Якщо він бреше, то його брехня зашкодить лише йому, а якщо говорить правду, то вразить вас частина того, що він обіцяє вам! Воістину, Аллаг не веде прямим шляхом того, хто порушує межі й бреше! |
29. | О народе мій! Сьогодні ви маєте владу й пануєте на землі. Але хто захистить нас від кари Аллага, якщо вона прийде до нас?» Фіраун сказав: «Я вказую вам тільки те, що вважаю за потрібне. Я веду вас тільки правильним шляхом!» |
30. | Той, який увірував, відповів: «О народе мій! Я боюся, що з вами станеться те, що вже колись було, |
31. | те, що сталося з народом Нуха, адитами, самудитами й тими, які жили після них. Аллаг не бажає чинити з рабами несправедливо! |
32. | О народе мій! Я боюся, що до вас прийде той День, коли одні закликатимуть інших, |
33. | День, коли ви повернете назад, але ніхто не захистить вас від Аллага! Кого Аллаг зіб’є зі шляху, тому не буде провідника! |
34. | Раніше до вас приходив Юсуф із ясними знаменнями, але ви не перестали сумніватися в тому, з чим він до вас прийшов. А коли він помер, ви сказали: «Після нього Аллаг уже не відішле посланця!» Так Аллаг збиває зі шляху того, хто порушує межі й сумнівається!» |
35. | Ті, хто сперечається про знамення Аллага без жодного доказу, який би прийшов до них, викликають ненависть в Аллага й у тих, які увірували. Аллаг накладає печатку на серце кожного зверхнього тирана! |
36. | Фіраун сказав: «О Гамане! Збудуй мені вежу, можливо, я досягну шляхів, |
37. | шляхів небесних, і побачу Бога Муси. Але я думаю, що він — брехун». Так Фірауну видалися прекрасними його злі вчинки, і збився він зі шляху. Але хитрощі Фірауна — самі втрати! |
38. | Той, який увірував, сказав: «О народе мій! Ідіть за мною, я покажу вам правильний шлях! |
39. | О народе мій! Воістину, земне життя — тимчасова насолода, а життя наступне — вічний притулок! |
40. | Хто чинитиме зло, отримає таку саму відплату. А хто чинитиме добро — чоловік чи жінка — і буде віруючим, той увійде до раю. Вони матимуть там свій наділ без відплати! |
41. | О народе мій! Чому я кличу вас до спасіння, а ви кличете мене у вогонь? |
42. | Ви закликаєте мене не вірувати в Аллага й додавати Йому рівних, про яких у мене немає знання. А я закликаю вас до Всемогутнього, Прощаючого! |
43. | Немає сумніву, що те, до чого ви мене закликаєте, не гідне звертання ні в земному житті, ні в наступному; і що ми повернемось до Аллага, і що ті, хто порушує межі, будуть жителями вогню! |
44. | Ви ще згадаєте мої слова. Я віддаю свою справу Аллагу! Воістину, Аллаг бачить рабів!» |
45. | Аллаг захистив його від зла, яке вони замислили. А рід Фірауна спіткала лиха кара – |
46. | вогонь, куди їх кидають зранку та ввечері. А в День, коли настане Час, піддайте рід Фірауна найлютішій карі! |
47. | Коли вони будуть сперечатися між собою у вогні, то слабкі скажуть тим, які вивищувалися: «Воістину, ми йшли слідом за вами! Чи не можете хоча б трохи захистити нас від вогню?» |
48. | Ті, які вивищувалися, скажуть: «Ми всі тут! Воістину, Аллаг уже розсудив між рабами!» |
49. | Ті, які опинились у вогні, скажуть вартовим геєни: «Покличте вашого Господа, нехай полегшить нашу кару хоча б на один день!» |
50. | Ті скажуть: «Невже ваші посланці не приходили до вас із ясними знаменнями?» Вони скажуть: «Так!» А їм скажуть: «Моліться самі!» Але ж молитви невіруючих марні! |
51. | Воістину, Ми ще в земному житті допоможемо Нашим посланцям і тим, які увірували, а також у той День, коли постануть свідки, |
52. | у День, коли нечестивцям не допоможуть їхні вибачення! Їх спіткає прокляття й чекає на них найгірший притулок! |
53. | Ми дарували Мусі прямий шлях і дали синам Ісраїля у спадок Писання |
54. | як прямий шлях і нагадування для обдарованих розумом! |
55. | Терпи, бо обіцянка Аллага — істина! Проси прощення за свій гріх і прославляй Господа свого хвалою ввечері та зранку! |
56. | Воістину, ті, які сперечаються про знамення Аллага без жодного доказу, який би прийшов до них, мають у своїх серцях тільки зверхність! Їм не досягнути свого! Шукай захисту в Аллага, адже Він — Всечуючий, Всевидячий! |
57. | Воістину, створення небес і землі є чимось більшим, ніж створення людей, але більшість людей не розуміє! |
58. | Не рівні між собою сліпий і зрячий. А ті, які увірували й робили добро, не рівні тим, які чинять зло. Мало ж ви замислюєтесь! |
