Ім’ям Аллага Милостивого, Милосердного! |
1. |
Клянуся горою! |
2. |
Клянуся книгою, написаною |
3. |
на сувоях розгорнутих! |
4. |
Клянуся храмом населеним! [1] |
5. |
І зведеним склепінням! |
6. |
Клянуся бурхливим морем! |
7. |
Воістину, кара Господа твого неодмінно прийде, |
8. |
і ніщо не відверне її! |
9. |
У той День небо захитається, |
10. |
а гори почнуть рухатися. |
11. |
Горе ж у той День тим, які заперечують [істину], |
12. |
які граються своїм багатослів’ям. |
13. |
У той День вкинуть їх у вогонь геєни. |
14. |
Ось — вогонь, який ви заперечували! |
15. |
Невже це чаклунство? Або ж ви не бачите? |
16. |
Тож палайте в ньому! Все одно для вас, матимете ви терпіння чи ні — відплачено вам лише за те, що ви чинили! |
17. |
Воістину, богобоязливі будуть у райських садах, у насолоді! |
18. |
Радіючи тому, що дав їм Господь їхній. Господь уберіг їх від кари пекельної! |
19. |
Їжте й пийте на здоров’я — за те, що чинили ви! |
20. |
Лежатимуть вони на ложах розставлених, і одружимо Ми їх із чорноокими. |
21. |
Ми з’єднаємо тих, які увірували, із нащадками їхніми, які слідували за ними у вірі, і не применшимо Ми вчинків їхніх! Кожна людина є заручником того, що вона собі здобула. |
22. |
Ми наділимо їх плодами та м’ясом — таким, якого побажають вони. |
23. |
Вони передаватимуть одне одному чашу, яка не буде причиною ні марнослів’я, ні гріха. |
24. |
Обходитимуть їх юнаки, схожі на приховані перли! |
25. |
Віруючі будуть звертатись одне до одного: |
26. |
«Воістину, раніше, перебуваючи серед наших рідних, ми боялися, |
27. |
та Аллаг дарував нам милість і врятував від пекучої кари! |
28. |
Ми закликали до Нього перед цим; воістину, Він — Добрий, Милосердний!» |
29. |
Тож нагадуй! І за милістю Господа твого ти не віщун та не божевільний! |
30. |
Невже вони кажуть: «Поет! Зачекаймо на час його загибелі!» |
31. |
Скажи: «Чекайте та й я чекатиму разом із вами!» |
32. |
Невже це їхній розум закликає до цього, чи ж вони — злочинний народ? |
33. |
Невже вони кажуть: «Він вигадав його!» Та ж ні! Не вірують вони! [2] |
34. |
Тож, якщо ви правдиві — принесіть розповідь, подібну йому! |
35. |
Чи ж вони просто собі з’явились із нічого? Чи, може, вони самі — творці? |
36. |
Чи це вони створили небеса та землю? Та ж ні, не впевнені вони! |
37. |
Чи це в них скарбниця Господа твого? Чи це вони її охоронці? |
38. |
Чи, може, вони мають драбину, на якій підслуховують [ангелів]? Нехай же той із них, хто щось підслухав, наведе ясний доказ цьому! |
39. |
Невже Йому — доньки, а вам — сини? |
40. |
Невже ти просиш у них винагороди, а вони обтяжені боргами? |
41. |
Невже вони знають потаємне та записують його? |
42. |
Чи вони прагнуть хитрощів? Але ж саме невіруючих перехитрують! |
43. |
Чи ж вони мають ще якесь божество, крім Аллага? Пречистий Аллаг від тих, кого додають Йому рівними! |
44. |
Якщо вони побачать, що падають шматки неба, то скажуть: «Нагромадження хмар!» |
45. |
Залиш же їх, вони зустрінуть це в той День, коли прийде їхня загибель! |
46. |
Того Дня, коли не врятує їх жодна хитрість їхня і не буде їм помічників! |
47. |
Воістину, нечестивців буде покарано ще й раніше, але більшість із них цього й не знає! |
48. |
Терпи ж, доки не прийде рішення Господа твого, воістину, ти — перед Нашими очима! Прославляй хвалою Господа свого, коли прокидаєшся зі сну. |
49. |
Прославляй Його також серед ночі та коли зайдуть зірки. |