Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! | |
1. | Клянуся тими, які розсіюють! [1] |
2. | Клянуся тими, які несуть вагу! |
3. | Клянуся тими, які пливуть легко! |
4. | Клянуся тими, які розподіляють справи! |
5. | Воістину, те, що обіцяно вам — правда! |
6. | Суд неодмінно настане! |
7. | Клянуся небом, по якому прокладені шляхи! |
8. | Воістину, ви сперечаєтесь між собою! |
9. | Але відвертається від [Корану] той, хто збився зі шляху. |
10. | Нехай же згинуть брехуни |
11. | і ті, хто перебуває в пітьмі невігластва! |
12. | Вони запитують: «Коли ж настане День Суду?» |
13. | У той День вони будуть покарані вогнем! |
14. | Скуштуйте ж вашої кари, яку ви так намагалися прискорити! |
15. | Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, серед джерел, |
16. | отримуючи те, що дарував їм Господь їхній. Воістину, вони за життя були праведниками, |
17. | спали лише малу частину ночі, |
18. | а перед світанком вони благали про прощення, |
19. | і віддавали частку майна бідняку та вбогому. |
20. | На землі є знамення для впевнених людей, |
21. | а також у вас самих. Невже ви не бачите? |
22. | А на небі — наділ ваш і те, що обіцяно вам! |
23. | Клянуся Господом неба й землі, що це — така ж істина, як і те, що ви наділені мовою! |
24. | Чи дійшла до тебе розповідь про шляхетних гостей Ібрагіма? |
25. | Коли вони увійшли до нього й сказали: «Мир!» Він відповів: «Мир і вам, люди незнайомі!» |
26. | Він вийшов до своєї родини та приніс жирне теля. |
27. | Подавши його, він запитав: «Чи не скуштуєте?» |
28. | І злякався їх. Вони сказали: «Не бійся!» — та й сповістили йому добру звістку про розумного хлопчика. |
29. | Його дружина заголосила та почала бити себе по обличчю. І вона вигукнула: «Я ж стара, безплідна!» |
30. | Вони відповіли: «Так сказав Господь твій. Воістину, Він — Мудрий, Всезнаючий!» |
31. | [Ібрагім] запитав: «Чого ж ви хотіли, о посланці?» |
32. | «Нас відіслано до грішників. |
33. | Щоб Ми наслали на них каміння із глини, |
34. | призначене Господом твоїм для злочинців». |
35. | Ми вивели звідти віруючих, які були там, |
36. | і знайшли Ми там лише один будинок із відданими [Аллагу!] |
37. | І залишили Ми там знамення для тих, які мають страх перед болісною карою. |
38. | Ось Ми відіслали Мусу із ясним доказом до Фірауна. |
39. | Але, спираючись на свою силу, той відвернувся і сказав: «Чаклун або й божевільний!» |
40. | Тож Ми схопили його разом із військами та кинули в море! Гідний осуду ж він! |
41. | Ось Ми відіслали проти адитів буремний вітер, |
42. | який не залишав після себе жодної речі, крім згарища. |
43. | Було сказано самудитам: «Насолоджуйтесь благами до певного часу!» |
44. | Вони не послухалися наказу Господа їхнього. Тож вразила їх блискавка і бачили вони це! |
45. | Вони навіть не змогли піднятися і ніхто не допоміг їм! |
46. | А ще раніше [Ми знищили] народ Нуха — вони були нечестивими людьми. |
47. | Могутністю Нашою Ми створили небо; воістину, Ми — розширюємо! |
48. | І Ми розрівняли землю. Як же чудово розстеляємо Ми! |
49. | Із кожної речі Ми створили пару, можливо, схаменетеся ви! |
50. | Поспішайте ж до Аллага! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу! |
51. | І не робіть нарівні з Аллагом іншого бога! Воістину, я несу від Нього до вас ясну пересторогу! |
52. | Так само й ті, які жили раніше, говорили посланцям, які приходили до них: «Чаклун або ж божевільний!» |
53. | Невже вони заповіли це одне одному? Ні, бо вони люди, які порушують. |
54. | Відвернися від них, і тобі не будуть докоряти. |
55. | І нагадуй, бо ж нагадування приносить користь віруючим! |
56. | Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені. |
57. | Я не бажаю від них наділу та не потребую, щоб вони годували Мене! |
58. | Воістину, Аллаг — Наділяючий, Володар Могутності! |
59. | Воістину, тим, які вчиняли несправедливо — така ж доля покарання, як і для подібних їм. |
60. | Горе ж невіруючим від того Дня, який обіцяно їм! |
[1] Згідно з думкою більшості тлумачів, ідеться про вітри.