59. | Воістину, Час настане, і в цьому немає сумніву! Але ж більшість людей не вірує! |
60. | Ваш Господь сказав: «Кличте Мене і Я відповім вам! Воістину, ті, які гордували поклонінням Мені, ввійдуть до геєни приниженими!» |
61. | Аллаг — Той, Хто створив для вас ніч, щоб ви відпочивали, і день, щоб ви бачили! Воістину, Аллаг сповнений ласки до людей, але ж більшість людей не дякує! |
62. | Такий Аллаг, ваш Господь, Творець кожної речі. Немає бога, крім Нього! Як ви заблукали! |
63. | Так само блукають і ті, які заперечують знамення Аллага! |
64. | Аллаг — Той, Хто зробив для вас землю місцем перебування, а небо – стелею. Він дарував вам образ ваш і зробив цей образ прекрасним. Він наділив вас благами! Такий Аллаг, ваш Господь! Благословенний Аллаг, Господь світів! |
65. | Він — Живий, немає бога, крім Нього! Кличте Його, щиро сповідуючи свою релігію перед Ним! Хвала Аллагу, Господу світів! |
66. | Скажи: «Мені заборонено поклонятися тим, кого ви кличете замість Аллага, відколи до мене прийшли знамення від мого Господа. Мені наказано підкоритися Господу світів!» |
67. | Він — Той, Хто створив вас із праху, потім — із краплі сімені, а потім – зі згустку крові. Потім Він виводить вас дітьми, щоб ви могли досягнути зрілого віку, а згодом перетворитися на старих, хоч серед вас є такі, хто помирає раніше; і щоб ви могли досягнути призначеного строку. Можливо, ви зрозумієте! |
68. | Він — Той, Хто дарує життя і смерть. Коли Він вирішує щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є! |
69. | Невже ти не бачив тих, які сперечаються про знамення Аллага? Як же віддалилися вони! |
70. | Вони сприйняли як брехню Писання й те, з чим Ми відсилали Наших посланців. Але скоро вони дізнаються, |
71. | коли з кайданами на шиї та ланцюгами їх потягнуть |
72. | в окріп, а потім розпалять у вогні! |
73. | Згодом їм скажуть: «Де ті, кому ви поклонялися |
74. | замість Аллага?» Вони скажуть: «Вони покинули нас. Але раніше ми нікого не кликали!» Так Аллаг збиває зі шляху невіруючих! |
75. | Це вам за те, що ви раділи на землі без жодного права, й за те, що ви були зухвалі! |
76. | Увійдіть у врата геєни, там ви будете довіку! Який же мерзотний притулок буде у знахабнілих! |
77. | Терпи, бо обіцянка Аллага — істина! Ми або покажемо тобі частину з того, що обіцяли їм, або заберемо тебе. А вони повернуться до Нас. |
78. | Ми відсилали посланців і раніше за тебе. Серед них є такі, про яких Ми тобі розповідали, а є й такі, про яких не розповідали. Кожен посланець приходив зі знаменням тільки з дозволу Аллага. Коли прийде наказ Аллага, буде правдивий суд, і тоді прихильники неправди втратять усе! |
79. | Аллаг — Той, Хто створив для вас тварин, щоб на деяких із них ви пересувалися, а від інших мали їжу. |
80. | Вони приносять вам різну користь, завдяки їм ви досягаєте того, чого прагнуть ваші серця. На них і на кораблях ви пересуваєтесь! |
81. | Він показує вам Свої знамення. То які ж знамення Господа вашого ви заперечуєте? |
82. | Невже вони не подорожували землею та не бачили, яким був кінець тих, які жили раніше? Вони були могутнішими за них і залишили більше слідів на землі, але не допомогло їм те, що вони собі здобували! |
83. | Коли їхні посланці прийшли до них із ясними знаменнями, то вони раділи тому знанню, яке було в них. Але вразило їх те, з чого вони глузували! |
84. | Коли вони побачили Наше покарання, то сказали: «Ми увірували в єдиного Аллага й не віруємо в тих, кого вважали рівними Йому!» |
85. | Але не допомогла їм віра їхня, коли вони вже побачили Наше покарання! Такий закон Аллага, встановлений для Його рабів. І тоді невіруючі втратять усе! |
[1] «Їхні подорожі в різні краї з метою торгівлі та їхня безпека там — і це за їхнього невір’я!» (аль-Багаві).
[2] Див. сура «аль-Бакара», аят 28.
[3] «Власник найвищих ступенів» — як пояснюють тлумачі, йдеться про те, що трон Аллага піднесений над усім (ібн Касір), або про те, що Аллаг дарує праведникам і наближенім високі ступені в раю (аль-Багаві).
[4] «Але хитрощі невіруючих оманливі» — як зазначає ібн Касір, ідеться про те, що хитрощі невіруючих зникнуть. Натомість ат-Табарі та аль-Багаві коментують цей вислів так: невіруючі прагнуть збити віруючих зі шляху та ввести в оману.