Сура 54: Аль-Камар (Місяць)


Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного!
1 Наблизився час і розколовся місяць!
2 Коли вони бачать знамення, то відвертаються й кажуть: «Справжнє чаклунство!»
3 Вони вважали брехунами [посланців] та йшли за своїми пристрастями, але ж кожна справа буде мати вагу!
4 Вже дійшли до них звістки, які відвертали їх [від невір’я]!
5 Досконала ця мудрість! Але ж не було їм користі від застереження!
6 Відверніться від них у той День, коли Глашатай закличе до неприємної речі. [1]
7 Із поглядами, опущеними додолу, вийдуть вони із могил — наче розсіяна сарана!
8 Вони кинуться до Глашатая, і скажуть невіруючі: «Важкий же цей День!»
9 Люди Нуха заперечували [посланців] ще раніше за них. Сприйняли вони за брехуна раба Нашого, сказали:«Божевільний!» — та й відштовхнули його!
10 Тоді він закликав до Господа свого: «Мене перемогли, тож допоможи мені!»
11 Ми відчинили ворота неба, і полилася звідти вода.
12 І Ми відкрили в землі джерела, і злилися води, як і було призначено.
13 Ми понесли Нуха на [ковчегу] з дощок і цвяхів,
14 і він плив перед Нашими очима як відплата тим, хто не увірував!
15 І Ми залишили його як знамення. Та де ж той, хто повчається ним?
16 Якою ж була Моя кара та пересторога!
17 Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
18 Адити сприйняли [посланця] як брехуна. Якою ж була Моя кара та пересторога!
19 Коли Ми відіслали проти них морозний вітер у сповнений лиха день.
20 Він зривав з місця людей, наче стовбури пальм, вирвані з корінням!
21 Якою ж була Моя кара та пересторога!
22 Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
23 Самудити сприйняли засторогу як брехню
24 та сказали: «Людина — така ж, як і ми? Якщо Ми підемо за нею, то опинимося в омані та тривогах!
25 Невже серед нас дано нагадування лише йому? Та ж ні, він — зверхній брехун!»
26 Завтра вони дізнаються, хто тут зверхній брехун!
27 Я надіслав верблюдицю як випробування для них! Почекай же та май терпіння!
28 Розкажи їм, що вода поділена між ними та верблюдицею. Тож нехай приходять пити у визначений час!
29 Та вони покликали свого товариша, а він схопив її та перерізав жили.
30 Якою ж була Моя кара та пересторога!
31 Воістину, Ми відіслали проти них лише єдиний глас; ось вони стали схожими на сіно, висушене для загону.
32 Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
33 Народ Люта сприйняв засторогу як брехню,
34 тож Ми наслали на них кам’яний дощ і врятували лише сім’ю Люта — перед світанком,
35 як благо від Нас. Так Ми відплачуємо тим, хто вдячний.
36 І він застерігав їх від Нашої сили, але вони сумнівались у пересторозі
37 і вимагали від нього гостей його. Але Ми позбавили зору [народ цей]! Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
38 Ранок зустрів їх важкою карою!
39 Скуштуйте ж Моєї кари та перестороги!
40 Ми полегшили Коран для згадування. Та де ж той, хто повчається ним?
41 Прийшла пересторога й до роду Фірауна.
42 Вони сприйняли усі наші знамення як брехню, тож Ми схопили їх хваткою Великого, Всемогутнього!
43 Чи ж ваші невіруючі кращі за тих? Чи, може, маєте захист, згаданий в попередніх писаннях?
44 Невже вони говорять: «Ми — громада, яка переможе»?
45 Розбито буде громаду їхню і повернуться вони спинами!
46 Та ж ні! Час призначений їм як строк і цей Час — найважчий, найгіркіший!
47 Воістину, грішники страждають і блукають в омані!
48 У той День їх потягнуть у вогонь обличчями додолу. «Спробуйте ж на смак дотик вогню!»
49 Воістину, Ми створили кожну річ згідно із передвизначенням.
50 Наш наказ — єдиний і виконується в одну мить.
51 Ми вже знищили схожих на вас. Та де ж той, хто повчається цим?
52 Все, що вони робили, міститься у писанні,
53 і записано там і мале, і велике.
54 Воістину, богобоязливі будуть у садах, серед річок,
55 на сидінні правди, біля Всемогутнього Володаря.

[1] Відповідно до тлумачення аль-Багаві, мається на увазі ангел Ісрафіль