Коран: Переклад смислів з арабської мови

Сура 68: Аль-Калям (Тростина для письма)

Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1.  Нун. Клянуся калямом і тим, що пишуть!
2.  Ти не є божевільним за милістю Господа твого.
3.  Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода.
4.  І, воістину, ти — доброго звичаю!
5.  Побачиш і ти, побачать і вони,
6.  кого саме зачаклували!
7.  Воістину, твій Господь краще знає тих, хто збився з Його шляху, і Він краще знає тих, хто йде шляхом прямим!
8.  Не корися тим, хто звинувачує тебе в брехні!
9.  Вони бажають, щоб ти йшов на поступки, тоді пішли б на поступки й вони! [1]
10.  Не корися жодному мерзотнику, який дає багато клятв;
11.  хулителю, який поширює плітки;
12.  жадібному до благ, порушнику, грішнику,
13.  жорстокому, який ще й вихваляє себе,
14.  навіть якщо в нього буде багатство й сини!
15.  Коли йому читають Наші знамення, він говорить: «Казки давніх народів!»
16.  Ми затавруємо його товстий ніс!
17.  Воістину, Ми випробували їх так, як випробували власників саду, коли ті заприсяглись, що зранку неодмінно зірвуть плоди,
18.  але не промовили застереження. [2]
19.  Але вночі, коли вони спали, сад вразила кара твого Господа!
20.  І зранку сад був схожий на темну ніч.
21.  На світанку вони почали гукати одне одного:
22.  «Ходіть на ваше поле, якщо ви прагнете зібрати плоди!»
23.  Ось вони рушили туди, нашіптуючи одне одному:
24.  «Не впускайте туди сьогодні жодного бідняка!»
25.  Вони йшли туди з наміром, впевнені в своїх силах.
26.  Але коли вони побачили сад, то сказали: «Невже ми заблукали?
27.  Та ж ні! Ми зазнали втрат!»
28.  Найкмітливіший серед них сказав: «Невже я не говорив вам, що треба було прославити Аллага?»
29.  А ті відповіли: «Преславний Господь наш! Ми були несправедливими!»
30.  Вони звернулись одне до одного, дорікаючи:
31.  «Горе нам! Ми були порушниками!
32.  Можливо, наш Господь дарує нам щось краще за це. Воістину, Ми звертаємось до Господа свого!»
33.  Ось такою є кара, а в наступному житті кара буде ще сильнішою! Якби вони лише знали!
34.  Воістину, богобоязливих у їхнього Господа очікують сади насолоди!
35.  Невже Ми прирівняємо покірних до грішників? [3]
36.  Що з вами? Як ви судите?
37.  Невже у вас є писання, звідки ви вивчили,
38.  що матимете собі все, що захочете?
39.  Невже у вас є Наші клятви — тривалістю до Дня Воскресіння! — що ви матимете собі все, що вирішите?
40.  Запитай у них, хто зможе за це поручитись?
41.  Невже в них є спільники? Тож нехай приведуть своїх спільників, якщо вони говорять правду!
42.  У той День, коли стане видно ногу, їх закликатимуть до поклону, але вони не зможуть цього зробити. [4]
43.  Їхні погляди впадуть додолу; їх вразить приниження! Але ж їх закликали до поклону ще тоді, коли вони були в безпеці!
44.  Залиш Мене з тими, хто вважає цю розповідь брехнею. Ми поступово затягнемо їх у кару так, що вони цього й не відчують.
45.  Я дарував їм відстрочку; воістину, хитрощі Мої непорушні!
46.  Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами?
47.  Невже поряд з ними — потаємне, яке вони записують?
48.  Терпи ж, поки не прийде рішення Господа твого. Не будь схожим на людину в рибі, яка кликала [Господа], стримуючи печаль. [5]
49.  Якби його не сягнула милість від Господа, то його викинуло б на пустельну землю, і він був би гідний докору!
50.  Але Господь обрав його та зробив одним із праведників!
51.  Невіруючі ладні збити тебе своїм поглядом, коли чують нагадування. І говорять: «Воістину, він — божевільний!»
52.  Але це — лише нагадування для жителів світів!

[1] Як свідчать тлумачі (ат-Табарі, аль-Багаві), багатобожники закликали Пророка — мир йому і благословення Аллага — поклонитись їхнім божествам, а вони, зі свого боку, давали обіцянку поклонитись Аллагу.

[2] Аль-Багаві коментує: тобто не сказали «якщо побажає Аллаг» (ін ша ’Аллаг).

[3] «Покірних» («муслімін») – мусульман.

[4] «Стане видно ногу»: як свідчить ат-Табарі, цейвираз означає якусь жахливу подію; ібн Касір відзначає, що мова йде про жахи Дня Воскресіння.

[5] Мова йде про пророка Юнуса, мир йому.