| Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
| 1. |
Клянуся горою! |
| 2. |
Клянуся книгою, написаною |
| 3. |
на сувоях розгорнутих! |
| 4. |
Клянуся храмом населеним! [1] |
| 5. |
І зведеним склепінням! |
| 6. |
Клянуся бурхливим морем! |
| 7. |
Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде, |
| 8. |
і ніщо не відверне її! |
| 9. |
У той День небо захитається, |
| 10. |
а гори почнуть рухатися. |
| 11. |
Горе ж у той День тим, які заперечують [істину], |
| 12. |
які граються своїм багатослів’ям. |
| 13. |
У той День вкинуть їх у вогонь геєни. |
| 14. |
Ось — вогонь, який ви заперечували! |
| 15. |
Невже це чаклунство? Або ж ви не бачите? |
| 16. |
Тож палайте в ньому! Все одно для вас, матимете ви терпіння чи ні — відплачено вам лише за те, що ви чинили! |
| 17. |
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, у насолоді! |
| 18. |
Радіючи тому, що дав їм Господь їхній. Господь уберіг їх від кари пекельної! |
| 19. |
Їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви! |
| 20. |
Лежатимуть вони на ложах розставлених, і одружимо Ми їх із чорноокими. |
| 21. |
Ми з’єднаємо тих, які увірували, із нащадками їхніми, які слідували за ними у вірі, і не применшимо Ми вчинків їхніх! Кожна людина є заручником того, що вона собі здобула. |
| 22. |
Ми наділимо їх плодами та м’ясом — таким, якого побажають вони. |
| 23. |
Вони передаватимуть одне одному чашу, яка не буде причиною ні марнослів’я, ні гріха. |
| 24. |
Обходитимуть їх юнаки, схожі на приховані перли! |
| 25. |
Віруючі будуть звертатись одне до одного: |
| 26. |
«Воістину, раніше, перебуваючи серед наших рідних, ми боялися, |
| 27. |
та Аллаг дарував нам милість і врятував від пекучої кари! |
| 28. |
Ми закликали до Нього перед цим; воістину, Він — Добрий, Милосердний!» |
| 29. |
Тож нагадуй! І за милістю Господа твого ти не віщун та не божевільний! |
| 30. |
Невже вони кажуть: «Поет! Зачекаймо на час його загибелі!» |
| 31. |
Скажи: «Чекайте та й я чекатиму разом із вами!» |
| 32. |
Невже це їхній розум закликає до цього, чи ж вони — злочинний народ? |
| 33. |
Невже вони кажуть: «Він вигадав його!» Та ж ні! Не вірують вони! [2] |
| 34. |
Тож, якщо ви правдиві — принесіть розповідь, подібну йому! |
| 35. |
Чи ж вони просто собі з’явились із нічого? Чи, може, вони самі — творці? |
| 36. |
Чи це вони створили небеса та землю? Та ж ні, не впевнені вони! |
| 37. |
Чи це в них скарбниця Господа твого? Чи це вони її охоронці? |
| 38. |
Чи, може, вони мають драбину, на якій підслуховують [ангелів]? Нехай же той із них, хто щось підслухав, наведе ясний доказ цьому! |
| 39. |
Невже Йому — доньки, а вам — сини? |
| 40. |
Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами? |
| 41. |
Невже вони знають потаємне та записують його? |
| 42. |
Чи вони прагнуть хитрощів? Але ж саме невіруючих перехитрують! |
| 43. |
Чи ж вони мають ще якесь божество, крім Аллага? Пречистий Аллаг від тих, кого додають Йому рівними! |
| 44. |
Якщо вони побачать, що падають шматки неба, то скажуть: «Нагромадження хмар!» |
| 45. |
Залиш же їх, вони зустрінуть це в той День, коли прийде їхня загибель! |
| 46. |
Того Дня, коли не врятує їх жодна хитрість їхня і не буде їм помічників! |
| 47. |
Воістину, нечестивців буде покарано ще й раніше, але більшість із них цього й не знає! |
| 48. |
Терпи ж, доки не прийде рішення Господа твого, воістину, ти — перед Нашими очима! Прославляй хвалою Господа свого, коли прокидаєшся зі сну. |
| 49. |
Прославляй Його також серед ночі та коли зайдуть зірки. |
